Визначення таких доходів вимагає чіткого визначення сутності індивідуальної трудової діяльності. Остання являє собою суспільне корисну діяльність громадян з виробництва товарів і надання платних послуг, що не пов'язано з їхніми трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами, а також з внутрішньоколгоспними трудовими відносинами. Коло індивідуальної трудової діяльності досить широке. Це виробництво різноманітних товарів (пошиття одягу, взуття, виготовлення сувенірів тощо), невеликі підприємства без найманих працівників (перукарні, майстерні з ремонту телевізорів, побутової техніки тощо), платні послуги юристів, лікарів, стоматологів, викладачів. Не вся грошова виручка від індивідуальної трудової діяльності становить грошовий доход. Останній — це залишок після вирахування з грошової виручки виробничих витрат (амортизації, витрат на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт тощо). Учасник індивідуальної трудової діяльності після оплати податку повністю розпоряджається своїм доходом: В умовах дефіциту товарів і послуг можуть виникнути високі доходи за рахунок спекуляції, різних зловживань. У зв'язку з цим, створюючи сприятливі умови для ефективної господарської діяльності людей, що зайняті переважно в індивідуальному секторі виробництва, слід ураховувати і контролювати доходи, розумно використовуючи для цього прогресивний податок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Доходи від індивідуальної трудової діяльності» з дисципліни «Основи економічної теорії»
