Основні напрями та методи статистичного аналізу вартісних показників продукції сільського господарства
Вартісні показники продукції сільського господарства відіграють важливу роль при аналізі стану і розвитку сільськогосподарського виробництва. Вони використовуються при вивченні виконання планів й динаміки виробництва сільськогосподарської продукції, її складу, оцінки її товарності, а також впливу різних факторів на її обсяг. Зазначимо також, що вартісні показники широко застосовуються при визначенні інших економічних показників, що відображають рівень розвитку як окремих галузей сільського господарства, так і його в цілому, зокрема продуктивності праці, фондовіддачі, собівартості та ін. Показники виконання плану, динаміки і складу валової, товарної, реалізованої та чистої продукції сільського господарства аналізують, як правило, за трьома напрямами: соціально-економічному — по окремих сільськогосподарських підприємствах та їх групах, а також по категоріях господарств; галузевому — по галузях і основних продуктах; територіальному — по окремих адміністративно-територіальних одиницях (районах, областях, природно-економічних зонах і країні в цілому). Соціально-економічний напрям дає змогу висвітлити стан і розвиток сільськогосподарського виробництва в кожній категорії господарств, визначити її роль і значення у виробництві сільськогосподарської продукції. Галузевий аспект дає можливість вивчити галузеву структуру продукції сільського господарства, визначити співвідношення між продукцією рослинництва і тваринництва та їх провідні виробничі напрями. Територіальний розріз дозволяє встановити частку кожної адміністративно-територіальної одиниці і природно-економічної зони в загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції або окремих його галузей. При вивченні вартісних показників продукції сільського господарства в зазначених напрямах використовують як абсолютні величини цих показників, так і обчислені на їх основі відносні величини, насамперед відносні величини структури та інтенсивності. Абсолютні величини вартісних показників продукції сільського господарства дають змогу всебічно охарактеризувати обсяги продукції сільського господарства по окремих сільськогосподарських підприємствах, їх групах і категоріях господарств, а також по економічних районах, природно-економічних зонах країни та адміністративно-територіальних одиницях. Уявлення про обсяги валової продукції сільського господарства, в тому числі рослинництва і тваринництва, в усіх категоріях господарств України в порівнянних цінах 1996 р., а також про питому вагу регіонів у її виробництві в 1998 р. дають дані табл. 65 і рис. 25. Таблиця 65 ВАЛОВА ПРОДУКЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ В ПОРІВНЯННИХ ЦІНАХ 1996 р. І ПИТОМА ВАГА РЕГІОНІВ У ЇЇ ВИРОБНИЦТВІ у 1998 р. Адміністративно-територіальні одиниці і природно-економічні зони Валова продукція сільського господарства, млн грн. Питома вага регіонів, % Місце регіонів і зон всього у тому числі всього у тому числі
Дніпропетровська 1410,3 850,0 560,3 5,6 5,9 5,1 3 Донецька 1085,4 541,4 544,0 4,3 3,8 4,9 11 Запорізька 892,5 514,6 377,9 3,5 3,6 3,4 17 Кіровоградська 960,1 634,9 325,2 3,8 4,4 3,0 14 Луганська 710,2 339,1 371,1 2,8 2,4 3,4 22 Миколаївська 731,44 427,5 303,9 2,9 3,0 2,8 21 Одеська 1221,4 677,3 544,1 4,8 4,7 4,9 7 Херсонська 950,9 603,5 347,4 3,7 4,2 3,1 15 Зона Степу 8874,4 5108,7 3765,7 35,0 35,6 34,2 ІІ Закінчення табл. 65 Адміністративно-територіальні одиниці і природно-економічні зони Валова продукція сільського господарства, млн грн. Питома вага регіонів, % Місце регіонів і зон всього у тому числі всього у тому числі
