За даними статистики, у І кварталі 1993 p. видачі грошей з банків України становили 1792,9 млрд крб*. За цей час до кас банків надійшло готівки як витрати населення на купівлю товарів, оплату послуг на суму 1387,8 млрд. крб. До кас банків не повернулося 405,1 млрд крб., тобто 22,6 відсотка загальної суми. Ця сума може розглядатися як величина касових залишків населення України за І кв. 1993 p. Видачі грошей з кас банків за І півріччя 1993 p. досягли 5137,2 млрд крб., а повернулося в банки 3918 млрд крб.—76,3 відсотка від загальної суми. Залишки коштів населення відповідно досягли 1279,2 млрд крб., або 23,7 відсотка. Дані офіційної статистики вказують на те, що проблема касових залишків не є суто теоретичною. Вона безпосередньо пов'язана з практикою, є невід'ємною ланкою системи грошового обігу, в мотивах формування і факторах реалізації якої слід глибоко розібратися. Як нам уже відомо, у “кембріджському рівнянні” порівняно з рівнянням І. Фішера відсутній показник V, який характеризує швидкість обігу грошей. Його замінено на коефіцієнт k. Передусім слід мати на увазі, що в цьому випадку не йдеться про принципове заперечення формули Фішера. Між цими формулами існує логічний зв'язок. Йдеться про фактичне поглиблення ______________________
* Зазначена констатація не є абсолютно точною. Існуюча статистика не враховує позабанківський обіг грошей, який за експертними оцінками становить досить значну частку грошового обігу. Не врахована також частка карбованцевої маси, що осідає за межами держави. 218
попередньої характеристики закону грошового обігу і відповідно до цього теоретичного аналізу механізму формування попиту на гроші Md. Що в цьому випадку мається на увазі? Одним з факторів, що визначає величину касових залишків, є норма процента г. Коефіцієнт k характеризує пропорційну функцію норми процента г. коли норма процента зростає, величина k знижується, і навпаки. Існує й інша залежність: при зростанні норми процента Z обіг грошей V прискорюється. Це дає змогу порівнянням V і k до r (норми процента) визначити взаємозв'язок цих показників. Цей зв'язок характеризується обернено пропорційною залежністю. Мова йде ось про що: якщо V є позитивною функцією показника r (V=f(Z), a k—негативною (заперечуючою) k=f(Z), то V можна подати як 1/k. У цьому випадку формула Фішера МУ==РУ може бути подана як рівняння М *(1/k) =PУ, яке ідентичне “кембріджському рівнянню” Md=kPy. Цей висновок має принципове значення для осмислення логіки розвитку теорії грошей, у тому числі теорії касових залишків. Проте схожість рівнянь, які розглядаються, не дає підстави для ототожнення їх. Використання в системі теоретичного аналізу показника касових залишків вносить якісно нові аспекти у визначення структури попиту на гроші та впливу його на розвиток реальних економічних процесів. У теорії грошей економічний ефект касових залишків пов'язується з визначенням їхнього впливу на попит товарів та послуг, що формується в економіці. Вважається, що попит на товари залежить не лише від номінальних цін (раніше йшлося про зміст закону попиту) та існуючого запасу товарів, а й від реальної вартості касових залишків. Функція попиту на товари утримує в собі як одну з змінних величин показник касових залишків. Зміна величини касових залишків породжує відповідні зміни попиту на товарному ринку. Якщо відносні ціни і початковий запас товарів не змінюються, то збільшення (зменшення) реальної цінності касових залишків зумовлює зростання (зменшення) товарного попиту. Це породжує надлишковий попит на товари, який відповідним чином впливає на динаміку товарних цін. Формування касових залишків пов'язане з прагненням їхнього власника отримати від цього певну економічну вигоду (ефект багатства). Ця вигода пов'язана з так званим ефектом заміщення — ситуацією, за якої процес накопичення товарів поступається місцем тезаврації грошових залишків. Цей процес можна відобразити формулою, де вигода індивіда a (Ua) розглядається як функція накопичення товарної маси Хa і тезаврації грошей Мa. Uа == f (X1a, . . ., Хna,, Ma). 219
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Теорія касових залишків» з дисципліни «Основи економічної теорії»
