Застосування абсолютних, відносних і середніх величин для аналізу валового збору і врожайності
При статистичному вивченні валового збору сільськогосподарських культур абсолютні величини мають не тільки самостійне значення, але й є основою для обчислення інших статистичних характеристик, зокрема різних видів відносних і середніх величин. Самостійне значення і роль абсолютних величин в аналізі валового збору сільськогосподарських культур виявляється насамперед у визначенні його розмірів по окремих сільськогосподарських підприємствах та їх підрозділах, по економічних районах і природних зонах країни та її адміністративно-територіальних одиницях, а також категоріях господарств диференційовано по видах і групах сільськогосподарських культур. Уяву про розміри валового збору і рівні врожайності основних сільськогосподарських культур у всьому світі та в Україні дають дані табл. 16. Як видно з табл. 16, на Україну припадає понад 5 % світового виробництва цукрового буряку (фабричного) і майже 10 % соняшнику, але рівень урожайності в Україні по зазначених культурах значно нижче за світовий рівень, особливо по цукрових буряках (фабричних). Таблиця 16 ВАЛОВИЙ ЗБІР І ВРОЖАЙНІСТЬ ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У ВСЬОМУ СВІТІ Й В УКРАЇНІ в 1997 р. Культури Валовий збір, млн т Урожайність, ц / га Україна Весь світ Україна в% до всього світу Україна Весь світ Україна в% до всього світу Зернові і зернобобові 35,5 2154,1 1,6 24,5 27,7 88,4 Цукрові буряки (фабричні) 17,7 255,5 6,9 175,8 352,0 49,9 Соняшник 2,3 24,7 9,3 11,5 12,2 94,3 Картопля 16,7 295,4 5,7 105,9 161,3 65,7
Вітчизняна статистика розробляє і публікує дані про розміри валового збору і врожайності основних сільськогосподарських культур: зернові і зернобобові, у тому числі пшениця озима та яра, жито озиме та яре, ячмінь озимий та ярий, кукурудза на зерно, овес, просо, гречка, рис, зернобобові, цукровий буряк (фабричний), соняшник, картопля, овочі. Дані про валовий збір і врожайність по цих культурах наводяться в статистичних щорічниках і спеціальних статистичних збірниках з сільського господарства, що видаються обласними статистичними управліннями і центральним статистичним органом України — Державним комітетом статистики України (Держкомстатом України). У публікаціях представлені дані в розрізі категорій господарств і відповідних адміністративно-територіальних одиниць: на обласному рівні — по районах, у цілому по країні — по областях, при цьому (варто особливо відзначити!) наводяться як щорічні рівні валового збору і врожайності, так і середньорічні, в основному по п’ятирічках (табл. 17). Важливе значення в аналізі валового збору мають відносні величини структури та обчислені на їх основі абсолютні, відносні і зведені показники структурних зрушень. Показники структури і структурних зрушень дозволяють вивчити структуру валового збору та її зміну в розрізі окремих видів культур та їх груп, категорій господарств й адміністративно-територіальних одиниць. Проаналізуємо структуру валового збору зернових культур та її зміну в усіх категоріях господарств України (табл. 18 і рис. 11). Таблиця 17 ВАЛОВИЙ ЗБІР І ВРОЖАЙНІСТЬ ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ У ВСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ Культури Роки 1981—1985 (у середньому за рік 1985 1986—1990 (у середньому за рік) 1990 1991—1995 (у середньому за рік) 1995 1996 1997 1998 Зернові культури
* Урожайність по всіх культурах показана у центнерах з 1 га зібраної площі. Таблиця 18 СТРУКТУРА І СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ ВАЛОВОГО ЗБОРУ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ Культури Валовий збір, тис. т (у серед-ньому за рік) Показники структури, % (у середньому за рік) Показники структурних зрушень (dj1 – dj0) 1991—1995 рр. 1996—1998 рр. 1991—1995 рр. 1996—1998 рр. абсолютні, п.п. (dj1– dj0) відносні, % dj1 : dj0
Дані табл. 18 свідчать, що основними зерновими культурами в Україні є пшениця, ячмінь і кукурудза. Питома вага цих зернових у загальному валовому зборі цих культур у всіх категоріях господарств України в середньому в 1991—1995 рр. становила відповідно 48,2, 29,0 і 8,5 %, тобто на їх частку припадало 85,7 % загального збору зерна в країні, а в 1996—1998 рр. — відповідно 54,2, 22,0 і 10,9 %, тобто 87,1 % загального валового збору зерна в країні. Як бачимо, питома вага цих зернових культур в їх загальному валовому зборі за досліджуваний період суттєво змінилась: питома вага пшениці і кукурудзи в загальному зборі зернових культур збільшилась відповідно на 6,0 і 2,4 п.п., або на 12,4 і 28,2 %; у той же час питома вага ячменю зменшилася на 7,0 п.п., або 24,1 %. Знизилась також питома вага вівса і зернобобових культур — відповідно на 0,3 і 2,9 п.п., або 19,4 і 46,0 %. Питома вага таких цінних у продовольчому відношенні зернових культур, як просо, рис, гречка — збільшилась відповідно на 0,1 і 0,2 п.п., або 14,3, 50,0 і 20,0 %. Звертає на себе увагу, що зазначені відносні зміни у структурі валового збору зернових культур в усіх категоріях господарств України носять, скоріше, позитивний характер, оскільки відбувається підвищення питомої ваги цінніших у продовольчому і кормовому відношенні зернових культур. Проте, на жаль, ці зміни відбуваються при значному зменшенні абсолютних розмірів валових зборів по кожній зерновій культурі.
