Реферати статті публікації

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Економічна теорія » Економічна теорія

Основні макроекономічні показники у СНР

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП) — це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах економічної території країни протягом певного період часу, — як правило, року. 2. Валовий національний продукт (ВНП) — це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, — як правило, за рік, за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни, незалежно від того, де використовувались ці фактори — в країні чи за кордоном. Відмінність між ВВП та ВНП полягає у так званих іноземних факторних доходах: 244

Розділ 19. Система національних рахунків — нормативна база макроекономічного рахівництва
Надходження за фактори з-за кордону Платежі за фактори решті світу

ВНП = ВВП +

–

3. Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — це валовий внутрішній продукт, скоригований на суму амортизаційних відрахувань: ЧВП = ВВП — Амортизація 4. Національний доход (НД) — це весь дохід, зароблений продовж року власниками ресурсів, що є резидентами певної держави, незалежно від того, де ці ресурси використовуються — власній країні чи за кордоном: НД = ВНП — Амортизація — Непрямі податки; НД = З + Р + в + п, де: З — заробітна плата; Р — рента; в — відсоток; п — прибуток. 5. Особистий доход — показує скільки грошей надходить на цілі особистого споживання населення, і як такий відображає перерозподільні процеси в рухові національного доходу: ОД = НД — ПП — НПр — СС + ТП, де: ПП — податки на прибутки корпорацій; НПр — нерозподілений прибуток корпорацій; СС — відрахування на соціальне страхування; ТП — трансфертні платежі. 6. Наявний доход (НДн) — доход, який населення може витрачати на свій розсуд: НДн = ОД — ПН, де: ПН — об’єм податків, які виплачує населення. 7. Національне багатство (НБ) — сукупність матеріальних благ, які накопичені в країні на даний момент часу. НБ поповнюється і оновлюється щорічно за рахунок створюваного продукту. Разом з тим, воно може і зменшуватись в певні періоди часу, якщо вибуваючи елементи НБ більші від елементів його приросту. Методи обчислення ВВП. 1. Як сума видатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками — метод кінцевого використання): ВВП = C + I + G + Xn , де: С — особисті споживчі видатки, які охоплюють видатки домашніх господарств на товари тривалого користування, видатки на предмети поточного вжитку і видатки споживачів на послуги; І — інвестиційні видатки ділових фірм країни на закупівлю машин, устаткування, будівництво, зміни у запасах; G — державні закупівлі товарів і послуг, які охоплюють усі державні видатки на кінцеві продукти підприємств і наймання в державний сектор працівників (крім трансфертних платежів); Xn — чистий експорт, який розраховується як сума експорту та імпорту, при чому імпорт записується із знаком мінус. 245

Частина ІІІ. Макроекономіка

2. Як сума грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році (за доходами — розподільний метод): ВВП = Z + R + K + P + A + Nb, де: Z — заробітна плата найманих працівників, яку фірми й уряд виплачують тим, хто пропонує праці; враховують також низку доповнень до зарплати, які підприємства вносять у різні фонди; R — рента, тобто доходи, які отримують домогосподарства і фірми від нерухомого майна, в тому числі приписану ренту за проживання у власній оселі; K — процент, що являє собою виплати грошового доходу постачальникам грошового капіталу (виплата процентів домогосподарствам за вклади, за облігації підприємств); P — прибуток. Він має два різновиди — доходи некорпоративного сектора (доходи підприємств, що перебувають в одноосібній власності) та прибуток акціонерних підприємств; A — непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизний збір, ліцензійні платежі, мито та ін.); Nb — амортизаційні відрахування (показують обсяг капіталу, спожитого у процесі виробництва впродовж року). 3. Як сума доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (за галузями — виробничий метод): ВВП = (ВВ — МВ) + (ПП — С), де: ВВ — валовий випуск окремих галузей; МВ — матеріальні витрати окремих галузей; ПП — продуктові податки; С — субсидії. Номінальний ВВП (ВВПн) — це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в поточних цінах, тобто у фактичних цінах даного року. Реальний ВВП (ВВПр) — це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в постійних цінах, тобто в цінах року, який приймається за базу. Такий рік називається базовим. Реальний ВВП не враховує змін рівня цін. Темп зростання:
Тз  ВВП рпоточного року ВВП рбазового року 100 .

Темп приросту:
Тп  ВВП р у поточному році  ВВП р у попередньому році ВВП р у попередньому році 100 .

Індекс цін поточного року: Iц  Ціни поточного року 100% . Ціни базисного року

Індекс споживчих цін (ІСЦ) — показує зміну середнього рівня цін, «споживчого кошика», який зазвичай споживає середня міська родина. 246

Розділ 19. Система національних рахунків — нормативна база макроекономічного рахівництва

Індекс споживчих цін підраховується за типом індексу Ласпейреса (РL), тобто індексу цін з базисними вагами («споживчий кошик» фіксується за базисним роком): PL 

P
i1 n i1

n

t

i

Qio .

Pio Qio

де: Pio — ціна і-го блага в базисному році; Pit — ціна і-го блага в поточному році; Qio — кількість і-го блага в базисному році. Недоліком цього індексу є те, що він не враховує зміни в структурі споживання в поточному періоді, беручи за основу споживчий кошик базисного року. Індекс цін, що використовується для усунення впливу інфляції на величину ВВП, називають дефлятором. Дефлятор визначається як середня зважена ціна всіх товарів та послуг у ВВП, а вага кожного товару дорівнює його частці у сумарному ВВП поточного року. Дефлятор ВВП (ВНП) розраховується за типом індексу Пааше (Рр), в якому вагами виступає набір благ поточного року: n номінальний ВВП поточного року Pp дефлятор ВВП    реальний ВВП поточного року

P
i1 n i1

t

i

Qit

Pio Qit

,

де: Qit — кількість і-го блага в поточному періоді. Недолік індексу Пааше аналогічний індексу Ласпейреса, тобто, не враховуються зміни в структурі валового продукту, але за основу аналізу береться товарна структура виробництва поточного року. Індекс Фішера (PF) — частково усуває недоліки індексів Ласпейреса та Пааше, усереднюючи їх значення:

PF  PL  PP .
Процес коригування номінального ВВП здійснюється за допомогою дефлятора ВВП. Найточнішим методом інфліювання або дефліювання номінального ВВП даного року є ділення номінального ВВП на індекс цін ВВП (дефлятор ВВП) і помноження одержаного результату на 100, тобто: ВВПн 100 . Іц Для порівняння рівня життя чи добробуту в різних країнах використовуються показники ВНП (ВВП) на душу населення або національного доходу на душу населення. ВВП р

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основні макроекономічні показники у СНР» з дисципліни «Економічна теорія»