Існує багато методів ціноутворення. І кожне підприємство, фірма має право обрати той, який відповідає її інтересам. Найпростіший метод ціноутворення полягає у розрахунку ціни за формулою: “середні витрати виробництва плюс прибуток”. Те, що додається до середніх витрат виробництва, іноді називають націнкою, її розмір залежить від виду товару, попиту на нього, вартості товарної одиниці, обсягу продажу тощо. Поширений розрахунок ціни за аналізом беззбитковості та забезпечення цільового прибутку. Цей метод заснований на вивченні графіка беззбитковості. Фірма знає, що покриття валових затрат виробництва вимагає певного обсягу виробництва товарних одиниць. Такий метод ціноутворення вимагає аналізу різних варіантів цін, впливу їх на обсяг збуту, необхідний для подолання рівня беззбитковості та отримання бажаного прибутку. У ринковій економіці все ширше використовують метод встановлення цін на основі відчутної цінності товару. Основним фактором ціноутворення стають не витрати продавця, а купівельне бажання покупця, використання моменту, в який здійснюється купівля — продаж. Наприклад, чашка кави у високорозрядному престижному ресторані коштує дорожче, ніж у звичайній закусочній. Як уже зазначалося, при визначенні ціни враховують рівень поточних цін. Цей метод користується значною популярністю. Підприємцям здається, що рівень поточних цін виражає колективну 195
мудрість, відображення справедливої норми прибутку, гарантує певну рівновагу в межах галузі. В окремих випадках ціни встановлюють на закритих торгах. Цей метод ціноутворення породжений конкурентною боротьбою. Прагнучи отримати замовлення, укласти контракт з вигідним клієнтом, можна піти на деяке зниження ціни. Проте тут є обмеження: ціна не може бути нижчою, ніж собівартість, значне зменшення прибутку загрожує фінансовому стану фірми.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методи ціноутворення» з дисципліни «Основи економічної теорії»