Рис. 11. Динаміка структури валового збору зернових культур у всіх категоріях господарств України Для узагальнюючої характеристики інтенсивності зміни питомої ваги валового збору по всіх досліджуваних культурах обчислимо за даними табл. 18 зведені абсолютний і відносний квадратичні коефіцієнти структурних зрушень:
Значення зведених абсолютного і відносного квадратичних коефіцієнтів структурних зрушень свідчать, що питома вага валового збору всіх зернових культур в усіх категоріях господарств України за період 1996—1998 рр. порівняно з періодом 1991—1995 рр. у середньому змінилась на 3,2 п.п., або 2,3 %. При вивченні валового збору сільськогосподарських культур суттєве значення має аналіз його розподілу за окремими соціально-економічними категоріями господарств. Такий аналіз дозволяє, по-перше, визначити роль і значення кожної категорії господарств у загальному обсязі виробництва тієї чи іншої культури або їх груп, а по-друге, якщо цей аналіз проводиться в динаміці, виявити соціально-економічні зрушення, які відбуваються в розподілі валового збору тієї чи іншої культури або їх груп у розрізі категорій господарств. Нині в Україні виробництво продукції рослинництва зосереджено в господарствах з різними формами власності і господарювання. Однак частка окремих категорій господарств у загальному виробництві окремих видів продукції рослинництва істотно відрізняється. Уявлення про питому вагу окремих категорій господарств у виробництві основних сільськогосподарських культур в Україні за 1991—1995 і 1996—1998 рр. та її зміну протягом цих періодів дають дані табл. 19 і рис. 12. Як бачимо з наведеного, нині в Україні основними виробниками зерна і однієї з важливіших технічних культур — цукрових буряків (фабричних) — є господарства суспільного сектора. Виробництво картоплі і овочів в основному зосереджено в особистих підсобних господарствах населення, де вони використовуються головним чином для власного споживання. Щодо селянських (фермерських) господарств, то їх частка у загальному виробництві основних сільськогосподарських культур поки що досить незначна — від 0,2 до 2,4 %. Проте аналіз даних табл. 19 і рис. 12 показує, що в Україні питома вага господарств суспільного сектора у загальному виробни- Таблиця 19 ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА КАТЕГОРІЯМИ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ, % Категорії господарств Основні сільськогосподарські культури Зернові Цукрові буряки (фабричні) Картопля Овочі 1991—1995 рр. 1996—1998 рр. абсолютний показник струк- турних зрушень 1991—1995 рр. 1996—1998 рр. абсолютний показник струк- турних зрушень 1991—1995 рр. 1996—1998 рр. абсолютний показник струк- турних зрушень 1991—1995 рр. 1996—1998 рр. абсолютний показник струк- турних зрушень Господарства сус- пільного сектора 93,4 88,3 –5,1 98,2 92,5 –5,7 12,9 3,3 –9,6 42,9 16,9 –26,0 Особисті підсобні господарства населення 5,7 9,9 4,2 0,8 5,1 4,3 87,0 96,5 9,5 56,8 82,5 25,7 Селянські (фермер-ські) господарства 0,9 1,8 0,9 1,0 2,4 1,4 0,1 0,2 0,1 0,3 0,6 0,3 Господарства всіх категорій 100,0 100,0 0,0 100,0 100,0 0,0 100,0 100,0 0,0 100,0 100,0 0,0
Рис. 12. Структура виробництва основних продуктів рослинництва по категоріях господарств України за 1996—1998 рр. цтві основних сільськогосподарських культур має чітку тенденцію до зменшення. Звертає на себе увагу, що ця тенденція характерна для всіх груп і видів основних сільськогосподарських культур. Якщо в середньому за період 1991—1995 рр. частка господарств суспільного сектора в Україні в загальному виробництві зерна, цукрових буряків (фабричних), картоплі і овочів становила відповідно 93,4; 98,2; 12,9 і 42,9 %, то в середньому за період 1996—1998 рр. їх частка відповідно зменшилась до 88,3 %; 92,5; 3,3 і 16,9, тобто на 5,1 п.п., або 5,4 %; 5,7 п.п., або 5,8 %; 9,6 п.