Здійснення роздержавлення і приватизації в Україні потребує розробки спеціальних правил передачі прав власника від держави самостійним господарським суб'єктам — фізичним і юридичним особам. Такі правила охоплюють юридичну та економічну сторони і є механізмом роздержавлення і приватизації власності, який містить об'єкти і темпи роздержавлення і приватизації, суб'єкти приватизації, форми роздержавлення і приватизації, створення органів роздержавлення і приватизації з чітким визначенням їхніх функцій на всіх структурних рівнях. Єдиних правил роздержавлення і приватизації не існує. Кожна країна, враховуючи економічну, політичну, демографічну, історичну та інші особливості, розробляє свої специфічні законодавчі акти, пов'язані з державною економікою. Програма роздержавлення і приватизації в Україні має бути оригінальною, а не якоюсь стандартною, що уже застосовувалась у певній країні. Це зумовлено тим, що наша країна не може використати способи і методи роздержавлення та приватизації, застосовані в західних країнах. Останні йшли до цього багато десятиліть, не порушуючи дії об'єктивних законів розвитку суспільства. Нетрадиційний шлях заснований на таких причинах: тотальне одержавлення (частка державного сектора перевищувала 90 відсотків); надзвичайно спотворена структура народного господарства (принцип “виробництво в ім'я виробництва” призвів до того, що засоби виробництва в 1990 p. становили 69,5 відсотка продукції, що виробляється); величезна кількість підприємств, основні фонди яких мають високий процент зношення; велика частка підприємств у народному господарстві оборонної промисловості; переважна більшість населення не має засобів для участі у приватизації. Програма роздержавлення і приватизації враховує, що визначальною причиною кризи народного господарства України визнана глибока деформація структури економічного зростання, зумовлена постійним збільшенням матеріалоємності суспільного продукту та відповідним зменшенням частки національного доходу в 169
ньому. Деструктивні процеси поглиблювались економічно необгрунтованим вилученням значної частини додаткового продукту за межі України. Як наслідок економіка України страждала від постійного дефіциту інвестиційних ресурсів, що не давало змоги не тільки ефективно здійснювати структурну перебудову, а й нормально регулювати процеси простого відтворення. В результаті у виробничій сфері спрацювання діючих фондів перевищує введення нових. Надзвичайно низька частка легкої промисловості та галузей машинобудування, що обслуговують соціальний комплекс. Наслідком цього стало падіння виробництва національного доходу на душу населення. Роздержавлення може здійснюватися лише при створенні певного правового і організаційно-економічного середовища для всіх господарюючих суб'єктів. Інакше кажучи, мова йде про вироблення нормативних документів, юридичних норм, законодавчих актів про роздержавлення та приватизацію державної власності, що створюють єдині умови та порядок для всіх суб'єктів господарювання. Природно, що такі норми обов'язково повинні змінюватися, а отже, змінюватимуться і “правила поведінки”. Верховна Рада України прийняла пакет законів “Про власність”, “Про підприємництво”, “Концепцію роздержавлення і приватизації підприємств, землі і житлового фонду”, “Про приватизацію майна державних підприємств” та інші, які сприяють створенню законодавчого та економічного середовища для роздержавлення і приватизації державної власності. З метою регулювання процесів роздержавлення і приватизації в Україні створені спеціальні державні органи (Фонд державного майна та його підрозділи), які мають виконувати ряд функцій, у тому числі визначати форми і методи приватизації підприємств; сприяти створенню довірчих товариств та видачі ліцензій на операції з приватизаційними паперами; встановлювати частку акцій державних (комунальних) підприємств, яка продається членам їхніх трудових колективів за номінальною вартістю; організовувати та контролювати продаж акцій державних підприємств на фондовій біржі. Поряд з цим необхідно забезпечити: контроль за усіма господарюючими суб'єктами, в тому числі тими, що дістали самостійність; гласність у проведенні роздержавлення і приватизації, а також економічну доступність суб'єктів до об'єктів роздержавлення і приватизації; можливість реприватизації (передачі прав власності новому власнику, якщо перший власник протягом певного періоду не зміг реально (економічно) приватизувати майно); 170
розвиток інституту майнового кредитування процесів роздержавлення і приватизації власності. Одночасно органи державного управління процесами роздержавлення і приватизації не повинні допустити перетворення міністерств у державні концерни або асоціації, оскільки це посилить їхню монопольну роль в економіці. Вони мають блокувати переведення коштів державного сектора економіки у власність громадських організацій, політичних партій тощо. Результатом здійснення державної політики приватизації згідно з схваленою Верховною Радою України “Концепцією роздержавлення і приватизації підприємств, землі і житлового фонду має бути істотна зміна структури власності” в Україні. Це сприятиме створенню ринку з усією його інфраструктурою і разом з тим призведе до радикальних змін у соціальній сфері. У зв'язку з цим особливого значення набуває створення механізму досягнення соціальної злагоди. Важливо забезпечити систему соціального захисту населення, всіляко протидіяти дестабілізуючим факторам ринку, зокрема таким, як безробіття, соціальне небезпечна майнова диференціація населення і зростаюча вартість життя.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Механізм роздержавлення і приватизації» з дисципліни «Основи економічної теорії»
