Перед тим як розглянути зміст окремих прикладних функцій кредиту, які по суті є логічним продовженням функцій макроекономічних, слід зробити спробу розібратися у питанні, яке багато років дискутується у теорії грошей: чи володіє кредит продукуючим потенціалом, або, по іншому,— чи здатний він. у процесі свого застосування примножувати суспільне багатство? Кредит є не що інше, як передача грошового капіталу з рук в руки. Однак у цій процедурі загальна сума грошей, що капіталізується, не збільшується. При застосуванні кредиту не зростає і маса капітальних ресурсів—факторів виробництва, що функціонують в економіці. Чи правомірно у цьому випадку вести мову про власну продукуючу силу кредиту? Для того щоб відповісти на це непросте за своїм змістом питання, потрібно звернутися до всебічно обгрунтованого в економічній літературі Заходу, зокрема у працях Й. Шумпетера, положення про те, що вихідною основою будь-якого процесу економічного розвитку є утворення нової комбінації у використанні наявних в суспільстві виробничих ресурсів. Конструювання таких комбінацій здійснюється вилученням діючих факторів виробництва з попередніх сфер їх використання і зосередження на нових більш продуктивних суспільне ефективних напрямах економічного прогресу. Власне, основна роль підприємця полягає в забезпеченні передислокації наявних ресурсів. Така передислокація здійснюється підприємцем за допомогою кредиту. І це зрозуміло. Адже лише на його основі стає можливим те, що наявний капітал застосовується не в сфері, де його створено, а там, де він має більше всього шансів збільшити свою вартість.- 402
На цій методологічній основі аргументуються такі функції кредиту. 1. Функція перерозподілу наявних в економіці грошово-фінансових ресурсів і зосередження їх на найбільш пріоритетних з точки зору конкретної ситуації сферах економічної діяльності. У цьому відношенні кредит робить пропозицію капіталу не лише більш еластичною, а й ефективнішою. Коли говориться, що кредит є не чим іншим, як передача капіталу з одних рук в інші, то у цьому випадку слід наголошувати й те, що мається на увазі передача його в руки особі (фізичній чи юридичній), яка здатна забезпечити більш ефективне використання цього капіталу в суспільне необхідній галузі економіки. У всякому іншому випадку перерозподіл через кредитний механізм наявного позикового капіталу позбавляється економічного, сенсу. “Кредит,— писав з приводу цього Й. Шумпетер,-— дає змогу підприємцю завдяки формуванню попиту на необхідні йому засоби виробництва вилучати їх з сфер традиційного застосування і тим самим спрямовувати розвиток економіки по новому шляху” *. Отже, на основі реалізації пере-розподільчої функції кредиту здійснюється прогресивна корекція пропорцій суспільного виробництва, переорієнтація діючих струн-тур у напрямі пристосування їх до новітніх процесів технічного та економічного прогресу. 2. Перерозподільча функція кредиту, органічно пов'язана з функцією утворення додаткової до існуючої в економіці купівельної спроможності, що надається у розпорядження підприємницьких структур. Реальна купівельна спроможність фізичних і юридичних осіб визначає динамічний потенціал ринкової економіки. У цьому зв'язку нарощування кредитною системою купівельної спроможності активно діючих суб'єктів ринку забезпечує посилення такого потенціалу. Розглядаючи механізм реалізації зазначеної функції, слід враховувати диференціацію методів кредитування. Кредит може надаватися під заставу і без попереднього матеріального забезпечення. Отримання кредиту під заставу не збільшує діючий потенціал капіталу. Клієнт, що звертається до банку, бере кредит під власні цінні папери, які вже є капіталом. Йому потрібні гроші як ліквідність. За власний вексель він купує такі гроші. Інший зміст має кредит без попереднього матеріального забезпечення. Тут має місце операція утворення додаткової маси капіталу, яку отримує підприємець, і водночас реальне нарощування його купівельної спроможності. При продуктивному використанні її такий захід не породжує кредитної інфляції. Він є дефляційним. ____________________ Шумпетер Й. Теория экономического развития.—С. 215. 403
3. Функція капіталізації вільних грошових доходів. Йдеться про нагромадження позикового капіталу за рахунок реальних збережень фізичних та юридичних осіб. У будь-якій економічній системі існує два основних джерела збережень грошових ресурсів. Це: а) некапіталізована. частка отриманого в процесі виробництва прибутку; б) частка особистих доходів населення, яка формується за рахунок скорочення споживчих витрат, відкладеного попиту, збережень для купівлі у майбутньому товарів тривалого користування, нагромаджень пенсійного та страхового фондів тощо. Функція кредиту у цьому випадку полягає в тому, щоб вилучити ці реальні грошові ресурси з стану тимчасової бездіяльності, по можливості скоротити строк їхнього “перепочинку” і трансформувати в форму позикового капіталу. 4. Дуже значимою функцією кредиту є грошове обслуговування кругообороту капіталу в процесі його виробничого відтворення. Сутність реалізації цієї функції полягає в тому, що в процесі суспільно-виробничого відтворення на одних ділянках кругообороту тимчасово вивільняються певні суми діючого грошового капіталу, а на інших виникає потреба в них. У цій ситуації на основі кредитного механізму здійснюється нагромадження тимчасово незадіяних капіталів та переінвестування їх в структури, які мають у ньому потребу. 5. Прискорення концентрації та централізації капіталу, що здійснюється на основі використання акцій та облігацій корпоративної форми власності, якій нині належать провідні позиції в економічній системі суспільства. 6. В умовах розвитку сучасного науково-технічного прогресу дедалі більшої ваги набуває функція обслуговування кредитом інноваційного процесу, розвитку малих і середніх виробничих структур, підготовки та перепідготовки відповідних кадрів. 7. Однією з важливих сфер функціонального застосування кредиту є забезпечення на його основі зростання ефективності грошового обігу. Функція економії витрат грошового обігу і підвищення на цій основі його ефективності реалізується здійсненням на основі кредиту: а) взаємного зарахування платежів; б) прискорення обороту грошей; в) утворення різноманітних форм банківських грошей, що скорочують потреби безпосереднього обігу банкнот. На основі реалізації цієї функції вносяться відповідні зміни у формулу, що визначає кількість грошей, яка необхідна для обслуговування товарного обігу і враховує обсяги кредитних (безоплатних) операцій та їхнє взаємне погашення. 8. Нарешті, кредит використовується як один з дієвих інструментів макроекономічного регулювання господарських процесів. Через зазначену функцію кредиту здійснюється антициклічне ре- 404
гулювання ринкової економіки, її структурна корекція, дефляцій-на політика, кредитування зовнішньої торгівлі та відповідне регулювання платіжного балансу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Прикладні функції кредиту» з дисципліни «Основи економічної теорії»
