Посівна площа є основною формою використання головного засобу сільськогосподарського виробництва — землі. Від її розміру залежить обсяг виробництва продукції рослинництва, оскільки останній безпосередньо визначається розмірами посівної площі і врожайності сільськогосподарських культур. Важливо також відзначити, що багато закономірностей розвитку сільського господарства знаходять свій кількісний вираз у даних про посівні площі та їх структуру. Так, ефективність сільськогосподарського виробництва багато в чому залежить від раціонального територіального розміщення окремих видів сільськогосподарських культур і спеціалізації рослинництва по економічних районах, природно-економічних зонах, адміністративних і господарських одиницях з урахуванням природно-кліматичних та економічних умов. Пояснюється це тим, що значна розмаїтість ґрунтово-кліматичних умов нашої країни створює в окремих її регіонах сприятливіші умови для вирощування тільки певних сільськогосподарських культур. Отже, статистичне вивчення посівних площ сільськогосподарських культур має важливе значення для характеристики стану і розвитку сільського господарства в цілому і по галузях рослинництва зокрема. Посівна площа сільськогосподарських культур — це частина ріллі або інших розораних угідь, зайнята посівом однієї або кількох сільськогосподарських культур. В органах державної статистики розмір посівних площ вивчається не тільки як посівна площа на ріллі, але й як посів на площі молодих садів та інших багаторічних насаджень, а також посівна площа розораних природних кормових угідь з метою їх докорінного поліпшення. Площа падалиці (самосіву) не визнається посівною площею. Основними завданнями статистики посівних площ є: 1) збір даних про хід сівби та збирання врожаю сільськогосподарських культур для контролю за цими процесами; 2) вивчення розміру, структури і динаміки посівних площ і сортових посівів сільськогосподарських культур, посівних площ, оброблюваних за інтенсивними технологіями в розрізі їх груп і окремих культур, категорій господарств та адміністративно-територіальних і господарських одиниць, економічних районів, природно-економічних зон і по країні в цілому, при цьому як на всіх землях, так і на зрошуваних та осушених; 3) вивчення впливу структури посівних площ на вихід продукції рослинництва і виявлення резервів розширення посівних площ і поліпшення їх структури.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зміст і завдання статистики посівних площ» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
