Етапи розвитку міжнародних економіко-статистичних стандартів
Розбіжності між системами обліку й статистики, що використовуються в окремих країнах світу, створюють труднощі для розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країн та їх співпраці з міжнародними організаціями, інтеграції в міжнародне співробітництво. Процеси, які відбуваються в економіці України, посилили необхідність тіснішого наближення діючої статистичної методології до міжнародних стандартів. Дані про наявність та зміст чинних стандартів для статистики і бухгалтерського обліку є, очевидно, першочерговою умовою забезпечення переходу на ці стандарти. Такі стандарти розроблено в різний час фахівцями ООН та міжнародних організацій, які входять до складу спеціалізованих органів системи ООН. Вони побудовані на певних принципах. Серед можливих принципів діяльності в галузі економічної статистики важливими є точність, своєчасність та вагомість економічної статистики, ступінь комп’ютеризації, покриття при збиранні інформації про економічні процеси, якість та ефективність статистичної інформації. Зараз все гостріше постає питання про збільшення витрат на виробництво статистичних даних порівняно із зростанням корисності даних. На це впливає низький ступінь комп’ютеризації економічної статистики, недостатнє покриття, несвоєчасність надання статистичних даних. За цими принципами колишній Радянський Союз має оцінюватися незадовільно, тому що використання економічної статистики було суворо обмежене політичними діячами. Дані подавалися, як правило, тільки щомісячно та щорічно. У спостереженнях практично не застосовували вибіркового методу. Тому помилки оцінок економічних явищ та процесів відомі. Але навіть сьогодні країни дуже відрізняються в цьому плані. Так деякі з них не мають адекватних даних, щоб їх поширювати, деякі взагалі не поширюють відому їм інформацію. Історія доводить, що проблеми уніфікації економічних показників і методів їх розрахунків для єдиного розуміння соціальних та економічних явищ, які характеризуються ними, почали вирішуватися із середини минулого століття Міжнародним статистичним конгресом, а з 1885 р. — Міжнародним статистичним інститутом. Підготовка міжнародних стандартів і рекомендацій щодо розрахунку статистичних показників на єдиній методологічній основі є однією з основних функцій Статистичної комісії ООН. Експерти ООН вивчають і узагальнюють досвід багатьох держав, відбирають найбільш досконалі й цікаві для інших країн методи, пропонуючи їх у своїх рекомендаціях. Крім того, співробітники Статистичного бюро готують різні технологічні документи та довідники, які сприяють використанню розроблених СК і ЕКОСОР рекомендацій для всіх національних статистичних органів. Погоджені міжнародні рекомендації, стандарти, класифікації та методологічні дослідження друкуються у двох основних серіях документів ООН: матеріали з питань методології для рекомендацій ООН і статистичні доповіді для технічних документів. Ці серії матеріалів видаються англійською, французькою, іспанською, російською та іншими офіційними мовами ООН. На основі таких міжнародних стандартів ООН надсилає всім країнам світу спеціальні анкети-запитальники для збирання відповідних статистичних даних, які потім СБ чи статистичні органи спеціалізованих установ системи ООН публікують у своїх численних статистичних бюлетенях, довідниках, щорічниках, оглядах економічного становища у світі. З понад 150 міжнародних стандартів для статистики близько 60 розроблено СБ, а решта — спеціалізованими установами системи ООН (в основному ФАО, МОП, ВОЗ, ЮНЕСКО). Крім цього у системі ООН зараз діють близько 40 міжнародних стандартів для бухгалтерського обліку. Серед статистичних стандартів ООН можна виділити такі: міжнародні стандартні класифікації в галузі статистики; міжнародні положення з обчислення статистичних показників; міжнародні рекомендації щодо побудови системи національних рахунків платіжного балансу, статистики державних фінансів, грошово-кредитної статистики; міжнародні довідники зі статистики та різні технічні положення. Статкомісія ООН у різні роки підготувала важливі класифікації товарів «за широкими економічними категоріями» (1971, 1986, 1989) і «за галузями виробництва» (1966), які дають змогу економічно обґрунтованіше оцінювати операції в національному рахівництві. Ці класифікації, у свою чергу, доповнювалися в процесі підготовки нового варіанту СНР Попередньою класифікацією основних продуктів (1991). У 1984 р. СК видала документ під назвою «Міжнародні стандарти обліку і звітності», в якому аналізуються і розглядаються відповідні стандарти, що діяли на той час у системі ООН. У 1968 р. МОП уточнює Міжнародну стандартну класифікацію професій. В 1974 р. ЮНЕСКО закінчила розробку міжнародної класифікації освіти за трьома рівнями. Слід також відзначити документи ООН для промислової статистики (1953, 1955, 1968), статистики будівництва (1965, 1966, 1968), державних фінансів (1947, 1951, 1958). Класифікації показників галузей статистики, розроблені у системі організації ООН, становлять важливий після СНР розділ міжнародних стандартів у галузі статистики. Ці документи значною мірою враховано при створенні аналогічних класифікацій, якими користуються статистики України, але впроваджені вони недостатньо. Наступним розділом міжнародних