Рис. 25. Структура валової продукції сільського господарства за природно-економічними зонами України в 1998 р. Наведені дані свідчать, що провідне місце у виробництві валової продукції сільського господарства належить зоні Лісостепу, питома вага якої у загальному обсязі валової продукції сільського господарства країни становить понад 40 %. Друге місце займає зона Степу — 35,0 % і третє — зона Полісся, на яку припадає близько чверті загального обсягу валової продукції сільського господарства. При цьому питома вага рослинництва по зонах Степу і Лісостепу переважає питому вагу тваринництва у загальному їх обсязі, а у зоні Полісся, навпаки, перевагу має тваринництво. Серед областей перше місце по виробництву валової продукції сільського господарства займає Вінницька область, питома вага якої становить 6,5 %, на другому місці — Київська область (6,3 і на третьому — Дніпропетровська область (5,6 %). Далі йдуть Харківська (5,1 і Полтавська (5,0 області. Найнижчу питому вагу в загальному виробництві валової продукції сільського господарства мають Чернівецька (1,9 і Закарпатська (2,1 області. У решти областей вона перебуває в межах від 2,6 до 4,9 %. Обчислення величин структури має важливе значення при вивченні валової доданої вартості сільського господарства як частки валового внутрішнього продукту (табл. 66). Таблиця 66 ПИТОМА ВАГА ВАЛОВОЇ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ У ВАЛОВОМУ ВНУТРІШНЬОМУ ПРОДУКТІ, у % до підсумку за фактично діючими цінами Галузі економіки 1990 р. 1995 р. 1996 р. 1997 р. 1998 р. Сільське господарство 24,4 14,3 11,8 12,1 11,8 Промисловість 34,5 35,0 27,5 24,6 24,6 Будівництво 8,1 7,4 5,9 5,2 4,9 Виробництво послуг 28,2 38,2 44,6 44,9 45,0
Дані таблиці демонструють, що питома вага валової доданої вартості сільського господарства має чітку тенденцію до зниження, її значимість у валовому внутрішньому продукту країни знизилась з 24,4 % в 1990 р. до 14,6 % в 1995 р. і 11,8 % в 1998 р. При аналізі обсягу і структури валової продукції сільського господарства особливе значення має вивчення її галузевого складу. Вивчення валової продукції стосовно її структури за найважливішими галузями дозволяє визначити зміни, що тут відбуваються, і на цій основі одержати висновки щодо спрямування розвитку сільського господарства в державі. Крім цього, вивчення валової продукції сільського господарства в розрізі головних її галузей дозволяє скласти оцінку щодо ефективності діяльності тієї чи іншої галузі. Дані про галузевий склад валової продукції сільського господарства наведені в табл. 67. При цьому, щоб уникнути впливу погодних умов окремих років на оцінку результатів аналізу, в табл. 47 використані середньорічні дані. Вони свідчать, що в структурі валової продукції сільського господарства України за останні роки спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги продукції рослинництва. Так, якщо питома вага продукції рослинництва за 1991—1995 рр. становила 53,4 %, то за 1996—1998 рр. — 58,6 %, тобто за досліджуваний період її частка у загальному обсязі валової продукції країни збільшилась на 5,2 п.п., або 9,7 %. У рослинництві переважає питома вага виробництва зерна, картоплі та овочів, тобто можна сказати, що в рослинництві переважає зерно-картопляний напрям розвитку. Досить скромне місце займають галузі плодоягідного напряму і технічні культури, для яких в умовах України існують досить сприятливі умови. Отже, перший резерв нарощування продукції рослинництва — відновлення належної ролі галузей садівництва та вирощування технічних культур (цукрового буряку, соняшнику тощо). Таблиця 67 ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ Показники У порівнянних цінах 1996 р., млрд грн. (у середньому за рік) У % до підсумку (у середньому за рік) 1991—1995 рр. 1996—1998 рр. 1991—1995 рр. 1996—1998 рр. Валова продукція — всього у т. ч.: 36,9 27,4 100,0 100,0 Продукція рослинництва, з неї: 19,7 16,0 53,4 58,6 зернові культури 5,5 4,5 14,9 16,4 технічні культури 3,1 1,8 8,4 6,6 картопля та овочі 6,3 6,5 17,1 23,7 плодоягідні, виноград 1,6 1,4 4,3 5,1 кормові культури 2,7 1,6 7,3 5,8 Продукція тваринництва, з неї: 17,2 11,4 46,6 41,4 вирощування худоби та птиці 9,2 5,4 24,9 19,7 молоко 6,1 4,4 16,5 16,1 яйця 1,5 1,0 4,1 3,6 Серед галузей тваринництва домінуюче місце належить вирощуванню худоби на м’ясо та виробництву молока. При всій важливості цих видів тваринницької продукції невиправданим є незначний рівень розвитку птахівництва, виробництва яєць та вовни, що заслуговує на пріоритетну увагу до цих галузей з боку виробників. Для одержання всебічної та