Суспільству дуже важливо знати тенденції та перспективи розвитку потреб — індивідуальних, сімейних, колективних, суспільних, а також структурні зміни. Це не тільки впливатиме на напрями розвитку виробництва, а й сприятиме тому, щоб людина стала суб'єктом формування потреб, а не лише пасивним виробником. Формування потреб, у тому числі економічних, має контролюватися суспільством, щоб не допустити розвитку потреб, що деформують психологію людини, шкодять її здоров'ю, загрожують життю на землі. Слід свідомо і цілеспрямовано через органи державного регулювання, вартісні, правові важелі, а також виховні заходи впливати на об'єктивні умови життя людей, розвивати виробничу і соціальну інфраструктуру, які б спонукали кожного працівника відтворювати потреби, спрямовані на всебічний розвиток людини. Життя довело, що якщо виробництво перебуває на низькому рівні, деформована його структура, відсутні нормальне торговельне, побутове, культурне обслуговування, немає сучасних засобів зв'язку, комунікацій, люди прагнуть придбати дефіцитні та престижні товари. Регулювати потреби в таких умовах неможливо, більше того, це призводить до розширення тіньової економіки та спекуляції, а отже, до диференціації доходів, утвердження споживацької психології. Це свідчить про те, що залежно від того, як розвивається і спрямовується виробництво, в суспільстві формуються і регулюються потреби. Наукове обгрунтування економічних потреб має велике практичне значення, оскільки дає можливість виробити соціальні нормативи, тобто науково обгрунтовані показники, що характеризують ступінь розвиненості соціальної сфери, рівень реальних доходів, умови праці та побуту, ступінь професійної підготовки і освіти різних соціальних груп населення. Особливо важливе значення для регулювання розвитку соціальної сфери має обгрунтування, оптимального споживчого бюджету — кількісне вираження життєвих засобів, розраховане за нормами і нормативами раціонального споживання. Його застосовують для оцінки досягнутого рівня життя населення і вибору найбільш ефективних шляхів його підвищення. Зіставлення фактичного рівня споживання з нормами оптимального споживчого бюджету дає змогу пізнати ступінь задоволення потреб, виявити найбільш “вузькі” місця у споживанні та вжити необхідних заходів щодо розвитку виробництва і сфери послуг. 33
Соціальні нормативи мають постійно оновлюватися. Разом з науково обгрунтованими нормативами можуть розроблятися і нормативи, розраховані на мінімальний споживчий бюджет, за яким визначають мінімальні рівні заробітної плати, допомоги на дітей, стипендії тощо. Розробка і застосування науково обгрунтованих соціальних нормативів є об'єктивною основою для прискореного розвитку соціальної сфери. Ефективне їх використання є важливим фактором якісних перетворень економіки, змін рівня життя населення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Формування потреб» з дисципліни «Основи економічної теорії»
