Сучасна організація статистичного спостереження рослинництва в Україні
Для успішного та ефективного управління розвитком рослинництва необхідна всебічна, повна і достовірна інформація, яка використовується для оперативного управління розвитком цієї галузі сільського господарства, а також слугує вихідною як для характеристики стану рослинництва, так і для розробки планів і програм подальшого її розвитку. Статистичне спостереження рослинництва в Україні здійснюють у межах своїх повноважень органи системи Державного комітету статистики України спільно з органами системи Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, Державного комітету України по земельних ресурсах, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських Рад, а також керівниками і спеціалістами сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання. Організація статистичного спостереження рослинництва являє собою комплекс статистичних робіт з розробки і впровадження методології розрахунків статистичних показників для висвітлення стану і розвитку рослинництва, методик, програм та інструкцій зі статистичних спостережень і форм державної звітності та іншої документації, збору, контролю повноти і вірогідності статистичних даних та їх розробки, аналізу та забезпечення у встановленому порядку статистичною та аналітичною інформацією щодо рослинництва відповідні органи державної влади. Наявність у сільському господарстві України різних організаційно-правових форм виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції зумовлює потребу у застосуванні різних організаційних форм статистичного спостереження рослинництва. По сільськогосподарських підприємствах з чисельністю працюючих понад 50 осіб основним джерелом статистичної інформації про стан і розвиток рослинництва є статистична звітність і бухгалтерські річні звіти цих господарств, які складаються на підставі первісних даних бухгалтерського обліку у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми. Для характеристики стану і розвитку господарств приватного сектора — особистих підсобних господарств населення, селянських (фермерських) господарств, приватно-орендних підприємств та інших суб’єктів господарювання здебільшого використовуються матеріали спеціально організованих статистичних обстежень (переписів, вибіркових обстежень домашніх господарств та різного роду одноразових обліків). Враховуючи різко сезонний характер багатьох явищ і процесів, що відбуваються в цій галузі сільського господарства, а також їх недовгочасність (сівба, догляд за посівами, збирання врожаю) для їх відстеження та вивчення широко застосовується оперативна звітність. Основне призначення оперативної звітності — забезпечити поточний контроль за ходом сівби, догляду за посівами та збирання врожаю сільськогосподарських культур. Оперативна звітність, як правило, подається через певні інтервали часу (раз на тиждень, раз на місяць). Після завершення окремих видів робіт в цілому (закінчення сівби, внесення добрив, збирання врожаю) складається одноразова підсумкова статистична звітність. Остаточні дані про посівні площі, валовий збір і врожайність сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень відображаються в річних бухгалтерських звітах сільськогосподарських підприємств. У даний час оперативна звітність про хід сівби ярих та озимих культур, збирання вражаю і виконання літньо-осінніх агротехнічних робіт подається районним відділам державної статистики юридичними особами, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють сільськогосподарську діяльність, незалежно від форм власності і господарювання (крім селянських (фермерських) господарств) у вигляді тижневої звітності за такими формами: форма № 3-сг «Звіт про сівбу ярих культур»; форма № 7-сг « Звіт про хід збирання урожаю, сівби озимих та оранку на зяб». Звіти за цими формами подаються щопонеділка від початку і до закінчення сівби ярих та озимих культур. Дані в цих звітах наводяться наростаючим підсумком з початку робіт. Районні відділи статистики складають зведені звіти по району про хід сівби, які передаються телеграфом (телетайпом) в управління статистики сільського господарства та навколишнього середовища Державного комітету із статистики Автономної Республіки Крим та відповідні відділи обласних статистичних управлінь. Аналогічно згадані підрозділи складають зведені звіти про хід сівби по республіці, області і телеграфом (телетайпом) передають їх до Управління статистики сільського господарства і навколишнього середовища Держкомстату України, яке складає зведений звіт про хід сівби ярих та озимих культур і виконання інших літньо-осінніх агротехнічних робіт в цілому по країні в розрізі Автономної Республіки Крим і областей. Враховуючи значення кормів для успішного розвитку тваринництва, статистичними органами поряд з оперативною статистичною звітністю за формами № 3-сг і № 7, в яких містяться деякі відомості про кормові культури і кормові угіддя, введена спеціальна оперативна місячна статистична звітність за формою № 10-сг «Звіт про хід сінокосіння і заготівлю кормів», яка подається районним відділам державної статистики за місцем знаходження землі сільськогосподарськими підприємствами, що мають понад 50 працюючих осіб незалежно від форм власності і господарювання. Цей звіт відображає хід сінокосіння і заготівлі кормів із власного врожаю поточного року і містить дані (наростаючим підсумком з початку робіт) у натуральних і кормових одиницях по видах кормів і в загальному підсумку. Оперативна звітність про посівні площі не охоплює всіх організаційно-правових форм виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема селянські (фермерські) господарства, особисті підсобні господарства населення та інших суб’єктів господарювання. Для одержання повних даних про посівні площі по всіх категоріях господарств органи державної статистики проводять щороку, на п’ятий день після закінчення весняної сівби, заключний одноразовий облік посівних площ. Облік посівних площ у господарствах, які мають понад 50 працюючих осіб, проводиться за формою № 4-сг «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 20___ року». Керівники фермерських господарств (орендарі) подають у районні відділи статистики звіт за скороченою формою № 1-(ферм) «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 20___ р. селянського (фермерського) господарства або орендаря (громадянина)». Облік посівних площ сільськогосподарських культур у господарствах населення в сільській місцевості, у містах, міських і робітничих селищах організують і проводять районні (міські) відділи статистики за участю сільських, міських та селищних Рад народних депутатів. Сільські Ради, включаючи міські та селищні, по підпорядкованих їм сільських населених пунктах щорічно, не пізніш 10 червня, подають районному відділу державної статистики за місцем їх знаходження статистичний звіт за формою № 4 (сільрада) «Посівні площі сільськогосподарських культур у господарствах населення на території сільської Ради на 1 червня 200___ року». Цей звіт містить дані про кількість господарств (сімей), що мали посіви під урожай звітного року на території сільської Ради, і про всю посівну площу, в тому числі: особистого підсобного господарства, паю та оренди, а із загальної площі — виокремлюються посіви: зернових культур (без кукурудзи), кукурудзи на зерно, цукрового буряку (фабричного), соняшнику, картоплі, овочів (відкритого і закритого ґрунту); кормові культури (кормові коренеплоди, кормові баштанні, кукурудза на силос і зелений корм, сіяні однорічні і багаторічні трави, ін.); кормові коренеплоди, сіяні однорічні і багаторічні трави. Для одержання повніших і достовірніших даних про посівні площі сільськогосподарських культур, що перебувають у користуванні та власності особистих підсобних господарств населення в сільській місцевості, у населення міст та міських і робітничих селищах органи державної статистики періодично проводять суцільні і вибіркові обліки посівних площ сільськогосподарських культур. В Україні останній суцільний облік посівних площ сільськогосподарських культур у господарствах населення сільської та міської місцевостей було проведено в 1993 р., а вибірковий їх облік (20%) — у 1998 р. При проведенні вибіркового обліку 1998 р. були враховані всі посіви, які належать населенню, незалежно від того, на яких землях вони розміщені: на присадибних ділянках, тимчасово орендованих землях, наданих і законодавчо затверджених сільськими (селищними) Радами народних депутатів, на землях держземзапасу і лісогосподарських підприємств, промислових та інших підприємств і організацій, на смугах відчуження залізничних, шосейних і ґрунтових доріг і водних шляхів та ін. Не враховувалися в посівній площі сади, ягідники, квіти, зелені газони, доріжки та інші площі, не зайняті посівами сільськогосподарських культур. По культурах, що мають повторні (пожнивні) та міжрядні (ущільнені) посіви, площі записувалися через дріб — у чисельнику основну площу, у знаменнику площу повторних і міжрядних посівів. Площа міжрядних посівів