Механізм регулювання ефективного використання трудового потенціалу
Структурна перебудова економіки України зумовила певний пepeрозподіл зайнятих за галузями та різке зростання вивільнення робочої сили. Проблеми ефективного використання трудових ресурсів вирішуються поетапно. Науковці ради з вивчення продуктивних сил України НАН України виділяють три етапи: перший — 1998 – 2008 рр.; другий — 2009 – 2015 рр.; третій — 2016 – 2025 pp. Стратегічним завданням перших двох етапів є досягнення показників економічного розвитку рівня 1990 року. При цьому структура народногосподарського комплексу та структура ВВП мають набути соціально орієнтованого змісту, що дасть можливість наблизити рівень життя населення до стандартів розвинутих країн. Аналіз практики формування ринків праці в Україні та в країнах близького зарубіжжя, а також позитивний досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчать про те, шо раціональне використання трудових ресурсів, тобто ефективна зайнятість населення повинна мати такі параметри. регламентовану зайнятість та професійне навчання — 70 – 90%; нерегламентовану зайнятість — 10 – 15%; безробітні та інші групи незайнятого населення — 7 – 8%. Використання трудоактивного неселення має забезпечуватись за рахунок: збереження та збільшення ефективно функціонуючих робочих місць у всіх секторах економіки; максимального стимулювання зайнятості населення в будь-якому секторі економіки та на основі самозайнятості; сприяння гнучкості ринку праці (мобільність трудових ресурсів, гнучкість структури заробітної плати та організації робіт); мобілізації коштів та підтримки стабільного функціонування системи освіти й професійної підготовки; приведення місткості та розміщення профтехучилищ і вищих нанчальних закладів у відповідність з реальними потребами в кадрах; забезпечення регулюючої ролі держави шодо збереження і створення нових робочих місць у приватизованих підприємствах. Механізм регулювання використання трудоактивного населення зводиться до: упередження критичного рівня безробіття, створення і збереження трудових місць в перспективних галузях та виробництвах шляхом реалізації державних інвестиційних програм; забезпечення зайнятості незайнятого населення шляхом організації та розширеного проведення громадських робіт, особливо в регіонах з високим рівнем безробіття; організації робочих місць для соціально вразливих категорій населення за рахунок Державного фонду сприяння зайнятості населення; організації превентивної професійної переорієнтації і перенавчання працівників, що знаходяться під загрозою звільнення; державної підтримки сільськогосподарського виробництва незалежно від форм власності; реформування оплати праці та розробки механізмів, які забезпечували б обгрунтовану диференціацію заробітної плати, виконання нею відтворювальної, стимулюючої, соціальної та регулюючої функцій; розробку механізмів соціального захисту вивільнених працівників в разі банкрутства підприємства; розвитку системи безперервної освіти як найбільш дієвого засобу підтримання якості робочої сили і підвищенню її конкурентоспроможності; проведення зваженої міграційної політики, спрямованої на раціональне територіальне переміщення населення, захист національного ринку праці. Механізм регулювання зайнятості населення та його використання має вдосконалюватись відповідно до нових суспільних умов розвитку економіки, зрушень в галузевій і технологічній структурі виробництва, змін у сфері соціально-трудових відносин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Механізм регулювання ефективного використання трудового потенціалу» з дисципліни «Управління трудовим потенціалом»
