Показники виробництва вовни і продуктивності овець
Вовна — це волосяний покрив тварин, який використовується для виготовлення тканин, пряжі і різних хутряних виробів. Вовну отримують від овець, кіз і верблюдів. Кількість та якість вовни залежить від породи тварин, віку, статі, умов вирощування, годівлі та утримання. Від овець отримують також овчини (шкури, зняті з дорослих овець і молодняку після 4—6 місяців) і смушки (шкури ягнят 1—2-добового віку з волосяним покривом у вигляді завитків). Смушки отримують від ягнят каракульської, сокільської і решетилівської порід. Настриг вовни у вітчизняній статистиці визначають за видами тварин — овечої, козячої, а також за всіма видами разом — валове виробництво вовни. Валове виробництво вовни включає всю фактично настрижену овечу, козячу вовну і козячий пух, незалежно від того, чи були вони реалізовані, чи використані на внутрішньогосподарські потреби. Окремо визначається валове виробництво овечої і козячої вовни, а також козячого пуху, при цьому куплена або одержана господарством зі сторони овеча і козяча вовна та козячий пух у валовий настриг не включається. Валовий настриг овечої вовни — це вся фактично настрижена з живих овець вовна, включаючи вовну, використану на внутрішньогосподарські потреби господарства. Вовну із загиблих і забитих овець називають кислою і до валового виробництва не включають. Виробництво овечої вовни визначають у натуральному виразі, тобто у фізичній вазі безпосередньо після стрижки овець. Таку вовну називають немитою, або брудною. В окремих господарствах овець перед стрижкою переганяють через водойми. Вовну, настрижену з цих овець, називають чистою, або перегінною. Перегінну вовну перераховують у немиту за коефіцієнтами, встановленими на основі фактичних співвідношень немитої і чистої вовни за даними заготівельних організацій. Валовий настриг вовни визначається також за видами рун — тонка, напівтонка, напівгруба, груба. Валове виробництво овечої вовни по сільськогосподарських підприємствах, які складають статистичну звітність за формою № 24 «Звіт про стан тваринництва» і бухгалтерські річні звіти, визначається за даними цих звітів. У господарствах населення валове виробництво вовни визначають розрахунково на основі бюджетних обстежень домогосподарств і матеріалів щорічних обліків поголів’я худоби. Для цього середній настриг вовни від однієї вівці, який встановлено за даними бюджетних обстежень домогосподарств, перемножують на все поголів’я овець на початок року. У разі різкої зміни поголів’я овець протягом року виконується другий варіант розрахунку, виходячи із середнього поголів’я овець, обчисленого як півсума кількості овець на початок і кінець звітного року. Обсяги виробництва овечої вовни за видами (тонка, напівтонка, напівгруба, груба) визначають шляхом розподілу загального валового виробництва вовни за питомою вагою окремих видів вовни в загальному їх обсязі, який обчислюють за статистичними даними заготівель. За календарний рік обсяги виробництва овечої вовни статистичні органи визначають двічі по кожній категорії господарств. Перший розрахунок валового виробництва вовни за минулий рік проводиться на основі підсумків щорічного обліку поголів’я худоби в другій половині січня. Ці дані є попередніми. Другий розрахунок проводиться в травні-липні, після зведення та обробки статистичних і бухгалтерських звітів. Крім того, виконуються розрахунки виробництва вовни за 9 місяців та очікуваного її виробництва за IV квартал. Для характеристики продуктивності овець визначають такі показники середнього настригу вовни: на одну стрижену вівцю за рік; на одну вівцю за кожну стрижку та середньорічний настриг вовни на одну вівцю на початок року. Цей показник використовується у вітчизняній статистичній практиці і визначається відношенням валового настригу вовни до поголів’я овець на початок року. За базу обчислення цього показника беруть не середньорічне поголів’я овець, а поголів’я на початок року, оскільки стрижка овець має сезонний характер і все наявне поголів’я на початок року повинно дати вовну. Крім того, стада овець, як правило, численні, і дані про їх поголів’я найточніші за станом на 1 січня, коли проводиться інвентаризація худоби. Середній настриг вовни на одну стрижену вівцю і на одну вівцю за кожний настриг характеризують фактичний рівень продуктивності овець, а середній настриг вовни на одну вівцю на початку року визначає одночасно ступінь використання поголів’я овець для настригу вовни та їх продуктивність. Визначають також показник використання овець для одержання вовни як відношення кількості стрижених овець до загальної їх кількості на початок року. Середній настриг вовни на одну стрижену вівцю визначається у зоотехнічній практиці. У зарубіжній статистиці цей показник є основним показником вовняної продуктивності овець. Середній настриг вовни на одну вівцю на початку року можна виразити таким чином: Середній настриг на одну вівцю на початку року = Середній настриг на одну стрижену вівцю ( Частка стрижених овець у поголів’ї овець під час стрижки ( Показник використання овець . Середній настриг вовни визначають за порідними групами овець: тонкорунні, напівтонкорунні, напівгрубововні і грубововні. У зв’язку з тим, що продуктивність молодняку і дорослих овець істотно відрізняється, настриг вовни обчислюють окремо по дорослих вівцях і молодняку. Статистичні органи, починаючи з обласного рівня і в цілому по країні, складають табл. 16 «Виробництво вовни в 20___ році», яка вміщує в розрізі категорій господарств такі дані: чисельність овець на початок року; настриг овечої вовни (фізична маса) за рік — всього, в тому числі: тонкої, напівтонкої, напівгрубої, грубої; середній настриг з 1-ї голови; чисельність кіз на початок року; настриг козячої вовни за рік; середній настриг козячої вовни з 1-ї голови; виробництво овечої і козячої вовни. Крім того, виконуються розрахунки очікуваного виробництва вовни (фактичні дані за 9 місяців і очікувані за IV квартал).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Показники виробництва вовни і продуктивності овець» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
