Рахунки фінансових потоків являють собою рахунки секторів і, незважаючи на те що при складанні цих рахунків особливе значення надається фінансовим корпораціям внаслідок їхньої важливої ролі у фінансовій діяльності, належна увага приділяється і фінансовій діяльності інших інституціональних секторів. Спочатку рахунки фінансових потоків складали окрему статистичну систему, однак нині вони в більшості випадків зв’язані з нефінансовими секторами економіки в результаті їхнього введення в основу національних рахунків, зокрема за допомогою ув’язування фінансових даних з даними про заощадження і нагромадження капіталу. Рахунки фінансових потоків належать до рахунків операцій, але вони часто пов’язуються з балансовими рахунками і складаються разом з рахунками запасів фінансових активів і пасивів кожного інституціонального сектору. Існують різні форми рахунків фінансових потоків, що розрізняються тим, для рішення яких аналітичних задач вони призначені, за ступенем складності і деталізації бухгалтерської форми подання даних, а також вимогами до статистичних даних. У найпростіших рахунках фінансових потоків наведені найважливіші фінансові операції між секторами економіки на агрегованому рівні. Найбільш складні рахунки фінансових потоків являють собою тривимірну матрицю, в якій зв’язуються сектори-кредитори, сектори-боржники і фінансові активи, використані в операції. Рахунки фінансових потоків дозволяють аналізувати зв’язок між заощадженням, нагромадженням капіталу і фінансовими потоками для економіки в цілому і для кожного інституціонального сектору. Крім цього, можна простежити напрями проведення фінансової політики. Наприклад, щоб проаналізувати, як зміни у фінансових позиціях впливають на рішення про витрати коштів, треба простежити вплив заходів грошово-кредитної політики через рахунки центрального банку, інших депозитних корпорацій і нефінансових секторів. Рахунки фінансових потоків надають більше можливостей для аналізу порівняно з грошово-кредитною статистикою для фінансового планування і прогнозування, оскільки ними забезпечується як внутрішня погодженість фінансових прогнозів, так і погодженість фінансових прогнозів із прогнозами на основі національних рахунків. У табл. 7.3 наведено приклад інтегрованого рахунку операцій з капіталом і фінансовими операціями. Таблиця має форму матриці, що показує зміни активів і зміни пасивів по кожному інституціональному сектору, економіці в цілому та іншого світу. У першому рядку показано сукупний обсяг ресурсів (чисте заощадження і чисті капітальні трансферти), що можуть бути спрямовані на інвестиції. В другому рядку представлені сукупні чисті інвестиції як сума нагромадження капіталу і чистих фінансових інвестицій. У ній також показано компоненти нагромадження капіталу і чистих фінансових інвестицій. Таблицю 7.3 можна інтерпретувати і як два окремі рахунки: рахунок операцій з капіталом і фінансовий рахунок. У рахунку операцій з капіталом чисте заощадження представлено як ресурс на правому боці рахунку, так само як і чисті капітальні трансферти, нагромадження капіталу — як використання, а балансуючу статтю рахунку представлено чистим кредитуванням/запозиченням. Чисте кредитування/запозичення переноситься на фінансовий рахунок як ресурси. У рамках даної основи чисте прийняття зобов’язань розглядається як джерело засобів, а сума чистого кредитування/запозичення і чистого прийняття зобов’язань визначає обсяг ресурсів, які можуть бути спрямовані на чисте придбання фінансових активів, що вважається використанням фінансових коштів. Сукупні обсяги ресурсів і їх використання наведені в довідковій статті в нижній частині таблиці 7.3. Щоб підкреслити той факт, що фінансові операції піддаються безпосередньому виміру, для позначення балансуючої статті фінансового рахунку використовується термін «чисті фінансові інвестиції», що розраховуються як чисте придбання фінансових активів мінус чисте прийняття зобов’язань. Таблиця 7.3 Інтегрований рахунок операцій з капіталом ТА фінансових операцій Зміни в активах (використання) Операція Зміни в пасивах та чистій вартості капіталу (ресурси) Разом Інший світ Разом по економіці НКОДГ Домашні гос- подарства Сектор держ- управління Фінансові корпорації Нефінансові корпорації Нефінансові корпорації Фінансові корпорації Сектор держ- управління Домашні гос- подарства НКОДГ Разом по економіці Інший світ Разом
Розбіжності (сума заощадження і капітальних трансфертів мінус сукупні чисті інвестиції)
Довідкова стаття
