На ранніх стадіях розвитку культури практичні потреби, як уже зазначалося, викликали до життя арифметику, математичне знання. Серед цих причин були й потреби соціального характеру: облік худоби, заміри кількості зерна, вина, олії, відстаней, часу тощо. Необхідність обчислення об'ємів і площ, архітектура і будівництво спонукають розвиток геометрії, алгебри, тригонометрії. У Вавилоні та Стародавньому Єгипті математичні знання були відомі уже в 2000 р. до н. є. Про це свідчать вавилонські математичні клинописні тексти та давньоєгипетські папіруси. Так, у папірусі Рінда, складеному близько їв
2000 р. до н. є. єгипетським писцем Ахмесом, є задачі на визначення співвідношення між кількістю зерна й одержуваного з нього хліба чи пива. В історичних документах є багато свідчень про використання математичних знань та інших методів чи їх елементів в емпіричних соціальних обслідуваннях. Стародавні індійські трактати-дхармашастри, зокрема «Манавадхармашастра» («Закони Ману»), розповідають про організацію збору різноманітних даних, необхідних для політичної та економічної діяльності, за ініціативою одного з індійських царів (близько 1200 р. до н. є).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розвиток емпіричних соціальних обслідувань» з дисципліни «Історія соціології»
