Основи організації економічного аналізу в системі управління підприємством
Економічний аналіз як наукова дисципліна сформувався на межі багатьох наук шляхом інтеграції окремих їх елементів. Економічний аналіз передує управлінським рішенням та діям, обґрунтовує та готує їх, в цьому – основа наукового управління, його об’єктивності та ефективності. Будь-яке управління починається з оцінки стану і динаміки розвитку того чи іншого процесу. Потрібно вибрати з різних джерел відповідну інформацію, аналітично її опрацювати визначеним способом. На підставі такого аналізу можна обґрунтувати і прийняти певне управлінське рішення. Зазначимо, що без уміння науково обґрунтовувати та правильно оцінювати ефективність рішень, що приймаються на основі даних аналізу, управління підприємством не може бути ефективним, зменшується його роль як двигуна, прискорювача економічного розвитку. Необхідно акцентувати увагу на значенні економічного аналізу в здійсненні інших функцій управління, насамперед планування. У планах і в процесі керівництва їх виконанням органи планування та управління враховують економічні потреби, виробничі можливості, користь, інші вимоги економічних законів та задовольняють їх. На підставі даних економічного аналізу досліджується процес виконання планів та якість самого планування. В процесі аналізу встановлюються та кількісно вимірюються фактори, які спричиняють відхилення у виконанні планів, розкриваються причини їх виникнення, позитивні та негативні сторони в роботі. За результатами аналізу об’єктивно оцінюються досягнуті економічні результати, виявляються невикористані внутрішньовиробничі резерви, розробляються організаційно-технічні заходи щодо їх максимального використання, вносяться корективи до планових завдань, тобто контролюється, як дотримуються вимоги об’єктивних економічних законів, що забезпечують
7 досягнення мети виробництва. Дані аналізу виконання планів за попередні періоди є базою для складання обґрунтованих та оптимальних бізнес-планів на майбутнє. Отже, планування починається та завершується економічним аналізом результатів господарської діяльності. В умовах здійснення ринкових реформ економічний аналіз забезпечує можливість об’єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їх місця в галузі, регіоні, а також частку кожного працівника в загальних економічних результатах діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює основу для розробки обґрунтованої системи матеріального заохочення працюючих на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел. Таким чином, економічний аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих планів і управлінських рішень. Управління – це цілеспрямований вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування. З огляду на потребу постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки першочерговим стає завдання організації аналізу господарської діяльності. У загальному значенні термін “організація” означає упорядкування, налагодження певної системи. Основні вузли будь-якої системи становлять її механізм, статика (структура, кадри, техніка); динаміка. Механізм характеризується теорією (визначення мети, предмета та методу) і практикою, система в статиці – її структурою, елементами й співвідношеннями між ними, а також технікою, система в динаміці – технологічними процесами, які в ній відбуваються. Упорядкування всіх елементів системи аналізу господарської діяльності притаманне організації в широкому розумінні. З огляду на це термін “організація економічного аналізу” може означати або “організацію як систему”
8 або “організацію функціонування (управління ним) у часі та просторі”. Перше тлумачення має більш широке значення. Водночас економічний аналіз – це не проста функція, не сума технічних прийомів, а об’єктивно зумовлений порядок аналітичних процедур, що їх проводять стосовно даних, щоб отримати необхідну інформацію. Цей порядок визначається термінами, які характеризують мету, об’єкти, методи, і функціями – взаємозв’язками між ними. Такий поділ потребує залучення математичного апарату. Основою математичного опису аналізу є балансовий, двоїстий (подвійний) метод управління економікою. Суть його полягає в тому, щоб досягти взаємозв’язаного узгодження потреб і ресурсів у масштабі відповідної господарської системи – підприємства, об’єднання, організації тощо. Для здійснення управління господарством потрібно скласти чітке уявлення про характерні особливості процесу виробництва та виробничих відносин. Процес господарювання є рухомим. Щоб відстежувати зміни, що відбуваються в господарстві, процес слід подати у динаміці. Під об’єктом організації розуміють предмет (явище або процес), на який спрямована організаційна діяльність. Правильно організована робота з аналітичного дослідження результатів господарювання може забезпечити його дієвість і ефективність, суттєво вплинути на хід господарських процесів. Тому організація економічного аналізу на підприємствах повинна відповідати низці вимог. Серед них у першу чергу потрібно виокремити науковий характер аналізу. Практично це означає, що він повинен ґрунтуватися на новітніх досягненнях науки і передового досвіду, будуватися з урахуванням дії економічних законів у межах конкретного підприємства, проводитися з використанням науково обґрунтованих методик. Друга вимога – обґрунтований розподіл обов’язків з проведення аналізу між окремими службами і виконавцями. Від того, наскільки доцільний цей розподіл, залежить повнота охоплення об’єктів аналізу, виключається мож-
