Ринкова рівновага — ситуація на ринку, коли попит (D) і пропозиція (S) знаходяться в стані рівноваги, яка характеризується рівноважною ціною (Ре) і рівноважним обсягом. Тобто обсяг попиту (QD) дорівнює обсягу пропозиції (QS) за даної рівноважної ціни (Ре) (рис. 13.5). QD(Pe ) QS (Pe ) Qe(Pe ) . Рівноважна ціна — єдина ціна, за якою продається і купується рівноважна кількість товару. Але стан рівноваги на ринку нестійкий, оскільки зміни ринкового попиту і ринкової пропозиції викликають зміну ринкової рівноваги. Якщо реальна ринкова ціна (Р1) вище Ре, то об’єм попиту (QD) буде менше об’єму пропозиції (QS), тобто виникає надлишок товару (QS). Надлишок пропозиції завжди діє у бік пониження ціни, оскільки продавці прагнутимуть уникнути затоварювання. 163
Частина ІІ. Мікроекономіка Надлишок QSQD P Pe S P1 P1 QD D S1 P Дефіцит QSQD
S
QS
S1
P2
D QD Qe QS Q QS Qe QD Q
Рис. 13.5. Ринкова рівновага
Щоб уникнути зміни ціни, виробники можуть скоротити пропозицію, що приведе до скорочення обсягу до QD. Якщо реальна ринкова ціна (P1) виявляється нижче за ціну рівноваги Ре, то обсяг попиту (QD) перевищує обсяг пропозиції QS, виникає дефіцит товару ( QD). Дефіцит товару діє у бік підвищення його ціни. В цій ситуації покупці готові заплатити і більш високу ціну за товар. Тиск з боку попиту продовжуватиметься до тих пір, поки не встановиться рівновага, тобто поки дефіцит не стане нульовим ( QD=0). Закон спадної граничної корисності (послідовне збільшення споживаного блага веде до зниження корисності від нього) пояснює негативний нахил кривої попиту (D). Тобто кожний споживач відповідно до корисності товару, що знижується, купує його більшу кількість тільки за умови зниження ціни. За допомогою кривої попиту можна визначити виграш (надлишок) споживача — це різниця між максимальною ціною, яку може заплатити споживач за товар (ціна попиту), і реальною (ринкової) ціною даного товару. Ціна попиту на товар (РD) визначається граничною корисністю кожної одиниці товару, а ринкова ціна товару — взаємодією попиту (D) і пропозиції (S). В результаті цієї взаємодії товар продається за ринковою ціною (Ре) (рис. 13.6). Тому споживач виграє, купуючи товар дешевше, ніж він міг за нього заплатити. Цей виграш рівний площі заштрихованого трикутника РDЕРe. Знання граничних витрат (МС) дозволяє визначити виграш виробника. Річ у тому, що мінімальна ціна, по якій фірма може без втрат продавати одиницю продукції, не повинна бути нижчою за граничні витрати (МС) (приріст витрат, пов’язаний з виробництвом кожної подальшої одиниці продукції). Будь-яке перевищення ринкової ціни одиниці продукції над її МС означатиме зростання прибутку фірми. Таким чином, виграш виробника — це величина перевищення ціни реалізації (ринкова ціна) над граничними витратами виробництва. Такий надлишок фірма одержує від кожної одиниці товару, що продається, за ринковою ціною (Ре), що перевищує граничні витрати (МС) виробництва даної одиниці. Таким чином, продаючи об’єм товару (Qe) (при різних МС на кожну одиницю продукції від 0 до Qe) по Рe, фірма отримає виграш, рівний заштрихованій площі РeЕРS. 164
Розділ 13. Попит та пропозиція, їх взаємодія P, MC PD
S=M
E Pe
PS O Qe Q
Рис. 13.6. Надлишок споживача і виробника
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ринкова рівновага та рівноважна ціна» з дисципліни «Економічна теорія»