обґрунтованої оцінки структурних змін у валовій продукції сільського господарства виникає необхідність використання додаткових статистичних методів, зокрема розрахунку показників структури і структурних зрушень на основі питомої ваги галузей у загальному обсязі валової продукції за середньорічними даними. Останнє дозволяє також надійніше визначитися щодо інтенсивності структурних зрушень у складі валової продукції сільського господарства. Для загальної оцінки інтенсивності змін, що відбуваються у галузевій структурі валової продукції сільського господарства, виконуємо розрахунок квадратичних абсолютних та відносних коефіцієнтів структурних зрушень. У результаті розрахунків цих коефіцієнтів маємо такі їх значення: абсолютний квадратичний коефіцієнт структурних зрушень — 5,2 п.п. і відносний коефіцієнт структурних зрушень — 1,04 %. Треба відзначити, що у разі, коли сукупність, що вивчається, розподіляється тільки на дві частини, абсолютні лінійний і квадратичний коефіцієнти структурних зрушень тотожні між собою, що й маємо у нашому прикладі. Значення розрахованих коефіцієнтів показують, що питома вага рослинництва та тваринництва в загальному обсязі валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств України змінилася в середньому в 1996—1998 рр. порівняно з 1991—1955 рр. на 5,2 п.п., або 1,04 %. В цілому такі структурні зрушення прийнято вважати незначними. При вивченні валової продукції сільського господарства важливо проаналізувати її розподіл за окремими соціально-економічними категоріями господарств. Такий аналіз дозволяє з’ясувати місце і значення кожної категорії господарств у загальному обсязі валової продукції сільського господарства, а також виявити і кількісно виміряти соціально-економічні зрушення, які відбуваються у виробництві продукції сільського господарства. Уявлення про розподіл валової продукції сільського господарства за основними соціально-економічними категоріями господарств України та зміни, які в ній відбуваються, надають дані табл. 68 і рис. 26. Таблиця 68 СТРУКТУРА І СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ ЗА КАТЕГОРІЯМИ ГОСПОДАРСТВ Показники Питома вага основних категорій господарств у виробництві валової продукції сільського господарства (у середньому за рік) Абсолютні показники структурних зрушень валової продукції в цілому продукція рослинництва продукція тваринництва в цілому рослинництва тваринництва 1991— 1995 рр. 1996— 1998 рр. 1991— 1995 рр. 1996— 1998 рр. 1991— 1995 рр. 1996— 1998 рр.
Сільськогосподарські підприємства 59,1 43,7 61,5 48,5 56,3 36,9 −15,4 −13,0 −19,4 Господарства населення 40,9 56,3 38,5 51,5 43,7 63,1 15,4 13,0 19,4 Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 х х х
Наведені дані свідчать, що соціально-економічна структура валової продукції сільського господарства змінюється прискореними темпами. Якщо в середньому за 1991—1995 рр. переважна частина валової продукції припадала на сільськогосподарські підприємства, то починаючи з 1996 р. на перше місце вийшли особисті підсобні господарства населення, частка яких у середньому за 1995—1998 рр. збільшилась на 15,4 п.п. і становить 56,3 %. Інша особливість полягає в тому, що поряд із сільськогосподарськими підприємствами з’явився новий виробник — селянські (фермерські) господарства. Якщо розглядати ці процеси в розрізі рослинництва і тваринництва, то в першій галузі вони відбуваються значно повільніше, ніж у тваринництві. Це зумовлено тим, що галузі тваринництва в досліджуваний період скорочували виробництво більш прискореними темпами, ніж галузі рослинництва. Такі ж висновки одержимо при вивченні соціальної структури валової продукції сільського господарства за розрахунками узагальнюючих абсолютних і відносних коефіцієнтів структурних зрушень. Значення розрахованих коефіцієнтів показують, що питома вага досліджуваних категорій господарств у загальному обсязі валової продукції сільського господарства України змінилася в середньому в 1996—1998 рр. порівняно з 1991—1995 рр. на 15,4 п.п., або 3,1 %; при цьому в рослинництві відповідно — на 13,0 п.п., або 2,7 %, а в тваринництві — на 19,4 п.п., або 3,9 %.
