Визначення, основні властивості, класифікація виробів із скла
Скло - це сплав, що складається із силікатів металів (в основному лужних та лужноземельних ) та кремнезему і має аморфний стан. Склу та іншим речовинам, що знаходяться в аморфному стані, притаманні такі властивості: - відсутність суворо визначеної температури плавлення. Скло поступово розм'якає і досить плавно переходить в рідкий стан; -- ізотропність. Властивості скла, на відміну від кришталевих речовин, однакові в усіх напрямках; -- відсутність спайності. При розколюванні скло створює раковистий злом. Найбільш характерними властивостями скла вважається його прозорість, термостійкість, хімічна стійкість та міцність. Залежно від фізико-механічних і хімічних властивостей скло класифікують за призначенням таким чином: -- скло для виготовлення виробів побутового призначення (склянки, рюмки, графини тощо) ; -- склотара (бутилі, консервні банки, пляшки, аптекарська і парфумерна тара тощо); -- скло для виготовлення виробів технічного призначення (електроізолятори, водомірне скло, лабораторний посуд, оптика, електролампи, світлофільтри тощо); скло для виготовлення виробів будівельного призначення (віконне, дзеркальне, вітринне, армоване, візерунчасте; склоблоки, склотруби, скловолокно, склотканина тощо) . Крім того, скло як матеріал широко використовують для виготовлення художніх виробів та імітації дорогоцінного каміння.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Визначення, основні властивості, класифікація виробів із скла» з дисципліни «Комерційне товарознавство»