визначалася перемноженням довжини рядків на їх ширину та обчислювалася в квадратних метрах. У населення сільської місцевості в кожному адміністративному районі відбиралось 20 % населених пунктів механічним методом на основі складання списку населених пунктів району в географічному порядку: із заходу на схід, із півночі на південь. Населені пункти, організовані після проведення суцільного обліку посівних площ у 1993 р., в списки не включались. У таких новостворених населених пунктах проводився суцільний облік посівних площ. Невеликі населені пункти з кількістю господарств менше 30 об’єднувалися в групи або приєднувалися до більших. Великі населені пункти, які мали понад 500 господарств, навпаки, умовно розділялися на кілька частин — по 250—300 господарств. Ці частини за можливістю повинні бути ізольовані і легко розрізнятися одна від одної по вулицях, кварталах, природних межах — річці, яру, балці. Виділені частини великих населених пунктів умовно включаються в списки як окремі населені пункти. Крок інтервалу механічної вибірки, через який відбирались населені пункти, визначався діленням загальної кількості населених пунктів у районі (генеральна сукупність) на кількість пунктів, яка повинна бути відібрана для обстеження (вибіркова сукупність). Якщо у відібраних населених пунктах було менше 20% загальної кількості господарств, які мають посіви в районі, то відбір проводився повторно з другого порядкового номеру. Репрезентативність по відібраних населених пунктах перевірялася зіставленням середнього розміру посівної площі, який припадає на одне господарство у відібраних населених пунктах (у вибірковій сукупності), з середнім розміром посівної площі на одне господарство в цілому по району (генеральна сукупність) за даними обліку посівних площ у 1993 р. Відхилення середніх розмірів посівних площ не повинно перевищувати 5%. При великих розбіжностях вибірка повторюється. У відібраних населених пунктах облік посівних площ проводився шляхом суцільного обходу господарств і опитування домогосподарів при обов’язковому огляді посівів у натурі, а в разі сумніву щодо достовірності повідомлених даних — також обміром їх, як по всій площі, так і окремо по культурах. Для складання списків господарств використовувалися записи в особистих рахунках погосподарських книг, а також матеріали суцільного обліку посівних площ 1993 р. Для вибіркового обліку посівних площ у населення міської місцевості в кожному місті, міському і робітничому селищі відбиралося 20% господарств, які мали посіви сільськогосподарських культур. До міської місцевості належали всі населені пункти, які на момент обліку затверджені в законодавчому порядку як міста та селища. Населені пункти, які підпорядковані міським і селищним Радам, але не входять у межу міста, або діють на основі положення про сільські Ради належать до сільської місцевості. Облік посівів у містах обласного чи республіканського підпорядкування проводився міськими відділами статистики, в усіх інших містах та селищах — районними відділами статистики. Для відбору 20% господарств, що мали посіви в 1993 р., в список включалися ті квартали (вулиці), де проживало міське населення. Якщо після проведення суцільного обліку 1993 р. виникли нові квартали, то у населення цих кварталів проводився суцільний облік посівних площ. По кожному відібраному населеному пункту, кварталу, вулиці складалися списки господарств із зазначенням прізвища, імені та по батькові (повністю) домогосподарів. Вибірковий облік посівних площ проводився реєстраторами (обліковцями) окремо по населенню сільської і міської місцевостей. По закінченню обліку реєстратори (обліковці) підраховували підсумки в квадратних метрах по кожному відібраному населеному пункту, кварталу, вулиці і подавали в установлені строки: у сільській місцевості – секретарю сільської Ради; у міській місцевості – відділу статистики. Секретар сільської Ради або працівник відділу статистики здійснював перевірку: правильності заповнення форм обліку посівних площ у населення; б) правильності підрахунку підсумків по кожному господарству і в цілому по лічильній дільниці, звернувши увагу на одиниці виміру. Перевірені матеріали підписуються головою і секретарем сільської Ради та подаються в установлений строк районному відділу статистики. У районному відділі статистики по кожному населеному пункту, кварталу, вулиці міста, селищу міського типу, що обстежені в поточному році, виписуються дані про розмір всієї посівної площі суцільного обліку 1993 р. Далі по кожному обстеженому