Теоретичною основою, як і раніше, залишався пози тивізм, однак передбачалося розширити його можливості шляхом надання соціології більшої точності за рахунок використання сучасного математичного апарату і статис тичної теорії.
4. Сучасний етап розвитку соціології праці
J
Розширюється коло теоретичних принципів побудови соціології праці. Поряд із принципами біхевіоризму і «відкритої» поведінки чільними стають принципи опе раціоналізму і квантифікації. Операціоналізм — процеду ра конкретизації соціологічних понять чи зведення їх до таких індикаторів, які можна описати деякою сукупністю операцій (П. Бриджмен). Квантифікація — кількісне ви раження, вимір якісних ознак (наприклад, оцінка в балах особистих і ділових якостей працівника). Проникнення математики в соціологію збагатило її кластерним, фак торним, кореляційним, лонгетюдним та іншими метода ми аналізу даних. Водночас інтерпретація її як по- ведінкової науки привела до збагачення соціології мето дами, що застосовуються у психології та економіці. З економіки запозичено економетричні методи, моделю вання, експеримент, а з психології — психодіагностичні методи. Уже до 40—50-х років була завершена розробка усіх найвідоміших тестів (шкала виміру інтелекту Вексле- ра, тест Роршаха, тест тематичної апперцепції, шістнад- цятифакторний особистісний опитувальник Кеттелла). Усе це збагатило насамперед емпіричну і прикладну соціологію, у тому числі індустріальну. Соціологи-прак- тики на підприємствах уже не могли обійтися без еко номічних моделей і психодіагностики. Розширення сукупності основних принципів розвит ку емпіричної соціології спричинило появу нових соціологічних шкіл і напрямів. Провідною з погляду соціо логії праці вважається Чиказька школа, для якої було характерно: По-перше, розвиток так званої соціальної діяльності (social work) — практичне вирішення соціальних проб лем, породжених урбанізацією та індустріалізацією: без робіття, убогості, злочинності. Психологи, юристи, соціологи у 20—30-ті роки працювали над питаннями за побігання конфліктам, вирішенням трудових суперечок, поліпшенням умов праці і стабілізацією кадрів. Поступо во соціальних працівників витіснив спеціалізований відділ управління персоналом. По-друге, поява в 1918 р. спільної праці У. Томаса і Ф. Знанецького «Польський селянин у Європі і в Аме риці», що позначила новий рубіж у розвитку сучасної соціології. 4*
52
ГЛАВА 2 ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЇ ПРАЦІ
По-третє, розробка соціально-екологічної теорії
Р. Парка і Е. Берджеса, основними елементами якої бу ли «соціальна мобільність», «соціоекономічний статус», «маргінальна особистість». Гідну конкуренцію в галузі соціологічних досліджень проблем праці становила Гарвардська школа, заслугою якої було проведення знаменитих Хоторнських експери ментів під керівництвом автора доктрини «людських відносин» Е. Мейо. В основу цієї доктрини покладено принцип заміни індивідуальної винагороди груповою (колективною), економічної — соціально-психологічною (сприятливий моральний клімат, задоволеність працею, демократичний стиль керівництва). Звідси бере початок розробка нових засобів підвищення продуктивності праці: «партисипативне управління», «гуманізація праці», «групові рішення», «освіта службовців», і цей принцип співвідноситься з іншими принципами, на яких грунту валася соціологічна теорія Гарвардської школи: • людина являє собою «соціальну тварину», орієнто вану і включену в контекст групової поведінки; • жорстка ієрархія підпорядкованості й бюрократич на організація несумісні з природою людини і її во лею; • керівники промисловості мають орієнтуватися біль шою мірою на людей, аніж на продукцію. Це сприяє «соціальній стабільності» суспільства й за доволеності індивіда своєю роботою. Раціоналізація управління, що враховує соціальні та психологічні аспекти трудової діяльності людей, — магістраль ний шлях інноваційної діяльності на підприємстві. На основі доктрини «людських відносин» виник іще один напрям американської соціології праці — вивчення мотивацій. Найвідомішими серед моделей мотивації є ієрархічна теорія потреб (А. Маслоу, 1908—1970) двофак- торна теорія мотивації (Ф. Херцберг), а також теорії «X» та «Y» стилів управління (Д. Макгрегор). Вони належать до базових, фундаментальних і багато в чому визначають нинішній вигляд індустріальної соціології й менеджмен ту, стимулюють тисячі емпіричних досліджень і практич них програм.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сучасний етап розвитку соціології праці» з дисципліни «Соціологія праці»
