Зміст, завдання, інформаційне забезпечення організації аналізу інвестиційної діяльності
У науковій економічній літературі інвестиції розглядаються як вкладення довгострокового капіталу в різні сфери й галузі економіки, інфраструктуру, соціальні програми, охорону навколишнього середовища з метою його збільшення у вигляді одержаного прибутку. Як економічна категорія інвестиції значно ширші за своїм змістом, ніж капіталовкладення. Останні є матеріальною частиною реальних інвестицій. Акумуляція та послідовне перетворення грошових, майнових коштів, цінних паперів та інших коштів і прав у інвестиції визначає поняття інвестиційної діяльності. Вирізняють об’єкт і суб’єкти інвестиційної діяльності.
Об’єктом є грошові кошти, цільові банківські внески, акції, рухоме та нерухоме майно, майнові права, інтелектуальні цінності, ноу-хау, права користування землею, водою, ресурсами, будівлями та спорудами, устаткуванням.
Інвестори та учасники, які приймають рішення про інвестування, є суб’єктами інвестиційної діяльності. Ними можуть бути як окремі держави, так і юридичні особи та громадяни різних країн. Аналіз інвестиційної діяльності здійснюється з метою виявлення, наскільки сприятливим є інвестиційний клімат, які саме джерела фінансування задіяні і як ефективно вони використовуються, чи забезпечені ресурсами структурні зрушення в економіці. На інвестиційну діяльність впливають такі основні чинники: • • інвестиції; • механізм регулювання грошово-кредитного ринку, відсоткова ставка, яка впливає на доступність кредиту; кон’юнктура товарного ринку, яка визначається значною мірою заощадження домашніх господарств та умови їх трансформації в рівнем і структурою сукупного попиту;
207 • • • • • • • рівень інфляції — для оцінки реальної відсоткової ставки та реадефіцит бюджету, що може вплинути на формування централізонорма нагромадження основного капіталу; політична та законодавча стабільність; податки; науково-технічний прогрес, який стимулює впровадження ресурпрогресивні структурні зрушення в економіці, рівень розвитку льної вартості інвестицій; ваних джерел фінансування інвестицій;
созберігаючих технологій; фондовідтворюючих галузей. Інвестиції класифікують за різними ознаками. Так, за формами вирізняють фінансові, реальні, інноваційні, інтелектуальні інвестиції (рис. 10.1).
Форми інвестицій
Фінансові
Реальні
Інноваційні
Інтелектуальні
Цінні папери
Вклади, депозити
Матеріальні активи
Нематеріальні активи
Портфельні
Прямі
Рис. 10.1. Форми інвестицій До фінансових інвестицій належать вкладення коштів у різні цінні папери, паї, цільові банківські внески, депозити. Реальні інвестиції повністю спрямовуються в основний капітал – матеріальні активи (будівлі, споруди, устаткування), та в нематеріальні активи (патенти, ліцензії, ноу-хау, технічна,
208 технологічна та інша документація). Матеріальна частина реальних інвестицій називається капіталовкладеннями. Інноваційні інвестиції — це вкладення у нововведення. Інтелектуальними інвестиціями є вкладення в об’єкти інтелектуальної власності, яка випливає з авторського, винахідницького, патентного права. Розрізняють також інвестиції прямі та портфельні. Прямі інвестиції здійснюються у виробничі засоби без фінансових посередників з метою одержання доходу й участі в управлінні виробництвом. Портфельні інвестиції також мають на меті одержання прибутку, але, на відміну від прямих, здійснюються через фінансових посередників і не мають на меті участь в управлінні підприємством. Залежно від періоду засвоєння інвестиції бувають короткострокові — до одного року, середньострокові – до 3 років, довгострокові – більше 3 років. Фінансування інвестиційної діяльності здійснюється із внутрішніх та зовнішніх джерел. До внутрішніх джерел належать бюджетні асигнування (з Державного та місцевих бюджетів), державні позички та кредити комерційних банків, власні кошти (прибуток) підприємств та організацій, амортизаційні відрахування, благодійні фонди. До зовнішніх джерел належать іноземні позики уряду, іноземні кредити за державними гарантіями, іноземні комерційні кредити та інвестиції. За формою власності зазначені джерела фінансування інвестиційної діяльності розподіляються на: • централізовані – асигнування з Державного та місцевих бюджетів, державні позики, благодійні фонди, які спрямовуються переважно на будівництво об’єктів соціального призначення або особливо важливих для національної економіки об’єктів і мають меншу частку в загальному обсязі інвестицій; • децентралізовані, які можна розглядати як приватні та державні, – власні кошти (прибуток) та амортизаційні відрахування підприємств відповідно приватної та державної форм власності. До приватних інвестицій належать також кредити комерційних банків;
209 • іноземні — запозичені та кредитні ресурси міжнародних організацій, зарубіжних та спільних підприємств. Під час аналізу інвестиційної діяльності необхідно вирішити наступні завдання: • • • оцінити стан інвестиційної діяльності підприємства; визначити і проаналізувати фактори, які впливають на формуванвизначити недоліки в інвестиційній роботі підприємства та знай-
ня інвестиційної політики та величину інвестиційних ресурсів; ти можливості для залучення додаткових інвестицій. Інформаційним забезпеченням аналізу інвестиційної діяльності підприємства є: 1. 2. 3. 4. Баланс, ф. № 1. Звіт про фінансові результати, ф. № 2. Звіт про рух грошових коштів, ф. № 3. Звіт про власний капітал, ф. № 4.
Крім того, використовують відповідні дані фінансового обліку, матеріали планового й фінансового відділу щодо напрямів використання ресурсів, стратегічний бізнес–план, нормативну базу регулювання інвестиційної діяльності підприємства, проектно-кошторисну документацію тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зміст, завдання, інформаційне забезпечення організації аналізу інвестиційної діяльності» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»