населеному пункту, кварталу, вулиці міста, селища міського типу виписуються підсумки обліку посівних площ і підраховуються в цілому по всіх обстежених господарствах окремо по населенню сільської і населенню міської місцевостей. На основі даних, визначених за даними вибіркового обліку і виписаних із суцільного обліку 1993 р., обчислюється коефіцієнт зміни розмірів загальної площі. За встановленим коефіцієнтом шляхом накладання його на суцільні дані обліку 1993 р. обчислювався загальний розмір посівної площі в населення (в межах 1998 р.) по району. При цьому, щоб дані по категоріях господарств населення виявились порівнянні, у 1993 р. до населення сільської місцевості були віднесені категорії «колгоспники» і «робітники і службовці та інші групи населення сільської місцевості»; до населення міської місцевості — категорія «робітники, службовці та інші групи населення міської місцевості» без площ колективних садів і городів, яка визначається на обласному рівні. Наприклад, в обстежених п’яти населених пунктах сільської місцевості загальна посівна площа становила 215 га, а в 1993 р. — 204 га; коефіцієнт змін дорівнює 1,054 (215 : 204). Якщо в 1993 р. за даними суцільного обліку вся посівна площа дорівнювала 895 га, то в 1998 р. вона дорівнюватиме 943 га (895∙1,054). Посівні площі по окремих культурах у всіх господарствах обчислювалися за питомою вагою їх у господарствах, що потрапили у вибірковий облік. У ті роки, коли спеціальне обстеження (суцільне або вибіркове) не проводиться, посівні площі в господарствах населення визначаються розрахунковим шляхом з урахуванням змін, що відбулися. Для цього використовуються дані про структуру посівних площ, отримані в результаті попереднього суцільного або вибіркового обстеження, дані погосподарських книг Рад народних депутатів про розміри земельних ділянок, матеріали вибіркових бюджетних обстежень домашніх господарств. Заключну звітність по заготівлі кормів за формою № 10-а-сг «Заключний звіт про заготівлю кормів на 1 грудня ___ року» подають 6 грудня юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, які здійснюють сільськогосподарську діяльність і мають понад 50 працюючих незалежно від форм власності і підпорядкування, районному відділу державної статистики за місцем знаходження землі. У цьому звіті дані показуються в натурі і кормових одиницях по видах кормів і в загальному підсумку. У результаті заключного обліку посівних площ визначається розмір весняної продуктивної площі. Однак дані цього обліку є попередніми через ряд причин. По-перше, після складання і подання заключного звіту може проводитися сівба деяких сільськогосподарських культур, зокрема пожнивні посіви. По-друге, може відбуватися зміна господарського призначення окремих посівів. Наприклад, культури, посіяні на корми, іноді використовуються на зерно, і навпаки. Часто посіяну кукурудзу на силос збирають на зерно або посіяну на зерно скошують на силос. Тому щорічно станом на 1 грудня разом зі збором даних про фактичні валові збори сільськогосподарських культур за формою № 29-сг «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 20 ___ р.» проводяться уточнення даних про посівні площі на основі фактичного використання посівів. Звіт за формою № 29-сг подають 2 грудня юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, які здійснюють сільськогосподарську діяльність, незалежно від форм власності і підпорядкування (крім селянських (фермерських) господарств) районному відділу державної статистики за місцем знаходження землі. Звіт складається окремо по всіх землях, зрошуваних та осушених, і містить дані в розрізі окремих культур та їх груп про уточнену і зібрану площу, а також про фактичний збір урожаю у початково-оприбуткованій вазі і у вазі після доробки. Окремо показуються дані про повторні і міжрядні посіви: зібрана площа і збір урожаю у початково-оприбуткованій вазі і у вазі після доробки. Найповніші дані про зібрану посівну площу, валові збори та врожайність сільськогосподарських культур містять річні бухгалтерські звіти сільськогосподарських підприємств, зокрема форма № 9-АПК «Виробництво і собівартість продукції рослинництва». Дані про уточнену та зібрану площу і валовий збір з основних і повторних, міжрядних посівів сільськогосподарських культур у розрізі окремих культур та їх груп по селянських (фермерських) господарствах і господарствах орендарів-громадян містить статистичний звіт за формою № 2 (ферм) «Звіт про діяльність селянського (фермерського) господарства, орендаря (громадянина) за 20___ р.», який вони складають щороку станом на 1 грудня. Валові збори врожаю сільськогосподарських культур по господарствах населення та інших суб’єктах господарювання визначаються розрахунково на підставі даних про розміри посівної площі та збору продукції з 1 га, який визначають за матеріалами вибіркових бюджетних обстежень домашніх господарств. Джерелом статистичних даних про площу багаторічних насаджень плодоягідних культур, виноградників, хмелю, чаю, в т. ч. насаджень у плодоносному віці, а також про фактичний збір урожаю (всього, в т. ч. з площі насаджень у плодоносному віці) в розрізі окремих культур і порідних груп є звіт за формою № 29-сг, який містить спеціальний розділ «Сади, ягідники і виноградники». Дані про площу нових багаторічних насаджень у звітному році, всю площу багаторічних насаджень на кінець року, площу насаджень у плодоносному віці і валовий збір урожаю (всього, в т. ч. в плодоносному віці), а також про збір урожаю з 1 га насаджень у плодоносному віці містять річні бухгалтерські звіти сільськогосподарських підприємств, зокрема розділ 6 «Площа садів, виноградників та інших багаторічних насаджень, валовий збір продукції» форми № 9-АПК «Виробництво і собівартість продукції рослинництва». Джерелом статистичних даних про загальну і плодоносну площу багаторічних насаджень і валовий збір загальний і з плодоносної площі в розрізі окремих культур та порідних груп по селянських (фермерських) господарствах та господарствах орендарів-громадян є звіт за формою № 2 (ферм). Інформацію про кількість багаторічних насаджень у господарствах населення одержують з погосподарських книг Рад народних депутатів. Розміри врожаю і врожайності визначають за матеріалами вибіркових бюджетних обстежень домашніх господарств. Найповніші й детальніші дані про площі багаторічних насаджень, їх склад, стан, кількість дерев і кущів за віком, породою, сортом тощо збирають під час проведення їх переписів. Нагадаємо, що останній перепис багаторічних насаджень в Україні було проведено у всіх категоріях господарств у 1998 р. Дані про рівень агротехніки містяться в оперативній статистичній звітності «Звіт про сівбу ярих культур» (ф. № 3-сг) і «Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб» (ф. № 7-сг). Дані цих звітів характеризують наростаючим підсумком обсяг агротехнічних робіт у гектарах і центнерах. Вони мають важливе значення для оцінки строків і обсягів проведених робіт, контролю за виконанням графіків проведення робіт тощо. Дані про наявність насіння ярих та озимих культур містяться у «Звіті про наявність насіння ярих культур» (ф. № 1-сг), який складають і подають 01.11, 01.02 і 01.04 районним відділам державної статистики за місцем знаходження землі юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, які здійснюють сільськогосподарську діяльність і мають понад 50 працюючих осіб, незалежно від форм власності і господарювання. Інформацію про внесення добрив за видами під окремі сільськогосподарські культури та їх групи і проведення агрохімічних робіт містить разова (річна) статистична звітність за формою № 9-б-сг «Звіт про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 20___ р.», який складають і подають 1 грудня юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, які здійснюють сільськогосподарську діяльність, незалежно від форм власності і господарювання (крім селянських (фермерських) господарств), районному формуванню з виконання агрохімічних робіт, а науково-дослідні установи, навчально-дослідні господарства вузів і технікумів, крім того, своїй вищій організації за вказівкою. Районне (міжрайонне) формування по виконанню агрохімічних робіт 5 грудня після перевірки подає цей звіт районному відділу державної статистики за місцем знаходження землі. Цінні відомості для характеристики стану і розвитку рослинництва одержують в результаті паспортизації полів і водогосподарських систем. Масові дані про стан посівів сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень нагромаджуються в науково-виробничих системах та установах, що обслуговують сільське господарство (землеустрійні та гідрометеорологічні органи і служби, агрохімічне обслуговування, сортовипробування, захист рослин тощо). Оперативну оцінку стану рослинництва здійснюють керівники і спеціалісти сільськогосподарського виробництва в процесі їх повсякденної роботи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сучасна організація статистичного спостереження рослинництва в Україні» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