Рис. 26. Динаміка структури валової продукції сільського господарства України за категоріями господарств При аналізі даних про сільськогосподарську продукцію широко використовуються відносні величини інтенсивності, зокрема показники валової продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (ріллі) і на душу населення. Виробництво валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь (ріллі) характеризує ефективність використання земельних ресурсів і обчислюється діленням обсягу валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах на площу сільськогосподарських угідь (ріллі) і множенням знайдених величин на 100. Виробництво валової продукції сільського господарства на душу населення визначається діленням обсягу валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах на середньорічну чисельність наявного населення (сільського і міського). Уявлення про обсяги виробництва валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств України на душу населення і на 100 га сільськогосподарських угідь за останні роки дають дані табл. 69. Таблиця 69 ВИРОБНИЦТВО ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В ПОРІВНЯННИХ ЦІНАХ 1996 р. В УСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ І НА 100 га СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ Показники 1990 р. 1995 р. 1996 р. 1997 р. 1998 р. Вироблено продукції на:
душу населення, грн. 937 614 560 555 504 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. 117,5 77,6 70,3 69,1 62,4
З таблиці видно, що для обох показників характерна тенденція зменшення їх величини. У 1998 р. порівняно з 1990 р. виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств України на душу населення зменшилось на 433 грн., або 46,2%, а на 100 га сільськогосподарських угідь відповідно — на 55,1 тис. грн., або 46,9%. При аналізі даних про сільськогосподарську продукцію широко використовується метод статистичних групувань. Застосовуються усі типи і види групувань. Типологічні групування здійснюють передусім за категоріями господарств. Вони дають змогу з’ясувати роль і значення кожної категорії господарств у виробництві продукції і сільського господарства. Особливо широко застосовуються структурні групування. Найчастіше вони складаються за такими ознаками, як розмір валової продукції сільського господарства в абсолютному виразі і в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, розмір валової продукції рослинництва в абсолютному виразі і в розрахунку на 100 га ріллі і багаторічних насаджень, розмір валової продукції тваринництва в абсолютному виразі і в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, питома вага продукції рослинництва або тваринництва в загальному обсязі валової продукції сільського господарства та ін. Для оцінки впливу окремих факторів на розміри вартісних показників продукції сільського господарства, а також показників її виробництва в розрахунку на душу населення і на 100 га сільськогосподарських угідь (ріллі) широко використовуються результативні і факторні аналітичні групування (одно- і багатофакторні), а також дисперсійний і кореляційно-регресійний аналіз. Як приклад, наведемо однофакторне аналітичне групування, яке характеризує вплив фондоозброєності праці в колективних сільськогосподарських підприємствах на вихід валової продукції тваринництва на 100 га сільгоспугідь (табл. 70). Таблиця 70 ВПЛИВ ФОНДООЗБРОЄНОСТІ ПРАЦІ НА ВИХІД ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА НА 100 га СІЛЬГОСПУГІДЬ У КОЛЕКТИВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ Фондоозброєність праці, тис. грн. Кількість господарств Вихід валової продукції тваринництва на 100 га сільгоспугідь, тис. грн. До 25 12 69,1 25—35 23 73,4 Понад 35 9 84,6 Разом і в середньому 44 74,5
