Однією зі сфер докладання багатогранного таланту Д. Юма були найбільш гостра для його часу проблематика економічної теорії. У центрі уваги дослідників тоді були питання поширення ліберальних ідей замість девальвованих цінностей меркантилізму. І саме Д. Юм поставив під сумнів базове припущення меркантилізму про обмеженість багатств людства, які держави нібито прагнуть перерозподіляти між собою, нарощуючи запаси золота та срібла. На заміну вульгарному прагматизму було запропоновано такий функціональний механізм зовнішньої торгівлі, який ґрунтувався на системі зворотних зв’язків, що взагалі було принципово новим явищем в економічній науці. Економічна модель Д. Юма інтегрувала характерні для класичної школи припущення. Власне, йдеться про наукові абстракції, які відкидають «нечисті» з точки зору пропонованої концепції елементи або нетипові відносини, котрі не є домінуючими у системі. Інакше кажучи, модель Д. Юма, як і інші економічні моделі, визначає характер співвідношення між ендогенними чинниками, «відсікаючи» дію факторів екзогенних. А найбільш властивими ефективному ринковому механізму рисами Д. Юм вважав наявність дійового зв’язку між кількістю грошей та рівнем цін, чисту конкуренцію товарів та факторів виробництва, здатність економіки достатньо ефективно забезпечувати зайнятість, еластичність товарного попиту по ціні, конвертованість валют у золото. Наявності цих умов, вважав Д. Юм, достатньо для автоматичного урівноваження торговельного балансу між двома країнами. Причому англійський класик показав це по етапах, запропонувавши модель «ціни—золото—товаропотоки». Ця модель дістала назву «чотиризубчатого механізму руху золота».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Механізм руху золота Д. Юма» з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»
