Як відомо, орієнтація на резуль тат завжди співвідноситься з кількістю і якістю витрат людських ресурсів. Крім того, праця завжди зумовлена системою соціальних норм і правил, які визначають рольову структуру трудової поведінки, у тому числі й у сфері економіки. Застосовуючи свої професійні здіб ності, індивід звичайно орієнтується на оптимальний ба ланс між витратами і їх компенсаціями, на баланс між найважливішими потребами і способами їх задоволення. Стандартні форми та алгоритми поведінки спрямовані на підтримку стійких зв'язків обміну й рівноваги із соціаль но-виробничим середовищем. На індивідуальному рівні даний тип поведінки предс тавлений адаптивними формами компенсації витрат. Очікування майбутньої компенсації створює можливість «глибокого занурення», тобто входження людини в про цес праці, формує широку гаму мотивації і заінтересова ності працею. Дослідження показують, що до певної межі чим більша компенсація і сильніше очікування (віра в її можливість), тим повніше задіяність у праці і трудова віддача.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Економічна поведінка» з дисципліни «Соціологія праці»