Проведена оцінка результатів групування за допомогою кореляційного відношення показала, що фактичне його значення η2 = 0,736 значно перевищує значення, передбачене стандартною таблицею. Отже, вплив досліджуваного фактора на вихід валової продукції тваринництва на 100 га сільгоспугідь слід вважати істотним і цей фактор є важливим, оскільки 73,6% варіації виходу валової продукції тваринництва на 100 га сільгоспугідь зумовлено різницею в рівні фондоозброєності праці в досліджуваних господарствах. Застосування багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу в дослідженні факторів, які визначають обсяг валової продукції сільського господарства розглянемо на прикладі розрахунку трифакторної регресійної моделі залежності виходу валової продукції рослинництва з розрахунку на 1 га ріллі, грн. (Y), від таких факторів, як якість ріллі, балів (х1); вартість основних виробничих фондів рослинництва з розрахунку на 1 га ріллі (фондооснащеність), грн. (х2); кількість внесених органічних і мінеральних добрив, кг діючої речовини з розрахунку на 1 га ріллі (х3). У результаті розрахунку за даними 25 сільськогосподарських підприємств трифакторної кореляційно-регресійної моделі було одержано таке її рівняння і статистичні характеристики: Y = 34,09 + 1,48x1 + 0,936 х2 + 62,81 х3; R =0,788; R2 = 0,621; F-критерій = 26,0. Отже, підвищення якості ріллі на 1 бал при середньому рівні інших включених до рівняння факторів сприяє збільшенню виходу валової продукції рослинництва з 1 га ріллі в середньому на 1,48 грн. Збільшення рівня фондоозброєності на 1 грн. призводить до збільшення виходу валової продукції рослинництва з 1 га ріллі в середньому на 94 коп., а додатково внесений 1 кг органічних і мінеральних добрив забезпечує підвищення виходу валової продукції рослинництва з 1 га ріллі в середньому на 62,81 грн. Тіснота зв’язку між виходом валової продукції рослинництва з 1 га ріллі досить значна — 0,788 і 62,1% варіації всього коливання виходу валової продукції рослинництва з 1 га ріллі зумовлено досліджуваними факторами. У нашому прикладі κ1= 4 – 1 = 3, κ2 = 25 – 4 = 21, тоді згідно з додатком 2 табличне значення F-критерію при ймовірності Р = 0,99 становить F0,95 (3,20) = 4,43. Оскільки Fрозр. = 26,0 > 4,43, то є підстави з імовірністю 0,99 стверджувати про вірогідність впливу всіх досліджуваних факторів на обсяг валової продукції з 1 га ріллі. Статистичний аналіз динаміки валової продукції сільського господарства ідентичний до аналізу інших його показників. Для його проведення складаються ряди динаміки валової продукції як по щорічних рівнях, так і по рівнях, усереднених за ряд років. У статистичних збірниках наводяться щорічні дані і в середньому по п’ятирічках. Кожен з цих рядів має своє самостійне аналітичне значення та дозволяє виявити й охарактеризувати особливості динамічного розвитку явища. Аналіз по річних рівнях валової продукції надає можливість виявити характер, інтенсивність і напрям річних коливань обсягів валової продукції сільського господарства, що має важливе значення для узагальненої оцінки стану справ у даній галузі народного господарства за окремий рік. Усереднені дані про валову продукцію по періодах дозволяють не тільки уникнути впливу щорічних коливань її рівнів, які зумовлені метеорологічними умовами, але й проводити порівняльний аналіз за різні відрізки часу. Характерною особливістю побудови рядів динаміки при вивченні вартісних показників обсягу сільськогосподарської продукції є те, що вони складаються за вартісними показниками, вираженими у порівнянних цінах. На підставі рядів динаміки валової, товарної й чистої продукції обчислюють такі аналітичні показники динаміки, як абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютне значення одного відсотка приросту, середньорічні показники абсолютного відсотка, темпи зростання і приросту тощо. Використовуючи аналітичні показники рядів динаміки, проаналізуємо динаміку валової продукції сільського господарства України на основі відповідного ряду динаміки, який подано у таблиці на рис. 27. Як свідчать дані таблиці, обсяг валової продукції сільського господарства України змінювався в 1990—1993 рр. з деякими коливаннями, а в 1994—1998 рр. почався значний спад її виробництва, який збігається за часом із