Спільне розв’язання економічними засобами глобальних проблем розвитку
Міжнародна економічна діяльність не вичерпується акціями, спрямованими на отримання прибутків та розв’язання завдань виключно виробничо-технологічного характеру. Нині світове співтовариство дедалі більшу увагу концентрує на спільному розв’язанні економічними засобами глобальних проблем розвитку. Особливо значущою такою проблемою є екологічна. Це пов’язано з виникненням реальних загроз деградації екосистем, знищення багатьох видів рослинного та тваринного світів, глобального потепління, забруднення атмосфери та Світового океану. Такі проблеми неможливо розв’язати без участі всіх або принаймні більшості країн. Прикладом спільних міжнародних зусиль, спрямованих на подолання глобальної загрози, є спільні дії багатьох країн щодо зниження викидів в атмосферу газів, які руйнують озоновий шар, відповідно до конкретних рішень, прийнятих у грудні 1997 р. в Кіото (Японія). Серед інших глобальних проблем, які стають предметом широкого міжнародного співробітництва, — подолання голоду, протидія поширенню СНІДу, інших небезпечних захворювань. Розвиваючи ідею про умовність класифікації форм міжнародної економічної діяльності, відзначимо, що в багатьох випадках видається неможливим та недоцільним провести чітке розмежування між масштабними технологічними проектами, спрямованими на розвиток технологій майбутнього, та спробами розв’язання глобальних проблем позаекономічного характеру. Наприклад, у 1996 р. у Хараре (столиці Зімбабве) проводився Всесвітній Сонячний саміт, на якому вирішувалися практичні питання впровадження Всесвітньої програми використання сонячної енергії до 2005 р. Резюме Міжнародна економічна діяльність — синтетичне поняття. Його наповненням є конкретні форми співробітни- цтва, виникнення та розвиток яких обумовлюються характером соціально-економічного поступу, реальними завданнями та проблемами, які постають перед людством, окремими країнами в їх багатогранному житті. Класифікація форм міжнародної економічної діяльності є справою досить умовною і залежить від історичних та сучасних національних особливостей. В Україні основним нормативним джерелом щодо цього є Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. 4 якого містить відповідну класифікацію. Україна є членом ООН (як держава-засновник), Ради Північноатлантичного співробітництва, РБСЄ, ЄБРР, МВФ, спостерігачем у ГАТТ/СОТ. Тісні контакти здійснюються в рамках інших міжнародних організацій. Крім дипломатичних представництв іноземних держав і ООН, у Києві діють представництва Світового банку, Комісії ЄС. Сучасні міжнародні економічні відносини є диверсифікованим механізмом отримання приватних прибутків та реалізації національних інтересів окремих країн у конкурентних, а інколи й антагоністичних, умовах. Разом з тим дедалі більшого значення набувають інтереси неекономічного характеру, такі, від розв’язання яких залежить доля людства як єдиної спільноти.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Спільне розв’язання економічними засобами глобальних проблем розвитку» з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»