п., або 74,4 %, 26,0 п.п., або 60,6 %. У той же час частка господарств приватного сектора, а саме особистих підсобних господарств населення, включаючи орендарів-громадян і селянських (фермерських) господарств, суттєво збільшилась відповідно з 6,6 до 11,7 %; 1,8 до 7,5 %; 87,1 до 96,7 % і 57,1 до 83,1 %; тобто на 5,1 п.п., або 77,3 %; 5,7 п.п., або 316,7 %; 9,6 п.п., або 11,0 %; 26,0 п.п., або 45,5 %. Для узагальнюючої оцінки інтенсивності зміни питомої ваги в загальному виробництві зерна, цукрових буряків (фабричних), картоплі і овочів по всіх категоріях господарств за даними табл. 19 обчислено зведені абсолютний і відносний квадратичні коефіцієнти структурних зрушень. Вони становлять відповідно 3,8 п.п., або 2,1 %; 4,2 п.п., або 5,0 %; 7,8 п.п., або 2,9 %, і 21,1 п.п., або 5,3 %. Отже, зміна питомої ваги в цілому по всіх категоріях господарств України в 1996—1998 рр. порівняно з періодом 1991—1995 рр. відчутніша по виробництву картоплі. Показники структури і структурних зрушень широко використовуються також при вивченні розміщення валового збору сільськогосподарських культур по економічних районах, природно-економічних зонах і різних адміністративних одиницях країни. Таке вивчення дає змогу, з одного боку, з’ясувати географію розміщення тієї або іншої сільськогосподарської культури чи їх груп по окремих економічних районах, природно-економічних зонах та адміністративних одиницях країни, а з іншого боку, визначити роль і місце кожного економічного регіону, природно-економічної зони та адміністративно-територіальної одиниці в загальному виробництві тієї чи іншої сільськогосподарської культури або їх груп. Уявлення про розміщення валового збору кукурудзи на зерно по адміністративних утвореннях і природно-економічних зонах в усіх категоріях господарств України дають дані, наведені в табл. 20 і на рис. 13. Дані табл. 20 і рис. 13 свідчать, що в Україні кукурудзу на зерно в тих чи інших обсягах вирощують в усіх природно-економічних зонах і областях. Однак значення і роль кожного регіону в валовому збору кукурудзи на зерно різна, що зумовлено природними умовами, які не завжди відповідають біологічним вимогам цієї культури. Так, виробництво кукурудзи на зерно в основному зосереджено в двох природно-економічних зонах —Степу і Лісостепу, причому перше місце належить зоні Степу, на яку припадає більше половини загального збору кукурудзи на зерно в країні; на зону Лісостепу — понад 40 %, а в зоні Полісся збирають менше 10% загального валового збору кукурудзи на зерно. Проте, як це видно з табл. 20 і рис. 13, в розподілі валового збору кукурудзи на зерно за природно-економічними зонами відбуваються деякі зміни. Так, якщо питома вага зони Степу і зони Полісся в загальному зборі кукурудзи на зерно в середньому за 1996—1998 рр. (порівняно з 1991—1995 рр.) дещо збільшилась Таблиця 20 ВАЛОВИЙ ЗБІР КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ОДИНИЦЯМИ І ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНИМИ ЗОНАМИ В УСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ Адміністративно-територіальні одиниці і природно-економічні зони Валовий збір кукурудзи, тис. т Показники структури (у середньому за рік), % 1991—1995 рр. (у середньому за рік) 1996—1998 рр. (у середньому за рік) 1991—1995 рр. 1996—1998 рр. Автономна Республіка Крим 39,3 9,7 1,2 0,3 Області: Дніпропетровська 380,7 348,0 11,7 11,0 Донецька 227,7 180,1 7,0 5,7 Запорізька 129,0 124,8 4,0 4,0 Кіровоградська 183,1 192,0 5,6 6,1 Луганська 145,1 85,8 4,4 2,7 Миколаївська 82,0 129,2 2,5 4,1 Одеська 293,7 391,9 9,0 12,4 Херсонська 106,3 129,8 3,3 4,1 Зона Степу 1586,8 1591,3 48,6 50,4 Області: Вінницька 245,6 302,8 7,5 9,6 Київська 111,7 95,6 3,4 3,0 Полтавська 245,2 247,2 7,5 7,8 Сумська 91,7 48,0 2,8 1,5 Тернопільська 64,3 68,7 2,0 2,2 Харківська 192,0 107,1 5,9 3,4 Хмельницька 128,9 84,8 4,0 2,7 Черкаська 214,9 225,6 6,6 7,1 Чернівецька 137,7 134,4 4,2 4,3 Зона Лісостепу 1432,0 1314,3 43,9 41,6 Області: Волинська 4,1 2,5 0,1 0,1 Житомирська 15,7 22,0 0,5 0,7 Закарпатська 69,2 90,0 2,1 2,8 Івано-Франківська 40,4 39,5 1,2 1,2 Львівська 23,9 24,3 0,7 0,8 Рівненська 22,8 12,5 0,7 0,4 Чернігівська 68,1 62,8 2,1 2,0 Зона Полісся 244,2 253,5 7,5 8,0 Всього по Україні 3263,0 3159,1 100,0 100,0
