Що являє собою обов'язковий банківський резерв, як він визначається і яке його функціональне призначення? Обов'язкові резерви — це частка (норма в процентах) банківських депозитів та інших пасивів, отриманих банком з інших джерел, яка згідно з чинним законодавством або встановленими актами має зберігатися у формі касової готівки комерційних банків та їхніх депозитів у Центральному банку. Центральні банки у багатьох країнах Заходу здійснюють ди- 233
ференційоване визначення норми резерву за поточними і строковими вкладами. Має місце практика, коли така диференціація не здійснюється. Законом України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що встановлення норми обов'язкових резервів комерційних банків є компетенцією Національного банку України. У різних країнах норми обов'язкового резерву за своєю величиною значною мірою відрізняються між собою. Так, у США в грудні 1989 p. нормативи резервних зобов'язань встановлено залежно від форми депозитних вкладів у розмірах 3—12 відсотків (до 1989 p. ця норма була диференційована у межах 7—16,25 відсотка). В Японії цей показник дорівнює 1,5—2, в Росії в 1991 p. 2 відсотка, а в 1992 p. його доведено до 20 відсотків. У 1993 p. Національний банк України підвищив норму обов'язкового резерву з 15 до 25 відсотків. Така строкатість пояснюється неоднозначністю завдань, які вирішуються за допомогою регулювання норми обов'язкового резерву в різних країнах. Таких завдань кілька. Передусім нормативне визначення обов'язкових резервів має забезпечити захист інтересів клієнтів та надійність комерційних банків, підтримувати їхню ліквідність. Історії розвитку банківської справи відомі непоодинокі випадки, коли в період паніки на фінансовому ринку вкладники депозитів вдавалися до масових вилучень своїх коштів, що призводило до чисельних банкрутств комерційних банків. Яскравим прикладом цього є криза 1929— 1933 pp. у США та інших країнах, яка супроводжувалася саме таким явищем. Як протидію цьому в 1935 p. в США було запроваджено систему 100 відсотків державного страхування депозитів. З цією метою створено Федеральну корпорацію з страхування депозитів, яка гарантує банки та їхніх клієнтів від подібних ситуацій. Система страхування депозитів існує і в багатьох інших країнах Заходу. Слід ураховувати й те, що при виникненні нестандартних ситуацій комерційні банки мають можливість отримати додаткову суму готівки в національному банку. Отже, функція захисту інтересів клієнтів за допомогою зберігання нормативних резервів не є основною. В цілому ж існує число: система гарантій депозитів на оcнові банківського резерву є “доброю лише в добру погоду”. Більш значимою є функція резервів як основного важеля регулювання можливостей комерційних банків здійснювати емісію банківських грошей: за допомогою високої норми резерву звужувати таку емісію, низької — стимулювати. Обов'язкові банківські резерви утримуються у двох формах: касової готівки комерційного банку; коштів на резервному рахунку в центральному банку. Співвідношення між депонованими коштами (вкладами) в цен- 234
тральному банку і готівкою, що знаходиться в касах комерційних банків, регулюється встановленими нормативами. Як видно з табл. З, на 01.01. 1993 p. частка активів АКБ “Інтербанк”, які визначають резервні позиції (крім касових залишків і кореспондентських рахунків, до них включено валютні кошти), Таблиця 3. Дані акціонерного комерційного банку “Інтербанк”, млн крб.
Показник 01.01.1993 0106.1993 Активи Каса Валютні кошти Кореспондентський рахунок у Національному банку 0,2 38,3 504,9 5,4 1225,3 632,3 Разом 534,4 1862,9 Пасиви Кошти на розрахункових і поточних рахунках клієнтів Депозити Кредити, одержані від інших банків Інші пасиви 712,6 382,2 1350 59,7 1781,1 2654,2 3030 1075,7 Разом 2504,5 8451
становила 21,6 відсотків (543,4 млн крб. : 2504,5 млн крб.*100); на 01.06.1995 p. вона дещо зросла, досягнувши 22 відсотків (1862,9 млн крб. : 8451 млн крб. *100). На перший погляд, величина кредитних ресурсів “Інтербанку” на 01.06.1993 p. становила 6588,1. млн крб. (8451 млн крб.— 1862,9 млн крб.). Однак такі розрахунки не є коректними. В них не враховано обов'язкову норму резерву, визначену Національним банком. Вона становила 25 відсотків. У “Інтербанку” на 01.06.1993 p. цей показник був меншим—22. Тому в розрахунок кредитних ресурсів “Інтербанку” мають бути внесені відповідні корективи. Йдеться про визначення суми не фактичних, а обов'язкових (нормативних) резервів, величина яких становила 211 268 млн крб. (845,1 млн крб.-25: 100). В результаті матимемо, млн крб.: фактичний резерв — 1862,9; обов'язковий резерв—2112,8; кредитні ресурси — 6338,2. У наведеному прикладі зроблено припущення, що кредитні ресурси визначаються сумою наднормативного резерву, який дорівнює різниці між відповідними зобов'язаннями банку та сумою 235
обов'язкових резервів (8451 млн крб.— 2112,8 млн крб. = 6338,2 млн крб.). Емісійний потенціал банку визначається величиною саме цього показника.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Норма обов'язкового резерву» з дисципліни «Основи економічної теорії»