стандартів у галузі статистики слід вважати погоджені ООН положення з методології розрахунків багатьох статистичних показників та їх систем. У них також містяться окремі класифікації для статистики окремих галузей. Серед цих положень можна виділити «Тимчасові міжнародні керівні принципи щодо національних і галузевих балансів» (1979) та «Керівні принципи щодо статистики національного багатства» (1979), в яких запропоновано методологію і класифікацію показників національного багатства. Привертають увагу і програми для регулярних всесвітніх переписів населення та житла, промислового, сільського господарства, які періодично видаються, численні положення для обстеження сімейних бюджетів, домашніх господарств, регістрів населення та аналогічних систем обліку, проведення вибіркових обстежень, а також зі статистики енергетики, соціального забезпечення, зайнятості, безробіття і робочої сили, випадків каліцтва на виробництві. Найважливішим міжнародним статистичним стандартом є Система національних рахунків (СНР). Перший варіант його було розроблено у 1951 р., схвалено — у 1953 р. ЕКОСОР. Другий варіант схвалено ЕКОСОР у 1968 р. і третій варіант — у 1993 р. У даний час опрацьовуються пропозиції з подальшого вдосконалення цього стандарту. Використання в СНР принципів подвійного запису всіх операцій з бухгалтерського обліку вимагало від СК ООН погодити принципи бухгалтерських записів для відображення і балансування операцій у національному рахівництві. Для такого погодження систем первинного і загальнонаціонального обліку залучалися фахівці Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності і Міжнародної комісії з цінних паперів. Результатом цієї роботи була поява Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Ці стандарти регламентують лише найважливіші положення бухгалтерського обліку, що забезпечує однаковий зміст операцій бухгалтерського обліку, їх зіставність. Але форми звітності й облікової документації на підприємствах розробляються відповідно до наявних можливостей без обов’язкової єдності форм облікової документації. МСФЗ має 30 таких стандартів бухгалтерсько-фінансової звітності (фінансові документи, дослідження і розробки, інвестиції та ін.). Крім того, ця система стандартів містить розроблені нові стандарти чи їх проекти (Нематеріальні активи, Звітність за сегментами, Прибуток у розрахунку на акцію, Проміжна звітність, Інформація для розкриття у фінансовій звітності, Відображення у звітності оборотних активів і пасивів та ін.). МСФЗ припускає включити для розробки принципи і форми фінансової звітності для сільськогосподарських підприємств. Однак у цьому фонді немає ще стандарту, який регулює форму і зміст фінансової звітності, окремі елементи якої містяться в кількох чинних стандартах. МСФЗ може стати всесвітньо визнаною системою правил складання фінансових звітів. Це може сприяти підвищенню якості зведених показників. Стандарти МСФЗ можна згрупувати за такими напрямами: загальнометодологічні; стандарти, що характеризують комерційні об’єднання; стандарти, що характеризують окремі види діяльності; стандарти, що враховують державні субсидії і соціальні заходи. В окремий розділ можуть бути виділені міжнародні довідники зі статистики, що видаються СК. Серед них — «Довідник міжнародних мір і ваги» (1955, 1966), «Номенклатура географічних регіонів для потреб статистики» (1950, 1960), «Довідник коефіцієнтів перерахунку даних про сільськогосподарську продукцію» (1968), «Назви країн і національностей» (1966), «Митні зони у світі» (1950) та ін. Нині Україна вводить у повсякденну практику програми удосконалення вітчизняної статистики, а також бухгалтерського і фінансового обліку відповідно до міжнародних стандартів у цій галузі. Крім цього, є також і стандарти інших організацій, які не входять у систему ООН, але ґрунтуються на принципах стандартів ООН, а також на рекомендаціях фахівців, що працюють у системі ООН. Головне завдання таких міжнародних стандартів — забезпечення однакової побудови національних систем статистичної інформації, зіставності показників за їх змістом і методологією розрахунку; сприяння порівняльному аналізу розвитку країн у зіставленні з регіональними і світовими явищами. Дуже важливо дотримуватись таких стандартів при публікації даних у статистичних щорічниках, довідниках, бюлетенях, аналітичних доповідях ООН та ін. У розробці міжнародних стандартів беруть участь також і міжнародні професійні організації, серед яких важливу роль відіграють Комітет з міжнародних стандартів і фінансової звітності (з 1973 р.), Міжнародна федерація бухгалтерів (з 1977 р.), Європейська федерація бухгалтерів-експертів (з 1983 р.). З 1982 р. міжнародні стандарти узагальнюються і координуються спеціальною Міжурядовою робочою групою експертів ООН, яка вносить пропозиції щодо вдосконалення чинних і впровадження нових стандартів, починаючи від первинного обліку до зведених фінансових показників по країні. Ці стандарти обліку узгоджуються крок за кроком з методологією національного рахівництва, особливо на основі принципів міжнародного стандарту СНР-93. СК ООН також узагальнює досвід країн з удосконалення й уніфікації статистичної інформації у світі для внесення відповідних корективів у систему міжнародних стандартів обліку і статистики. Для цього створюються робочі групи фахівців, які