Ще за життя Ярослав Мудрий поділив державу між своїми синами, намагаючись позбутися того розбрату, який виникав раніше після смерті великого князя (так було після загибелі Святослава й після смерті Володимира Великого). Спочатку Ярославичі жили в злагоді, але незабаром почалися міжусо-
Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України биці. Цим скористалися нові вороги Русі — половці, а також Угорщина і Польща. Угорський король захоплює Закарпаття. У зв'язку з цим князі роблять спробу припинити усобиці, для чого в 1097 р. скликають князівський з'їд у Любечі. На з'їзді було вирішено, що кожен князь мусить володіти лише своєю «вотчиною», тобто землею, виділеною батьком, і не претендувати на землі інших князів. Фактично це узаконювало роздроблення Русі на окремі спадкові князівства. Лише на деякий час Володимир Мономах (1113-1125 pp.) та його син Мстислав (1125-1132 pp.) змогли призупинити цей процес та відновити єдність Русі, але повністю перешкодити йому вони не змогли. Володимир Мономах був найвидатнішою фігурою на полі тичній арені Київської Русі в першій чверті XII ст. Його батько був улюбленим сином Ярослава Муд- Князь рого, а мати — дочкою візантійського імператора мономах Костянтина Мономаха, за що й самого Володимира почали звати Мономахом. 16 років Мономах правив одним з найбільших князівств Русі — Чернігівським, 20 років посідав Переяславський престол, 12 років був великим київським князем. Мономах був талановитим полководцем. Ще будучи переяславським князем, він прославився своїми військовими походами проти половців. Мономах часто використовував блискавичні рейди, удари у вразливі місця супротивника важкоозброєною кіннотою. У 1113 р. кияни запросили Володимира Мономаха на київський престол. Шістдесятирічний князь умілими дипломатичними та військовими діями приєднав до Русі Турово-Пінсь-ку та Волинську землі, проте навіть за часів найбільшої могутності він контролював 3/4 земель, які знаходились під владою Ярослава Мудрого. Успіхи об'єднавчої політики Володимира Мономаха позитивно впливали на внутрішній розвиток усієї країни. Зосередження в одних руках великого водного шляху від Чорного до Балтійського моря сприяло значному збільшенню обсягів міжнародної торгівлі Русі й стимулювало економічне єднання всіх давньоруських земель. Невипадково, що в цей час зростають саме ті міські центри, які перебували на центральній економічній магістралі Русі: Київ, Новгород, Смоленськ, Ладога, Переяслав. Цим зумовлене й будівництво в 1115 р. за наказом Монома-ха першого мосту через Дніпро. Він продовжив традицію династичних шлюбів київських князів з представниками європейських монархій. Сам він був одружений з дочкою англійського короля, його син — з дочкою шведського короля, одна з дочок стала дружиною візантійського імператора, інша — угорського короля.
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Володимир Мономах розробив «Устав» — своєрідне доповнення до «Руської правди», де обмежив використання рабської праці та джерела рабства, а також установив єдиний процент за взяті в позику гроші (не більше 150 %). З ім'ям князя пов'язують монаршу корону Русі — «шапку Мономаха», нібито отриману ним від візантійського імператора, якою згодом коронували й московських царів. Процес феодальної роздробленості й, власне, третій період історії Київської Русі можна поділити на кічька етапів: 1) 1054-1132 pp. — визрівання елементів роздробленості, послаблення в цілому великокнязівської влади; 2) 1132-1240 pp. — переважання відцентрової тенденції, перехід до конфедеративного устрою держави і поліцентризму; 3) 1240-1360 pp. — послаблення Русі, провідна роль на українських землях Галицько-Волинського князівства, поступове захоплення цих земель іноземними державами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОЗДРОБЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ» з дисципліни «Історія України»