Рис. 13. Динаміка структури валового збору кукурудзи на зерно за природно-економічними зонами України відповідно на 1,8 п.п., або 3,7 %, і на 0,5 п.п., або 6,7 %, то питома вага зони Лісостепу, навпаки, за той же час зменшилась на 2,3 п.п., або 5,2 %. Серед областей провідне місце у виробництві кукурудзи на зерно займають такі області, як Одеська, Дніпропетровська і Вінницька, в яких питома вага валового збору кукурудзи на зерно в загальному її зборі по країні в середньому за 1996—1998 рр. становила відповідно 12,4, 11,0 і 9,6 %. Тобто на ці три області припадає 1/3 її загального валового збору в країні. Найменшу питому вагу у виробництві кукурудзи на зерно мають Автономна Республіка Крим (0,3 і Волинська (0,1 %), Рівненська (0,4 %), Житомирська (0,7 і Львівська (0,8 області. Обчислені за даними табл. 20 квадратичні абсолютні і відносні коефіцієнти структурних зрушень питомої ваги валового збору кукурудзи на зерно по всіх природно-економічних та адміністративно-територіальних одиницях за 1996—1998 рр. (порівняно з 1991—1995 рр.) становлять відповідно 1,7 п.п, або 0,5 %, 1,2 п.п., або 2,7 %. При аналізі валового збору і врожайності сільськогосподарських культур широко використовуються відносні величини інтенсивності і порівняння. Економічна важливість і значення відносних величин інтенсивності при вивченні валового збору сільськогосподарських культур полягає в тому, що вони дозволяють відобразити одночасно як рівень виробництва того або іншого виду продукції рослинництва, так і ступінь забезпеченості ним населення країни й окремих її регіонів (наприклад, виробництво зернових, соняшнику, картоплі та інших сільськогосподарських культур на душу населення). Відносні величини порівняння застосовуються для порівняльної оцінки рівня виробництва і насамперед урожайності окремих видів і груп сільськогосподарських культур по господарствах, окремих адміністративно-територіальних одиницях і різних країнах. Такі порівняння мають важливе значення не тільки для оцінки рівня культури землеробства, але й виробничо-господарської діяльності різних господарських та адміністративно-територіальних одиниць у виробництві продукції землеробства. Порівняємо рівень виробництва основних сільськогосподарських культур на душу населення і їх врожайність за 1997 р. в Україні та інших країнах світу (табл. 21 і рис. 14). Для повнішого зіставлення відзначимо, що у 1997 р. найвищий рівень виробництва на душу населення зернових і зернобобових культур та цукрових буряків (фабричних), що становив відповідно 1871,2 кг і 653,6 кг, спостерігався у Данії, а картоплі (1112,3 кг) — у Білорусі. Найбільш високий рівень урожайності зернових і зернобобових культур, а також картоплі, що становив відповідно 76,3 і 436,8 ц/га — у Нідерландах, і 719,9 ц/га цукрових буряків (фабричних) — у Франції. Дані табл. 21 і рис. 14 свідчать, що за рівнем виробництва на душу населення таких сільськогосподарських культур, як зернові і зернобобові, цукрові буряки (фабричні) і картопля Україна значно перевершує середньосвітовий рівень, так само, як і суттєво перевищує показники багатьох країн Західної Європи і США. Таблиця 21 ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ ТА ЇХ УРОЖАЙНІСТЬ В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ СВІТУ в 1997 р. Країни Виробництво на душу населення Урожайність зернових і зернобобових цукрових буряків (фабричних) картоплі зернових і зернобобових цукрових