вивчають усі нововведення в різних галузях статистики і готують свої проекти пропозицій з удосконалення чинних чи вироблення нових міжнародних стандартів ООН. Етапи розробки й удосконалення економіко-статистичних стандартів Спочатку, на першому етапі, підготовлені проекти розглядаються фахівцями СВ ООН на підставі рішень СК ООН і регіональних конференцій статистиків. Потім, на другому етапі, проект рекомендацій передається до СВ ООН для розсилання в центральні статистичні органи країн для зауважень і пропозицій. На третьому етапі розглядаються і формулюються зауваження в країнах і відсилаються назад до СВ ООН. На четвертому етапі СВ ООН узагальнює зібрані зауваження країн, готує проект рекомендацій для ООН та СК ООН. Обговорений проект рекомендацій ООН на п’ятому етапі передається до СК ООН. Після розгляду і вибору остаточного варіанта документа ООН він передається на сесію ЕКОСОР. Після схвалення Радою стандарт вважається затвердженим і направляється в національні статистичні органи й міжнародні організації для практичного застосування (шостий етап). Отримані від країн зауваження щодо кожного проекту міжнародного стандарту в галузі статистики й обліку узагальнюються відповідною групою фахівців для розробки проекту чи його вдосконалення, створення нового міжнародного стандарту і рішення СК ООН. На черговій сесії цього авторитетного міжнародного органу обговорюється кожний проект нових міжнародних рекомендацій (чи їх удосконалення) в галузі статистики. Після обговорення його подають в ЕКОСОР чи в Генеральну Асамблею ООН на затвердження (з найбільш важливих, принципових проблем, якщо їх втілення в життя вимагає додаткових асигнувань з бюджету ООН). У документах ООН викладено суть змісту, обсяг і склад елементів, а також визначення статистичних показників, класифікаційні принципи та їх угруповання в системах показників. Для їхнього розрахунку відбирають найбільш прийнятні для всіх країн методи. Крім цього, документи ООН містять різні рекомендації технічного характеру щодо розрахунків показників; довідники та інші посібники для країн, що сприяє застосуванню міжнародних стандартів. Статистичні документи ООН видаються, як правило, усіма офіційними мовами, прийнятими в ООН. Застосування цих документів ООН обов’язково для всіх ланок статистичних органів системи ООН. Але для національних статистичних органів такі документи мають рекомендаційний характер, тому що ці органи самі вирішують, наскільки повно (цілком чи частково) застосовувати ці рекомендації в національній практиці. Однак, надсилаючи свої дані до статистичних органів системи ООН, країни повинні перегрупувати їх відповідно до міжнародних стандартів. Між СК ООН і статистичними відділами всіх організацій системи ООН є чіткий розподіл функцій в розробці проектів міжнародних статистичних стандартів, а також щодо збирання й обробки вихідної інформації країн за конкретними галузями статистики. Тим самим виключається повтор запитів до країн про дані, а також виключається дублювання статистичних даних, що збираються. Розходження полягають у тому, що зібрана організаціями системи ООН інформація більш детальна, вона охоплює ширше коло показників, а публікована СК ООН інформація менш детальна і утворює основу для розрахунків багатьох узагальнюючих показників, які застосовуються в аналітичних доповідях ООН. СВ ООН відповідає за розробку загальноекономічних зведених показників (національного рахівництва, населення, зовнішньої і внутрішньої торгівлі, промисловості, будівництва, енергетики, транспорту, цін та їх індексів тощо). За підготовку проектів міжнародних стандартів і обробку відповідних статистичних даних у своїх вузьких галузях відповідають інші статистичні служби органів системи ООН. Всі організації системи ООН, інші міжнародні організації готують проекти міжнародних стандартів і рекомендацій з однакового розрахунку статистичних показників на єдиній методологічній основі. Тим самим вони сприяють виконанню СК ООН однієї з важливих функцій зі сприяння зіставності показників статистики різних країн. Обговорені СК ООН проекти рекомендацій потім виносяться на затвердження ЕКОСОР і стають, таким чином, офіційними документами ООН. Схвалені міжнародні стандарти, рекомендації, класифікації, технічні посібники, довідники й інші документи ООН в галузі статистики публікуються в двох основних серіях: Методологічні записки (Серія Р) — стандарти і рекомендації. Статистичні доповіді (Серія М) — вказівки про порядок проведення статистичних обстежень, довідники й інші документи. Ці міжнародні стандарти і рекомендації лежать в основі розроблених спеціальних анкет, які ООН розсилає в усі країни з кожного виду статистичних показників для збирання інформації від країн. Дані анкет, повернених в організації ООН, узагальнюються. Зібрані таким способом національні дані використовують у статистичних публікаціях ООН. Більшість міжнародних стандартів статистики фінансових звітів періодично оновлюються і доповнюються в міру накопичення досвіду країн і вдосконалення в них систем статистичної інформації, а також підвищення достовірності розроблюваних показників міжнародної статистики.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Етапи розвитку міжнародних економіко-статистичних стандартів» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»
