Мейоз (від грецьк. meiosis — зменшення) — форма поділу ядра, що супроводжується зменшенням кількості хромосом від диплоїдного (2n) до гаплоїдного (n), тому мейоз називається ще редукційним поділом (рис. 65).
Рис. 65. Схематичне зображення основних етапів мейозу на прикладі дуплікації однієї хромосоми і двох наступних поділів ядра і клітин Як і при мітозі, під час інтерфази відбувається реплікація ДНК у батьківській клітині, однак за цим відбуваються два цикли поділу ядра і поділу клітин, відомі як перший поділ мейозу (мейоз I) і другий поділ мейозу (мейоз II). Отже, одна диплоїдна клітина дає початок чотирьом гаплоїдним клітинам. Мейоз відбувається при утворенні сперміїв і яйцеклітин (гаметогенез) у тварин і при утворенні спор у рослин та деяких мікроорганізмів. Подібно до мітозу, мейоз — безупинний процес, але його теж можна заради зручності поділити на профазу, метафазу, анафазу і тілофазу. Ці стадії відбуваються у процесі першого поділу мейозу і ще раз повторюються у другому. У результаті мейозу з однієї батьківської клітини утворюються чотири дочірні клітини, кожна з яких містить половину кількості хромосом батьківської клітині. Звичайно батьківська клітина буває диплоїдною, а тому дочірні клітини гаплоідні. Фази мейозу І Профаза I Найтриваліша фаза.
Рис. 66. Рання профаза І мейозу Під час ранньої профази І хромосоми коротшають і стають видимі як дискретні структури (рис. 66).
Рис. 67. Профаза І мейозу Під час профази І гомологічні хромосоми спаровуються (рис. 67). Цей процес називається синапсісом, а кожна пара хромосом — бівалентом; одна хромосома походить від батьківської клітини, інша — від материнської. Обидві хромосоми бівалента мають однакову довжину, їхні центромери займають однакове положення і вони, як правило, складаються з однакової кількості генів, розташованих у тому самому порядку. Біваленти коротшають і товщають, частково за рахунок скручування. Хромосоми і центромери на цій стадії чітко помітні. Гомологічні хромосоми як би відштовхуються одна від одної і частково розділяються. Стає видно, що кожна з них складається з двох хроматид. Хромосоми усе ще з'єднані між собою у декількох місцях. Ці місця називаються хіазмами (від грецьк. chiasma — перехрест). У кожній з хіазм відбувається обмін між хроматидами, який здійснюється в результаті розриву і Рис. 68. Кросінговер під час профази І. відновлення між кожними двома з чотирьох ниток, які є в кожної хіазмі. У результаті гени однієї хромосоми (наприклад, батьківської А, В, С виявляються зв’язаними з генами з іншої хромосоми (материнської а, Ь, с), що приводить до нових генних комбінацій у хроматидах, що утворюються . Цей процес називають кросінговером (рис.68). Хроматиди гомологічних хромосом продовжують відштовхуватися одна від одної, і біваленти набувають певної конфігурації залежно від кількості хіазм. (Біваленти з однієї хіазмою утворюють хрести (рис. 69), із двома хіазмами набувають кільцевоподібної форми, а з трьома і більше хіазмами утворюють петлі, розташовані під прямими кутом одна до одної.) Рис. 69. Бівалент з одиночною хіазмою: у результаті повороту хроматид утворилась хрестоподібна структура До кінця профази I усі хромосоми цілком скорочуються та інтенсивно забарвлююються; центріолі (якщо вони є) мігрують до полюсів; ядерця і ядерні оболонки дезінтегруються; утворюються нитки веретена.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мейоз» з дисципліни «Біологія клітин»
