Конфлікти виникають у процесі взаємовідносин, спілкування людей, оскільки інтереси та погляди їх різні, конфлікти існують стільки, скільки існує людство. Поняття конфлікту можна визначити як відсутність конценсусу між двома або більше сторонами, що можуть бути фізичними особами або групою працівників. Кожна сторона робить все можливе, щоб була прийнята її точка зору, і перешкоджає це зробити іншій стороні. Американський соціолог Л. Козер визначає конфлікт як боротьбу за цінності і претензії на певний статус, владу, ресурси, метою якої є нейтралізація, знищення опонента або нанесення йому шкоди. Російські вчені Ф. Бородін і Н. Коряк визначають конфлікт як зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів двох чи більше людей. Таким чином, основними ознаками конфлікту є: наявність ситуації, що сприймається учасниками як конфліктна; предмет конфлікту не може бути поділений так, щоб не було ушкоджено інтересів однієї з сторін; бажання учасників продовжувати конфлікт для досягнення своїх цілей. У свідомості людей конфлікт найчастіше ототожнюється з агресією, погрозами, суперечками, ворожістю, війною та іншим. У результаті поширеного аналізу виникає думка, що конфлікт є небажаним явищем і його необхідно негайно вирішувати, як тільки він виник. Трудовий конфлікт, як правило, має наступні негативні наслідки: посилення настрою ворожнечі, збільшення частки недоброзичливих висловлювань та взаємних оцінок, погіршення соціального самопочуття і свідомості людей у трудовому середовищі; згортання ділових контактів всупереч функціональній необхідності, гранична формалізація спілкування, відмова від відкритих комунікацій; падіння мотивації до праці і фактичних показників трудової діяльності внаслідок негативного настрою, недовіри, відсутності гарантії; порушення позитивної соціальної ідентифікації, незадовільність належністю до трудової групи; фактичні втрати часу, невикористання можливості досягти необхідного результату. Перелічувані негативні наслідки трудового конфлікту можна розглядати як універсальні показники, ознаки конфліктної ситуації. Сам трудовий конфлікт має і позитивні сторони, так як часто вирішує багато задач. У багатьох випадках конфлікт допомагає виявити різноманітність поглядів, дає додаткову інформацію, допомагає виявити альтернативні вирішення проблем. Це робить процес групового прийняття рішень більш ефективним і дає людям можливість задовольнити власні проблеми в повазі та в ладу. Можна відокремити наступні позитивні функції трудового конфлікту: інформаційна (у певних випадках тільки завдяки конфлікту стає відкритою інформація, яка функціонально необхідна колективу); соціалізації (у наслідок конфлікту індивіди отримують соціальний опит та знання, які не можливо отримати в звичайних умовах спілкування); нормалізація морального стану (в конфлікті вирішуються накопичені негативні хвилювання); інноваційна (конфлікт стимулює зміни, завдяки конфлікту конкретно вирішується практично будь-яка проблема). Отже, конфлікт може бути функціональним і сприяє підвищенню ефективності організації. Розрізняють чотири основні типи конфліктів: внутрішньоособистісний, міжособистісний, конфлікт між особистістю та групою, міжгруповий конфлікт.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття та види конфліктів» з дисципліни «Управління трудовим потенціалом»