Джерела = Заощадження і капітальні трансферти + Чисте прий- няття зобов’язань 205 236 132 211 49 833 50 883 883 50 833 49 211 132 236 205 Використання = Нагромадження капіталу + Чисте придбання фінансових активів + Статистичні розбіжності
Чисті фінансові інвестиції завжди за визначенням дорівнюють чистому кредитуванню/запозиченню. Між цими показниками можуть бути виявлені статистичні розбіжності, що відбивають будь-які розходження між врахованою сукупною величиною заощадження та капітальних трансфертів і врахованим сукупним обсягом чистого кредитування. Ці розбіжності можуть виникати на практиці внаслідок розходжень в охопленні чи помилок кількісного виміру кожної зі статей у повній послідовності рахунків. Пряме опублікування величини розбіжностей змушує звернути увагу на статистичні проблеми, а також може сприяти підвищенню якості рахунків. Розбіжності можуть бути зумовлені помилками кількісного виміру в рахунках поточних операцій (що ведуть до помилок в оцінках заощадження), рахунку операцій з капіталом чи фінансовому рахунку. Відображення фінансових потоків у інтегрованому рахунку операцій з капіталом і фінансовими операціями дозволяє одержати незалежні оцінки заощадження, що можуть бути зіставлені з оцінками, підготовленими на основі даних рахунків поточних операцій. Рахунки фінансових потоків, що відбивають тільки фінансові операції, можуть також бути джерелом одержання незалежних оцінок чистого кредитування/запозичення. Ці незалежні оцінки можуть підвищити довіру до якості оцінок заощадження й інвестицій або забезпечать виявлення статистичних проблем. Рахунки фінансових потоків можуть бути представлені у формі інтегрованих рахунків операцій з капіталом і фінансовими операціями чи охоплювати тільки фінансові операції. Існує безліч форм представлення фінансових рахунків, які можна назвати рахунками фінансових потоків, і всі вони можуть бути інтегровані з рахунком операцій з капіталом чи підготовлені і представлені окремо. У табл. 7.4, наведеній нижче, представлено базовий рахунок фінансових потоків, який може бути складений на основі даних, що містяться в наборах макроекономічних даних. Ця таблиця має структуру «ресурс-використання», що є загальноприйнятою для представлення фінансових потоків. До ресурсів належать заощадження, капітальні трансферти і чисте прийняття зобов’язань, а до сфер використання — нагромадження капіталу і чисте придбання фінансових активів.
Таблиця 7.4 БазОВий рахунок фінансових потоків І Рахунок Центральний банк Інші депозитні корпорації Центральний уряд Інші сектори- резиденти Інший світ Разом U R U R U R U R U R U R Заощадження і капітальні трансферти
Готівкова валюта і депозити 35 15 95 7 2 97 11 –2 130 130 Цінні папери, крім акцій 53 53 32 74 114 48 26 50 225 225 Кредити і позики 36 95 45 94 68 123 10 37 254 254 Інше (акції та інші форми участі в капіталі, страхові технічні резерви, похідні фінансові інструменти та інша дебіторська/кредиторська заборгованість) 3 13 36 5 30 2 3 46 46 Разом ресурси і використання 35 35 165 165 132 132 465 465 50 50 847 847 Примітка: Штриховкою позначені клітинки, які не заповнюються. R — ресурси, що дорівнюють сумі заощадження і капітальних трансфертів у кожному секторі плюс чисте прийняття фінансових зобов’язань. U — використання, що дорівнює сумі нагромадження капіталу і чистого придбання фінансових активів. Таблиця 7.5 Базовий рахунок фінансових потоків ІІ Рахунок Центральний банк Інші депозитні корпорації Інші фінансові корпорації Центральний уряд Державні нефінансові корпорації Інші сектори- резиденти Інший світ Разом U U R R U R U R U R U R U R U R Заощадження і капітальні трансферти
4
–38 31 233 –38 192 Нагромадження капіталу –1
12 67 114
192 Чисте кредитування (+) або запозичення (–) 5
–50 –36 119 –38
Монетарне золото і СПЗ
1
Готівкова валюта і депозити –1 35 15 95 7 7 2 8 82 11 –2 130 130 Цінні папери, крім акцій 53 53 32 74 11 3 103 48 26 50 225 225 Кредити і позики 36 95 52 16 45 94 36 32 93 10 37 270 270 Акції та інші форми участі в капіталі 3 13 36 2 16 8 15 2 3 51 51 Страхові технічні резерви
36
36
36 36 Виробничі фінансові резерви
Інша дебіторська/кредиторська заборгованість
