Науковий інтерес до інституціональних аспектів трансформації економіки
Науковий інтерес до інституціональних аспектів трансформації економіки України пояснюється відірваністю від реалій абстрактних положень "економікс" про раціональність дій, доступність інформації, досконалу конкуренцію та ринкові ціни як основні механізми встановлення економічної рівноваги. Такі розбіжності між теорією і практикою стають особливо помітними в умовах відставання інституціональних змін від широкомасштабних (радикальних за змістом) економічних реформ в Україні. Наукового вирішення потребує розв’язання суперечностей між переважно етатистськими принципами розбудови української держави і лібералізацією економічних відносин. У цьому розділі завдання інституціонального забезпечення економічного розвитку розглядаються у таких аспектах: загальна оцінка сформованої інституціональної системи України; пошук еталонних напрямів її реформування; вплив інституціональних чинників на фундаментальні підвалини ринку: розподіл доходу між працею і капіталом, між реальним і фінансовим сектором; теоретичні аспекти ефективності цінового механізму з позицій інституціоналізму; організаційні чинники економічного розвитку в цілому та у сфері інновацій зокрема, суперечності у відносинах між владою і бізнесом. Дослідження інституціональних аспектів економічного розвитку починається із виявлення чинників еволюції старих і генезису нових інститутів у трансформаційній економіці. За Д. Нортом формальні інститути (встановлені норми, правила) можуть по різному впливати на економічне зростання і їх 13
Розділ І. Формування сучасного інституціонального середовища в економіці
ефективність залежить від ступеню розвитку демократії та верховенства права. Інституціональне забезпечення економічного розвитку (його змістовне наповнення), під яким розуміємо дії влади, спрямовані на установлення інститутів (норм і правил) і порядку їх дотримання, залежить від тих цілей і завдань, які ставить перед собою влада у взаємодії з громадянським суспільством (або за відсутності такої взаємодії). Намагаючись відійти від абстрактного розуміння поняття "держава", ми підіймаємо питання про дихотомію ролі інституту держави (як суб’єкта і як об’єкта інституціональної системи), яке раніше не ставилось у такій площині. Відтак ефективність інституціональних чинників економічного розвитку є нерозривно пов’язаною з глибиною демократичних перетворень і темпами формування громадянського суспільства в Україні, що формують тип держави як такої. Інститути (норми, усталена практика) стають синтезованим продуктом досягнутих у суспільстві компромісів і не завжди сприяють економічному розвитку. Оскільки основоположною передумовою економічного розвитку є сприяння ефективності ринкових механізмів, то й науковий пошук спрямовано на виявлення вад інституціональної системи, вмонтованих у неї механізмів, які гальмують ефективну дію ринкових сил. Саме така позиція авторів зумовлює напрями конструктивного пошуку нагальних інституціональних змін і є основою концептуального обґрунтування стратегії модернізації інституціональної системи. Інституціональні прогалини, що стримують економічний розвиток, на рівні взаємодії економічних агентів різних секторів фінансового, реального, сектору загальнодержавного управління, можуть зумовлювати нееквівалентний обмін між агентами зазначених секторів і формування диспропорцій на ринках факторів виробництва. Коли прогалини інституціональної системи дають можливість одним отримувати доходи фактично задарма, за рахунок недоотримання доходів іншими, тоді ефективність розміщення ресурсів (праці і капіталу) знижується. Наявність таких правил, порядків і "потаємних ходів", які забезпечують наддоходи на капітал, - це чинники, що знижують загальну продуктивність факторів і гальмують економічний розвиток. Відтак, приділяється
14
увага інституціональним аспектам розподілу факторних доходів в Україні. Рушійною силою розвитку ринкової економіки є ціновий механізм – саме зміна відносних цін зумовлює зростання випуску окремих товарів і послуг. Питанням цінової координації приділяється окремий параграф, метою якого є з’ясування того, наскільки рівень і структура цін можуть сприяти ефективним структурним змінам і економічному розвитку і наскільки ринкові механізми ціноутворення виконують позитивну роль регулятора трансформаційної економіки. Інституціональне забезпечення економічного розвитку досягається не прямо, а через відповідні організації: органи державної влади, корпоративні та інші підприємницькі структури, державні підприємства, спеціалізовані державні установи у сфері фінансів, інновацій тощо. Організаційні аспекти включено до цього розділу як такі, що тісно пов’язані з традицією неоінституціоналізму і теорією фірми Коуза, згідно з якими створення організацій (фірм) відбувається з метою економії трансакційних витрат. Таким чином, увага звертається також на проблеми формування ефективних організаційних структур у реальному секторі України, адекватних викликам сьогодення, проблеми взаємодії державних інституцій і ринкових агентів; а також на інституціональні аспекти інноваційного розвитку. Інститути є результатом процесів, які відбувалися в минулому, вони є пристосованими до обставин минулого і є фактором інерції суспільства. Не дозволяючи вийти за певні встановлені рамки вони є, з одного боку, стабілізуючим чинником, а з іншого – можуть вносити в економічні процеси елементи надмірного консерватизму і стримувати економічний розвиток. Значний дискримінаційний потенціал і вірогідність дискретного застосування притаманні інститутам як таким, будь-яка норма здатна породити конфлікт інтересів (між соціальними, корпоративними і , навіть, владними групами). Проблема оцінок адекватності інституціональної системи завданням економічного розвитку є апріорно суб’єктивною і має безліч рішень. Для розв’язання цієї невизначеності потрібен спільний знаменник, який дав би можливість давати неупереджену наукову оцінку ефективності інституційної системи з позицій інтересів суспільства в цілому. 15
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Науковий інтерес до інституціональних аспектів трансформації економіки» з дисципліни «Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення»
