Види обліку продукції сільського господарства та їх значення
Продукція сільського господарства є складовою валового внутрішнього продукту, виробленого в цій галузі народного господарства, і становить приблизно 1/6 його частини. Збільшення обсягів продукції сільського господарства є не лише неодмінною умовою підвищення життєвого рівня народу, але й запорукою успішного розвитку інших галузей економіки та соціальної сфери. Найчастіше продукцію сільського господарства обліковують у натуральному і грошовому виразі. Кожний з цих видів обліку має своє самостійне економічне значення. Облік продукції сільського господарства в натуральному виразі дає змогу вирішити важливе завдання — визначити розмір і склад конкретних споживчих вартостей, вироблених у сільському господарстві як галузі матеріального виробництва; розміри і структуру сировини для переробної промисловості, продовольчих ресурсів для споживання населення та експорту. На його підставі складають баланси продукції сільського господарства у натуральному виразі, які характеризують наявність і рух сільськогосподарських продуктів. Облік продукції у натуральному виразі має важливе значення для планування її зберігання і транспортування, а також є базою для обчислення її у вартісному виразі, оскільки лише на підставі даних про кількість кожного виду продукту з урахуванням його якості можна правильно визначити його вартість. Зауважимо, що рослинництво і тваринництво, які є основними галузями сільського господарства, мають істотні відмінності біологічного та економічного характеру, що зумовлює застосування специфічних натуральних показників у кожній з цих галузей. Продукція сільського господарства в натуральному виразі є дуже різноманітною за своїм складом. Залежно від рівня узагальнення показники продукції сільського господарства обчислюють як для мікрорівнів (господарство, відділок, ферма, бригада, окремий робітник), так і для макрорівнів (район, область, економічний регіон, природно-економічна зона, галузь, країна). Наголосимо, що головними завданнями статистики є обчислення обсягу продукції сільського господарства для різних рівнів, вивчення її структури і динаміки та міри впливу окремих факторів на зміну її обсягу. Облік і загальний обсяг виробництва окремих, а також однорідних видів сільськогосподарської продукції, наприклад зернових, овочевих та інших культур, а також продуктів тваринництва (м’яса, молока тощо) здійснюється в натуральному виразі, тобто у відповідних фізичних одиницях вимірювання (центнерах, тоннах, штуках тощо). Це необхідно для планування та аналізу їх виробництва, а також встановлення потреб у певних ресурсах для забезпечення процесу виробництва. Однак для визначення загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції навіть на мікрорівні, за незначними винятками, натуральні одиниці вимірювання непридатні. Тому для узагальнення підсумків її виробництва використовується облік у вартісному виразі, тобто в грошовій формі. Загальним змістом для всіх видів продукції, якою б специфічною не була їх споживча вартість, є затрати живої й уречевленої праці, грошовою формою виразу вартості яких є ціна. Вартісний облік дає змогу визначити не лише загальний обсяг сільськогосподарської продукції, а й її частку в загальному валовому внутрішньому продукті, вивчити її склад і динаміку в розрізі окремих галузей і соціально-економічних категорій господарств, зіставляти результати сільськогосподарського виробництва окремих господарств, виробничо-господарських та адміністративно-територіальних одиниць, охарактеризувати процес її відтворення на всіх його стадіях. Вартісний облік дозволяє здійснити оцінку не лише готової продукції рослинництва і тваринництва, але й тієї її частини, яка ще перебуває в процесі виробництва, тобто незавершене виробництво. В сільському господарстві під незавершеним виробництвом розуміють витрати поточного року під продукцію, яка буде одержана в готовому вигляді в наступні роки. Органи державної статистики незавершене виробництво визначають лише по рослинництву як вартість затрат по підготовці посівних площ під озимі культури і площі парів під ярі і зябу в попередньому році під урожай у звітному році. Зрозуміло, що незавершене виробництво можна визначити лише у вартісному виразі. Нарешті, грошова оцінка дозволяє певною мірою визначити якість сільськогосподарської продукції. Облік сільськогосподарської продукції у вартісному виразі здійснюється за допомогою певної системи показників, які дають змогу охарактеризувати різні сторони процесу її відтворення. Принагідно зазначимо, що загальні обсяги продукції в сільському господарстві у вартісному виразі визначають не лише за допомогою цін по окремих видах продукції, але й за собівартістю виробництва, а також витратами робочого часу, кормовими еквівалентами та іншими сумірниками. Проте основним з них є ціна, оскільки інші мають обмежене значення і використовуються рідко, в основному для спеціальних розрахунків. Відзначимо також, що загальні обсяги продукції сільського господарства обчислюють і в умовно-натуральному виразі. За умовну одиницю найчастіше використовується зернова одиниця, при цьому міжнародні статистичні органи рекомендують брати до уваги вміст у зерні білків і вуглеводів, який розраховується в калоріях або джоулях. Для культур, що цінуються за іншими елементами (наприклад, картопля за вмістом крохмалю, овочі — за кількістю вітамінів та ін.), беруться до уваги витрати праці на їх вирощування порівняно із зерновими. Продукти тваринництва перераховуються за кількістю кормів, необхідних для їх одержання. Зауважимо, що в останні роки практика розрахунків продукції сільського господарства в умовно-натуральних одиницях набуває дедалі більшого поширення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Види обліку продукції сільського господарства та їх значення» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