12 14 14 12 26 26 Разом ресурси і використання 35 35 165 165 52 52 132 132 100 100 396 396 50 50 930 930 Примітка: Штриховкою позначені клітинки, які не заповнюються. R — ресурси, що дорівнюють сумі заощадження і капітальних трансфертів у кожному секторі плюс чисте прийняття фінансових зобов’язань. U — використання, що дорівнює сумі нагромадження капіталу і чистого придбання фінансових активів. Для секторів, окремо представлених у табл. 7.4, як правило, маються досить докладні дані про операції з іншими секторами. Дані, необхідні для складання грошово-кредитної статистики, представляють у розбивці по секторах економіки запаси активів і пасивів центрального банку й інших депозитних корпорацій, а також містять інформацію про їхні операції з іншим світом (зовнішні активи і пасиви). Дані про фінансування центрального уряду є джерелом даних про фінансування на такому рівні, що дозволяє, як мінімум, провести поділ фінансування банківською системою всередині країни і зовнішнього фінансування, а фінансовий рахунок платіжного балансу подає інформацію про види використаних фінансових активів. Складання базової матриці фінансових потоків у рамках інтегрованої системи накладає обмеження на дані по секторах і за операціями. Сукупні ресурси і їхнє використання мають бути збалансовані по кожному сектору і за кожною категорією фінансових активів. Отже, ці обмеження виявляються корисними для перевірки повноти і погодженості вихідних даних. У табл. 7.4 інші сектори національної економіки становлять залишкову категорію, до якої входять недепозитні фінансові корпорації, нефінансові корпорації, органи державного управління всіх рівнів, за винятком центрального уряду, домашні господар- ства і некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства. Наприклад, дані про акції та інші форми участі в капіталі відображають володіння частками участі в капіталі нефінансових корпорацій як використання ресурсів зазначеними окремо секторами, що показуються як ресурси інших внутрішніх секторів. При цьому в рамках даної основи неможливо визначити обсяг ресурсів нефінансових корпорацій у формі участі в капіталі, що показують використання ресурсів не представлених окремо секторів економіки (таких як домашні господарства). Розширення структури базового рахунку фінансових потоків у кожній окремій країні має спиратися на визначення найбільш важливих секторів (чи підсекторів) економіки, які не було включено у найпростіший варіант представлення. Табл. 7.5 є розширеним варіантом базового рахунку фінансових потоків, представленого в табл. 7.4. До неї додані стовпці для: 1) інших фінансових корпорацій, включаючи страхові корпорації і пенсійні фонди, і 2) державних нефінансових корпорацій, а також рядок у розділі фінансових активів для відображення страхових технічних резервів та іншої дебіторської/кредиторської заборгованості. При порівнянні табл. 7.4 і табл. 7.5 можна відзначити два вдосконалення. По-перше, у стовпцях для знову введених секторів представлені дані про деякі ресурси і їхнє використання, що у табл. 7.4 включалися в дані по залишковому сектору. Наприклад, використання наявної валюти і депозитів у сумі 97 одиниць у табл. 7.4 було віднесено до залишкового сектору. Однак у табл. 7.5 показано, що 7 одиниць було використано страховими корпораціями, пенсійними фондами й іншими фінансовими посередниками, 8 одиниць — державними нефінансовими корпораціями, а інші 82 одиниці — залишковим сектором. До складу залишкового сектору тепер уходять, головним чином, домашні господарства, некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства, регіональні і місцеві органи управління, допоміжні фінансові одиниці й інші нефінансові корпорації. По-друге, у матрицю було включено нові види операцій. Наприклад, уведення страхових корпорацій і пенсійних фондів дозволяє визначити обсяг страхових технічних резервів, розглянутих як ресурси цих установ і використання ресурсів залишкового сектору (переважно домашніх господарств). Крім того, нова категорія фінансових посередників придбала активи у формі кредитів і позик (використання ресурсів) у розмірі 52 одиниць, частина з яких не була врахована в табл. 7.4, тому сукупна величина кредитів і позик зросла з 254 до 270 одиниць. Базові рахунки фінансових потоків використовуються при складанні макроекономічних моделей і є основою для фінансового програмування. Ці рахунки показують ряд взаємозв’язків між секторами економіки (включаючи погодженість потоків між секторами з такими макроекономічними цілями, як стійкість стану платіжного балансу, достатність обсягу кредитування зазначених секторів з боку депозитних корпорацій, фінансування дефіциту центрального уряду та ін.), збалансованість яких може бути перевірена в рамках основи фінансових потоків. Інтегрований фінансовий рахунок СНР є більш розгорнутою формою відображення фінансових потоків, в якій детально представлені сектори і фінансові активи в порівнянні з базовими рахунками. Інтегрований фінансовий рахунок є двомірною матрицею, що охоплює всі інституціональні сектори і категорії фінансових активів. Ця матриця відбиває обсяг чистого прийняття зобов’язань (ресурси) і чистого придбання фінансових активів (використання) по кожному сектору й економіці в цілому. Повний фінансовий рахунок дає значно ціннішу інформацію із секторів економіки в порівнянні з даними, представленими в базових рахунках фінансових потоків. Цього досягнуто завдяки включенню в нього фінансових операцій секторів нефінансових корпорацій і домашніх господарств, що у базовому рахунку фінансових потоків входять до складу залишкового сектору. Ці сектори проводять ряд операцій принципово важливих категорій, для яких немає кореспондуючих проведень по секторах, представлених у базових рахунках. Рахунки фінансових потоків, формат яких відповідає формату фінансових рахунків СНР, безумовно, можуть бути цілком інтегровані з операціями за рахунком операцій з капіталом та балансами активів і пасивів СНР по секторах і національній економіці. Хоча рахунки фінансових потоків у форматі фінансового рахунку являють більш цінне джерело аналітичної інформації у порівнянні з базовими рахунками, витрати на підготовку фінансових рахунків вище, з огляду на той факт, що збирання фінансових даних щодо нефінансових корпорацій і домашніх господарств у більшості випадків вимагає проведення статистичних обстежень. Ця обставина часто стає причиною проблем, пов’язаних з повнотою охоплення і ступенем погодженості даних, які повинні ураховувати обмеження, що накладаються матричною формою представлення на підсумкові значення по секторах і за видами фінансових активів. Хоча рахунок фінансових потоків фінансового рахунку забезпечує високий ступінь деталізації інформації по секторах, у ньому представлена інформація тільки на рівні двох вимірів, тобто відбивається чисте прийняття зобов’язань по секторах економіки, чисте придбання активів по секторах. Для розв’язання проблеми тривимірного представлення даних, за якого відбиваються потоки фінансування між конкретними секторами з одночасним представленням інформації про те, які при цьому використовуються конкретні фінансові активи, необхідно розробити складніші матриці фінансових потоків. Фінансовий рахунок СНР може бути представлений детальніше у формі тривимірної матриці, що дозволяє простежити фінансові операції між секторами, що є джерелами і користувачами засобів, а також вид фінансового активу, використаного в конкретній операції. Отже, ця матриця показує, хто кого і за допомогою якого фінансового активу фінансує. Внаслідок симетричності фінансових активів і пасивів можна було б будувати єдину матрицю, оскільки активи однієї інституціональної одиниці є пасивами іншої. Однак така матриця була б дуже громіздкою. Тому МВФ рекомендує складати окремі матриці для фінансових активів і фінансових пасивів. Ці матриці називаються «деталізованими рахунками фінансових потоків». Кожна матриця належить до одного періоду часу. По стовпцях матриці активів зазначаються сектори-кредитори, по рядках — сектори-боржники за кожною категорією фінансових активів. У матриці пасивів по стовпцях матриці вказуються сектори, що несуть зобов’язання, а по рядках — сектори-кредитори за кожною категорією фінансових активів. У таку форму представлення даних також може бути включено рахунок операцій з капіталом, якщо це вважається доцільним з погляду аналізу. Взаємне ув’язування показників по рядках і стовпцях матриці є важливим інструментом перевірки погодженості складених даних і значно підвищує аналітичну цінність даної форми представлення фінансових потоків. Установлення зв’язку кредитора і боржника за видами фінансових активів показує, які сектори забезпечують фінансування яких інших секторів, і які види активів використовуються для фінансування. Наприклад, новий випуск облігацій органом центрального уряду, придбаний депозитною корпорацією, приведе до такого запису в таблиці активів: 1) запис на перетині стовпця для депозитних корпорацій і рядка для цінних паперів, крім акцій центрального уряду (збільшення активів депозитних корпорацій і прийняття зобов’язань центральним урядом); 2) запис на перетині стовпця для центрального уряду і рядка для перекладних депозитів резидентів у національній валюті (збільшення депозитів центрального уряду і збільшення зобов’язань за перекладними депозитами депозитних корпорацій, що є резидентами даної країни). Баланси фінансових корпорацій по секторах містять усю необхідну інформацію для підготовки деталізованої тривимірної форми представлення фінансових потоків для сектору фінансових корпорацій і його підсекторів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Рахунки фінансових потоків» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»