буряків (фабричних) картоплі кг у% до України кг у% до України кг у% до України ц /га у% до України ц /га у% до України ц /га у% до України Україна 699,7 100,0 348,4 100,0 329,4 100,0 24,5 100,0 175,8 100,0 105,9 100,0 Великобри- танія 414,6 59,3 163,5 46,9 122,4 37,2 65,8 268,6 539,9 307,1 432,3 408,2 Італія 347,0 49,6 185,3 53,2 35,5 10,8 46,5 189,8 462,8 263,3 231,8 218,9 Німеччина 555,7 79,4 321,6 92,3 151,3 45,9 64,3 262,4 565,2 321,5 360,5 340,4 Росія 598,2 85,5 109,2 31,3 270,8 82,2 16,4 66,9 147,6 84,0 121,2 114,4 США 1267,8 181,2 88,7 25,5 76,8 23,3 52,5 214,3 469,0 266,8 388,9 367,2 Франція 1140,4 163,0 524,8 150,6 111,0 33,7 67,7 276,3 719,9 409,5 371,4 350,7 Весь світ 368,3 52,6 43,7 12,5 50,5 15,3 27,7 113,1 352,0 200,2 161,3 152,3 .
Рис. 14. Виробництво та урожайність основних сільськогосподарських культур на душу населення в окремих країнах світу в 1997 р. Водночас рівень урожайності зазначених культур в Україні істотно нижчий не тільки проти середньосвітового рівня, й проти більшості країн Західної Європи і США. Це свідчить про те, що основним чинником, що визначає розвиток рослинництва в Україні, є екстенсивний — розмір посівних площ. Про це можна судити і за таким фактом. У 1997 р. в Німеччині фактично зібрана посівна площа зернових і зернобобових культур становила близько половини цієї площі в Україні. У той же час у Німеччині було зібрано зернових і зернобобових культур на 28,7 % більше, ніж в Україні. При проведенні аналізу валового збору і врожайності важлива роль належить відносним величинам, що характеризують відхилення фактичних обсягів виробництва основних сільськогосподарських культур від прогнозованих або контрактних зобов’язань. Для прикладу розглянемо дані щодо прогнозованих обсягів виробництва деяких сільськогосподарських культур в Україні відповідно до Національної програми розвитку агропромислового комплексу і соціального відродження села на 1996—2005 рр. (табл. 22). Наведені дані свідчать, що в 1996 р. в усіх категоріях господарств України фактичні валові збори зернових і зернобобових культур, овочів і цукрових буряків (фабричних) були нижчі за прогнозні відповідно на 18,0, 15,0 і 21,7 %, і тільки валовий збір картоплі перевищував прогнозний рівень на 24,3 %. Слід зазначити, що значний недобір сільськогосподарської продукції у 1996 р. зумовлений складними погодними умовами, причому цей рік був особливо несприятливим з огляду на метеорологічні умови для вирощування зернових культур і цукрових буряків (фабричних). Таблиця 22 ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ У ВСІХ КАТЕГОРІЯХ ГОСПОДАРСТВ*, млн т Культури 1991—1995 рр. (у середньому за рік) 1996 р. Прогноз 2000 р., у % до 1991—1995 рр. 2005 р., у % до 1991—1995 рр.
прогноз фактично фактично, % до прогнозу 2000 р. 2005 р.
Зернові і зернобобові 38,5 30,0 24,6 82,0 42 50 109 130 Цукрові буряки (фабричні) 31,3 29,0 23,0 79,3 33 38 105 121 Картопля 17,3 14,8 8,4 124,3 19 19 110 110 Овочі 5,7 6,0 5,1 85,0 6,6 8,8 116 154 * Розраховано за даними: Урядовий кур’єр. — 1996.—16 лист.— С. 4. При аналізі валового збору і врожайності важлива роль належить середнім величинам. Вони мають не тільки самостійне значення як узагальнюючі характеристики розмірів валового збору і рівнів урожайності по однорідних групах культур (зернові, овочі), що обчислюються в різноманітних розрізах, але й широко використовуються при інших статистичних методах аналізу валового збору і врожайності сільськогосподарських культур, зокрема при побудові аналітичних групувань, розрахунках середніх показників рядів динаміки тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Застосування абсолютних, відносних і середніх величин для аналізу валового збору і врожайності» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
і Волинська (0,1 %), Рівненська (0,4 %), Житомирська (0,7 