Формуючи ефективну та динамічну модель відкритої економіки України, необхідно дотримуватися балансу між об’єктивною потребою виробників експортної продукції в розширенні ринків збуту через реалізацію ліберально-коопераційних, міжнародно-інтеграційних заходів та інтересів імпортоконкурентних галузей. З цією метою в процесі переговорів про майбутню участь України в системі світової торгівлі доцільно розробляти концепції поетапного виходу України на умови низькотарифного регулювання експортно-імпортних зв’язків, як це передбачається домовленостями Уругвайського раунду для країн, що розвиваються. Така етапність має бути узгодженою з програмами державного сприяння реконструкції тих галузей промисловості, які на даному відрізку часу особливо гостро потребують цілеспрямованого централізованого опікування. Значний резерв у цьому зв’язку становить диверсифікована геоекономічна стратегія, за допомогою якої можливі як оптимізація, кількісне збільшення каналів збуту експортованої продукції, так і нарощування маси продукції, що підлягає вивезенню за кордон. Важливим засобом поєднання функціональних цілей міжнародно-коопераційної сфери та промислово-відтворювальних механізмів на українській території є зонально-регіональна політика щодо створення спеціальних організаційно-інституційних, податкових та митних режимів технологічного розвитку у формі технопарків або технополісів. Такий підхід має стати реальною альтернативою наявному нераціональному розміщенню експортних виробництв, за якого основну масу вітчизняного експорту забезпечують лічені області країни. Він також є засобом подолання сировинної спрямованості експорту, у складі якого на сьогодні все ще переважають руди, чорні метали, хімічна сировина та напівфабрикати, інструмент переходу від експорту корисних копалин (таких, як залізна, марганцева руди, уран, титан, ртуть, сірка) до розвитку експортного виробництва на базі наявних у державі природних ресурсів. Сфера геоекономіки не повинна розглядатися як панацея від усіх болючих та складних проблем розвитку, як це часом має місце в контексті безапеляційних ідей реінтеграції колишніх республік або проєвропейської ейфорії. Разом з тим виважені рішення щодо геоекономічної орієнтації української моделі відкритої економіки можуть стати надзвичайно потужним динамізатором її розвитку, фактором ефективного включення до світового та регіональних механізмів міжнародної кооперації.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Геополітична модель відкритої економіки України» з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»