9 ливість багатократного (різними особами) проведення тих самих досліджень. Це сприяє більш ефективному використанню робочого часу спеціалістів і забезпечує комплексність аналізу. Третя вимога – аналітичне дослідження повинно бути ефективним. Тобто витрати на його проведення повинні бути найменшими за оптимальної глибини аналізу і його комплексності. У зв’язку з цим під час його проведення повинні використовуватися передові методики, раціональні методики збору і зберігання даних ЕОМ, інші технічні засоби. Четверта вимога – уніфікація організації аналітичної роботи шляхом створення спеціальних методик, розроблених таблиць, придатних для порівняння, оцінки, узагальнення. Це зменшує витрати часу на аналіз, сприяє підвищенню його ефективності. Аналітична робота на підприємстві поділяється на такі організаційні етапи: 1. Вибір об’єктів і організаційних форм аналітичного дослідження і розподіл обов’язків між окремими дослідниками. 2. Планування аналітичної роботи. 3. Інформаційне і методичне забезпечення економічного аналізу. 4.Аналітичне опрацювання даних про хід і результати господарювання. 5.Оформлення результатів аналізу. 6. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, зроблених за результатами аналізу. Послідовність процесу економічного аналізу наведена на рисунку 1.1. Організаційні форми аналізу господарської діяльності підприємства визначаються складом апарату і технічного рівня управління. Схематично розподіл функцій економічного аналізу може бути таким. Виробничий відділ аналізує виконання плану випуску продукції за обсягом, асортиментом, ритмічністю роботи, підвищенням якості продукції і т. ін.
10 Відділ постачання аналізує своєчасність і якість матеріальнотехнічного забезпечення виробництва, виконання плану постачання за обсягом, номенклатурою, термінами, якістю, станом і зберіганням складських запасів тощо. Визначення об’єктів економічного аналізу Філіали, дочірні підприємства Структурні підрозділи (цехи) Центри витрат; центри відповідальності; центри прибутку
Підприємство
Планування аналітичної роботи
Складання плану аналізу Розробка програми аналізу
Загальний план (комплексний)
План конкретних аналітичних робіт (тематичний план)
Формування вхідної аналітичної інформації
Аналітична обробка даних
Узагальнення і оформлення результатів аналізу
Рис. 1.1. Послідовність процесу економічного аналізу Відділ збуту вивчає виконання договірних зобов’язань і планів постачання продукції споживачам за обсягом, якістю, термінами, номенклатурою тощо. Відділ праці і заробітної плати аналізує рівень організації праці, забезпеченості підприємства трудовими ресурсами за категоріями, професіями, рівнем продуктивності праці тощо. На кожному підприємстві вся робота з проведення аналізу повинна плануватися. На практиці можуть складатися такі плани: комплексний план аналітичної роботи підприємства, тематичний план.
11 Комплексний план зазвичай складається на один рік. Розробляє його спеціаліст, якому на підприємстві доручене керівництво аналітичної роботи в цілому. У плані зазначається мета і завдання аналізу, визначаються питання, що досліджуються протягом року, визначається час для вивчення кожного питання, суб’єкти аналізу, наводиться схема документообігу, термін і адреса надходження кожного документа, його утримання. Крім того, у плані повинні бути передбачені джерела інформації, що можуть бути використані у процесі аналізу, технічні засоби проведення аналізу. При розробці плану обов’язково повинна враховуватися періодичність вивчення важливих проблемних питань, наступність аналізу за окремі періоди часу. За результатами аналізу розробляються пропозиції, спрямовані на поліпшення результатів господарської діяльності. Тому комплексний план повинен передбачати і організацію проведення контролю за виконанням цих заходів. Тематичний план передбачає поглиблення вивченого або іншого питання комплексного плану. У ньому розглядаються об’єкти, суб’єкти, етапи, терміни проведення аналізу, його виконавці тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основи організації економічного аналізу в системі управління підприємством» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»