загальною кризою економіки України. Ці особливості зміни обсягів валової продукції сільського господарства за 9-річний період визначають несталий характер розвитку цієї галузі економіки країни. Звідси — такі важливі висновки. По-перше, маємо незаперечний доказ того, що процес формування багатоукладної економіки в Україні особливо боляче позначився на розвитку сільського господарства, яке потребує активного втручання держави для свого відродження. По-друге, формування нових форм господарювання на землі, зокрема поява селянських (фермерських) господарств, не змогло компенсувати втрати обсягів виробництва, які відбувались у державно-колективному секторі сільського господарства. Протягом 9-ти років, які ми розглядаємо, обсяг валової продукції сільського господарства за ланцюговим методом порівняння 7 разів знижувався й тільки 1 раз зростав. Причому розмір зниження коливався від 0,5 до 6,5 млрд грн. У кінцевому підсумку це зумовило зменшення обсягу валової продукції в 1998 р. порівняно з 1990 р. на 23,3 млрд грн., або 47,9%. Найбільш різке змен-
Рис. 27. Динаміка валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств України за 1990—1998 рр., у порівнянних цінах 1996 р. шення обсягу валової продукції мало місце у 1991 та 1994 рр. — відповідно на 6,4 та 6,5 млрд грн., що пояснюється передусім несприятливими погодними умовами та пов’язаним з цим неврожаєм. Абсолютний приріст валової продукції припадає на 1993 р. (0,6 млрд грн.), який визначає своєрідну вершину в розвитку сільського господарства за останні шість років, після якої почався її спад. Треба звернути увагу на чітко виражену сталість зниження абсолютного значення одного відсотка валової продукції сільського господарства: за досліджуваний період його величина знизилась майже наполовину. Для виявлення закономірностей і змін розмірів валової, товарної і чистої продукції за тривалий період використовують укрупнення періодів, згладжування за допомогою повного середнього, аналітичного вирівнювання. Визначення основної тенденції розвитку виробництва валової продукції сільського господарства за 1990—1998 рр. у всіх категоріях господарств України за допомогою ПЕ показано на рис. 28. Порівняння величин наведених на рисунку коефіцієнтів детермінації дає змогу дійти висновку, що найбільш адекватно зміну обсягів валової продукції сільського господарства за 1990—1998 рр. у всіх категоріях господарств України характеризує парабола 2-го порядку. Згідно з машинограмами, які розміщені на рис. 28, для трендового рівняння параболи фактичне значення F-критерію становить 100,8. Табличне значення F-критерію при ймовірності Р = 0,95 і при к1 = 2 і к2 = 6 дорівнює 5,14, а при Р = 0,99 — 10,92. Оскільки Fфакт. > Fтабл., то є підстави стверджувати про вірогідність обчисленого за параболою 2-го порядку трендового рівняння. Знаки параметрів параболи 2-го порядку при змінній t свідчать, що для зміни обсягів валової продукції сільського господарства за 1990—1998 рр. у всіх категоріях господарств України характерна тенденція до щорічного зменшення на 4500,1 млн грн. з прискоренням на 356,6 млн грн. Динаміку виробництва продукції сільського господарства у вартісному виразі вивчають за допомогою індексного методу. Для вивчення динаміки загального обсягу валової, товарної і чистої продукції обчислюють загальні індекси за формулами: а) у поточних цінах: ;
Рис. 28. Фактичні та теоретичні рівні валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств України, у порівнянних цінах 1996 р. б) у порівнянних цінах: . Виходячи із системи взаємопов’язаних індексів, можна індекс обсягу продукції в порівнянних цінах, який характеризує зміну фізичного обсягу продукції, визначити діленням індексу обсягу продукції в поточних цінах на загальний індекс цін, тобто: , або ; індекс обсягу продукції в поточних цінах = індекс фізичного обсягу ( індекс ціни . Звідси — , або . Якщо відомі індивідуальні індекси фізичного обсягу продукції і відповідні обсяги продукції в порівнянних цінах у базисному ( ) і звітному ( ) періодах, то загальний індекс фізичного обсягу продукції можна обчислити за формулою середнього арифметичного або середнього гармонійного індексу: . Для визначення абсолютних і відносних змін рівнів валової і чистої продукції (валового доходу) сільського господарства у розрізі основних галузей, категорій господарств, їх груп за рахунок факторів, що впливають на їх динаміку, можна застосувати такі системи взаємопов’язаних індексів. Для валової продукції: , або ; Індекс валової продукції = Індекс продуктив- ності праці ( Індекс загального розміру витрат праці та їх структури. Для чистої продукції (валового доходу): , або ; Індекс чистої продукції (валового доходу) = Індекс питомої ваги чистої продукції (валового доходу) у загальному обсязі валової продукції ( Індекс продуктивності праці ( Індекс загального розміру витрат праці
де , — середні рівні продуктивності праці у звітному і базисному періодах по окремих підприємствах, галузях і категоріях господарств; , — витрати праці (середньорічна чисельність робітників, відпрацьовані людино-дні і людино-години) у звітному і базисному періодах; , — питома вага чистої продукції (валового доходу) у загальному обсязі валової продукції у звітному і базисному періодах. Відносну зміну величини валової і чистої продукції за рахунок того чи іншого фактора визначають обчисленням відповідного індексу, а їх абсолютну зміну за рахунок даного фактора — як різницю чисельника і знаменника відповідного індексу. Слід відзначити, що вартісна оцінка сільськогосподарської продукції не тільки дає змогу визначити загальний обсяг виробництва різних видів продукції, а й суттєво розширює можливості для проведення більш глибокого і всебічного аналізу різних сторін сільськогосподарського виробництва. Так, вартісна оцінка продукції землеробства дає можливість розрахувати середній вихід продукції з 1 га посіву за групами різнорідних культур і за всіма культурами разом, а також вихід продукції рослинництва з 1 га сільськогосподарських угідь. Показник середнього виходу продукції з 1 га посіву у грошовому виразі визначається за формулою, аналогічною обчисленню середньої врожайності: , де — вихід продукції з 1 га посіву груп культур у грошовому виразі, який дорівнює врожайності , помноженій на ціну одиниці продукції , тобто , причому використовуються порівнянні ціни; — площа посіву і питома вага окремих груп культур у загальній площі посіву. Аналогічно визначається вихід продукції рослинництва на 1 га сільськогосподарських угідь, при цьому і характеризують відповідно продуктивність і питому вагу окремих видів сільськогосподарських угідь в їх загальній площі. Обчислення цих показників дає змогу визначити вартісні індекси врожайності і валового збору, які дозволяють вивчати динаміку продуктивності за сукупністю різнорідних культур і загальний вихід продукції землеробства. Вартісний індекс обчислюють за такою формулою: . Розкладання цього індексу за факторами виконують, застосовуючи систему індексів середніх величин або систему взаємопов’язаних індексів. Побудова цих систем вартісних індексів за математичною формою не відрізняється від розглянутих аналогічних систем натуральних індексів. Подібним чином також можна здійснювати побудову і розкладання вартісних індексів середньої продуктивності худоби і виходу продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь. Вартісний індекс загального виходу продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь визначається за формулою: , де , — продуктивність 1-ї голови худоби у вартісному виразі відповідно у базисному та звітному періодах; , — середнє поголів’я тварин окремих видів і груп на 100 га сільськогосподарських угідь відповідно у базисному та звітному періодах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основні напрями та методи статистичного аналізу вартісних показників продукції сільського господарства» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
і на третьому — Дніпропетровська область (5,6 %). Далі йдуть Харківська (5,1 