Кінцевий продукт — це частина сукупного суспільного продукту, що остаточно виходить за межі поточного виробництва і використовується для споживання, нагромадження, експорту, а також для заміщення витрачених засобів виробництва, нагромадження у попередні роки. Кінцевий продукт обчислюють так: з сукупного суспільного продукту треба вирахувати проміжний продукт. Це сировина, матеріали, паливо, електроенергія, вироблені в цьому році і витрачені у цьому ж році для виробництва іншої продукції. Отже, кінцевий продукт включає продукцію: використовувану для особистого і суспільного споживання; призначену на .заміщення вибулих основних виробничих і невиробничих фондів; використовувану на приріст виробничих і невиробничих фондів; спрямовувану на приріст виробничих і споживчих запасів; використовувану на утворення експортно-імпортного сальдо. Це сальдо (його ще називають сальдо ввезення — вивезення продукції) є вартісним показником, який характеризує різницю між фактичною кількістю (обсягом) продукції, що надходить у країну, і зворотним її потоком. У кінцевому продукті представлена продукція, необхідна для заміщення витрат минулої праці, для виробничого і невиробничого споживання. Саме тому кінцевий продукт слід розглядати не тільки як підсумковий матеріальний результат, а і як вихідну основу регулювання суспільного виробництва. Точніше кажучи, результати суспільної праці за рік відображує показник не валової, а кінцевої продукції. Він визначає сумарний економічний ефект народного господарства, ефективність капітальних вкладень в окремих галузях і ефективну віддачу виробничих фондів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кінцевий продукт» з дисципліни «Основи економічної теорії»
