Інфляційний процес може розвиватися під впливом ряду немонетарних факторів, що зумовлюють зростання цін через збільшення витрат виробництва і збільшення собівартості одиниці продукції. Йдеться про інфляцію витрат, що формуються на принципово іншій факторній основі, ніж інфляція попиту. Як інфляція витрат пов'язана з емісійним процесом? Як уже зазначалось, інфляція витрат, як і інфляція попиту, може мати місце лише за умови, коли в обігу утворилася надлишкова грошова маса. Однак суттєвим моментом цієї ситуації є те, що у випадку, коли ціни зростають, під впливом немонетарних факторів, порушення рівноваги грошового обігу МV=РУ стає не причиною, а наслідком зростання цін. Воно може зумовлюватися, з одного боку, зменшенням в результаті збільшення витрат виробництва пропозиції товарів і послуг в усій економіці (величини РУ), з іншого—вимушеною додатковою кредитною емісією, скороченням касових залишків або прискоренням швидкості обороту грошей, викликаних знову ж таки суто виробничими потребами— необхідністю компенсації зростання виробничих витрат. Одним з різновидів інфляції витрат є інфляція, зумовлена збільшенням заробітної плати. Якщо підвищення заробітної плати випереджає зростання продуктивності праці й не супроводжується збільшенням випуску продукції, то у цьому випадку зростають витрати виробництва на одиницю продукції та підвищуються ціни. Однак і в цьому випадку проблема першого інфляційного поштовху .зберігає своє значення. Сутність її визначається тим, чим викликано підвищення заробітної плати — прагненням профспілок, що представляють трудові колективи, домогтися перерозподілу доходів завдяки збільшенню в їхній структурі частки оплати праці, чи це реакція на попереднє підвищення цін суто компенсаційного характеру. Розмежування факторів інфляції має принципове значення з точки зору визначення основних важелів дефляційної політики. Однак у реальній дійсності настільки глибоко взаємопереплітаються різні причини інфляційного процесу, що їхнє структурне відокремлення стає практично нездійсненним. 413
Особливо рельєфно це видно на прикладі розвитку інфляційного зростання цін в Україні, де в один клубок переплелися структурна, імпортна, бюджетна та кредитна інфляція, інфляція попиту та інші її різновиди. Аналіз конкретних показників дає змогу більш глибоко з'ясувати сутність цієї проблеми. Слід враховувати також зростаючий вплив на інфляційний процес зовнішньоекономічних факторів. Це порушення механізму пропозиції зумовлене, з одного боку, структурною перебудовою зовнішньоекономічних зв'язків, спеціалізації виробництва і розподілу праці, з іншого — швидким зростанням витрат на товари так званого критичного імпорту (імпорту енергоносіїв, окремих сировинних матеріалів, комплектуючих виробів), що пов'язано з переходом до світових цін. Отже, існує низка факторів, що взаємовиключають один одного, надаючи інфляційному розвитку особливої складності. З огляду на це дефляційна політика держави не може зводитися лише до застосування суто монетарного інструментарію. Вона має носити комплексний характер. Разом з тим при визначенні змісту дефляційної політики слід враховувати не лише факторну специфіку інфляційного процесу. Як з теоретичної, так і з практичної точки зору принципове значення має й інша проблема: якою мірою і в яких напрямах інфляційні процеси впливають на макроекономічні аспекти господарського розвитку? Чи завжди цей вплив деструктивний?
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інфляція витрат» з дисципліни «Основи економічної теорії»
