ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Статистика » Міжнародна економічна статистика

Методи розрахунку валютних курсів
Валютний курс (rate of exchange) — ціна грошової одиниці певної національної валюти, виражена у грошових одиницях валюти іншої країни. У деяких країнах, що є учасниками економічних угруповань, застосовується валютний курс національних валют щодо міжнародних валютних одиниць CDR, ECU, $ та інші
Серед основних факторів, які впливають на курс валют, можна виділити: стан платіжного балансу, рівень інфляції, міжгалузеву міграцію короткострокових капіталів.
На рух валютних курсів впливає співвідношення попиту і пропозиції кожної валюти, а також економічні та політичні фа-
ктори. У свою чергу валютний курс значно впливає на зовнішньоекономічну діяльність країни, що є однією з передумов еквівалентності міжнародного обміну. Той чи інший рівень його впливає на експортну конкурентоспроможність товарів країни на світовому ринку та стійкість валюти.
Занижений валютний курс дає можливість одержати додаткові вкладення при експорті та сприяє припливу іноземних капіталів, одночасно дестимулює імпорт. За цих умов підвищується ймовірність реінвестицій капіталу і, навпаки, менш вигідним стає вивіз прибутків з країни. Протилежна економічна ситуація виникає при завищеному курсі валюти. В цьому випадку значно знижується ефективність експорту і підвищується ефективність імпорту.
Плаваючий курс — один з основних принципів ямайської валютної системи, що передбачає певну свободу вибору окремими країнами режиму валютного курсу на основі узгодження змін останнього з динамікою курсів окремих валют інших країн чи набору іноземних валют — валютної корзини. Для обмеження різких коливань курсів національних валют, які можуть призвести до непередбачених та несприятливих наслідків у взаємних валютно-фінансових та економічних відносинах країн, спочатку країни — члени ЄС, які ввійшли в 1972 р., а потім країни, що ввійшли до Європейської валютної системи в 1979 р., у рамках плаваючого курсу ввели в практику узгодження відносних меж взаємних коливань валютних курсів.
При системі вільно плаваючих курсів, які складаються під дією співвідношення попиту та пропозиції, у практиці західних валютних ринків існує більш високий валютний курс (курс продавця) і більш низький курс (курс покупця), що публікуються у періодичних виданнях.
Різниця між цими курсами (маржа) формує дохід підприємців і банків, які займаються валютними операціями.
Фіксований валютний курс — офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке ґрунтується на валютних паритетах, визначених в законодавстві країни, яка встановлює фіксований курс валюти. Застосування фіксованого валютного курсу пов’язане з діяльністю інститутів міжнародних фінансових відносин, зокрема з Міжнародним валютним фондом, у рамках якого передбачалось узгодження країнами — членами валютних паритетів.
Міжнародний валютний фонд для подальшого кредитування вимагає введення в країнах валютного коридору, який не надавав би можливостей для спекуляцій на валютних біржах.
Котирування — спосіб подання відомостей про стан співвідношення між валютами на момент продажу або в інший момент. При визначенні валютних курсів застосовують два види котирування валют. Пряме котирування — застосовується у вигляді кількості валюти вимірника, що припадає на 1, 100, 1000 чи 10 000 одиниць валюти, яка котирується; побічне котирування — у вигляді протилежного співвідношення.
Тепер в основному використовується доларовий курс, тобто кількість валюти певної країни котирується до долара (крім англійського фунта стерлінгів, де застосовується пряме котирування).
Котирування двох валют (cross rate), при якому співвідношення їх визначається щодо долара, наприклад, Kij — співвідношення i-ї валюти до j-ї валюти; Rij — співвідношення i-ї валюти до j-ї валюти. За цих умов зв’язок буде такий:
.
При котируванні cross rate, якщо Ki$ — котирування i-ї валюти до долара; Rj$ — котирування j-ї валюти до долара; Kj$ — котирування i-ї валюти до j-ї валюти. Звідси

Наприклад, один долар США дорівнює 1,6 німецької марки, або 2,5 французького франка. Звідси одна німецька марка дорівнюватиме 1,56 французького франка.
Середній курс — середнє арифметичне курсів продавця і покупця. Насправді такого курсу не існує, однак усі засоби масової інформації повідомляють його повсякденно. Так, за станом на
7 травня 2004 р. в середньому по Києву 100 американських доларів купували за 527,53 українських гривень, а продавали за 532,26 гривень. Цей курс використовується в економічних зіставленнях за деякі тривалі проміжки часу.
Торгівля валютою здійснюється у вигляді касової валютної операції — операції «спот» чи термінової.
За касовою валютною операцією, чи операцією «спот» (spot rate), валюта поставляється одразу, як правило, не пізніше ніж через два робочих дні після укладання угоди. Операція «спот» застосовується насамперед для здійснення зовнішньоторгових операцій. Цей вид операцій використовується в основному на спеціалізованих валютних ринках — «ринках споту».
Термінова (forward rate), чи форвардна, валютна операція здійснюється, коли валюта перераховується протягом двох днів після укладення угоди. Разом з тим між укладанням угоди та її виконанням проходить досить великий проміжок часу. Цей період може досягти одного місяця (до одного року). Строк обумовлюється так само, як і курс, за яким буде здійснено операцію. Такі операції застосовуються для страхування платежів у зовнішній торгівлі від ризику валютних втрат.
Термінова форвардна операція може здійснюватись у двох видах:
1. Проста форвардна операція — сторони домовляються надати певну суму у визначений строк за встановленим курсом. Цей вид форвардних операцій у зовнішній торгівлі укладають з метою страхування від різкої зміни валютного курсу.
2. Операція «своп» (SWOP) — валютна операція між банками, що являє собою комбінацію купівлі і продажу однієї й тієї самої валюти, але на різні стоки. Певна сума валюти купується в рамках однієї операції на строк і одночасно продається на касовому ринку, або навпаки. Сума іноземної валюти, яка одержується до визначеного строку, збільшується (зменшується) на величину ставки «своп» при обміні валюти.
Ставка «своп» — це надбавка чи знижка, установлена для цього курсу. У великих обсягах операція «своп» здійснюється між центральними банками в рамках міжнародного регулювання валютного курсу.
Зміни валютних курсів у часі визначаються за допомогою індексів, в основному індивідуальних. Однак ці індекси не дають повного уявлення про стан даної валюти, оскільки курс залежить не лише від кон’юнктури ринку по цій валюті, а й від попиту й пропозиції на дану валюту, щодо якої визначається курс. Тому для узагальнення динаміки курсів валют і співвідношення її з рядом валют-вимірників визначають індекс ефективного валютного курсу. Його розраховують за формулою:

де — середній валютний курс у звітному періоді; — середній валютний курс у базисному періоді; — абсолютний розмір товарообороту i-ї країни з j-ю країною у базисному періоді.
Однак цей індекс не враховує змін купівельної спроможності валют, тому часто розраховують індекс реального ефективного курсу валюти за формулами: де — індекс реального ефективного курсу; — індекс цін; — індекси цін у валюті i-ї та j-ї країн.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методи розрахунку валютних курсів» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Основні поняття системи супутникового зв’язку
Планування аудиту нематеріальних активів
Аудит платежів за ресурси
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ГРОШОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ
Апаратна база комп’ютерної телефонії


Категорія: Міжнародна економічна статистика | Додав: koljan (21.08.2012)
Переглядів: 1286 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП