Знаючи криві індивідуального попиту на товар, можна побудувати криву ринкового попиту. Ринковий попит обчислюється додаванням показників індивідуального попиту всіх покупців за кожного значення ціни. Графічно крива ринкового попиту визначається як сума горизонтальних відрізків обсягів індивідуального попиту всіх покупців даного товару за всіх можливих значень ціни (рис. 5.10). Нехай на ринку деякого товару є лише два споживача, попит яких представляють криві і. . Висота кривих індивідуального попиту показує готовність споживачів купувати за даною ціною певну кількість блага. Перший споживач починає купувати за ціною, нижчою за , а другий купує за значно вищою ціною, нижче рівня . В проміжку від до крива ринкового попиту співпадає з індивідуальною кривою попиту другого споживача. За ціною ринковий попит складається з відрізків . Ламана крива і є кривою ринкового попиту. Якщо скласти попит значного числа покупців, то крива ринкового попиту буде плавною лінією з від’ємним нахилом. Вона має ті ж самі властивості, що й крива індивідуального попиту і може зміщуватись під впливом нецінових чинників. Дослідження кривих ринкового попиту мають практичне значення, оскільки надають важливу інформацію про рівні попиту в різних регіонах, у різних демографічних групах споживачів та ін. На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового попиту розроблена концепція споживчого надлишку, застосовувана для доказу переваг конкурентної ринкової системи, яка максимізує добробут споживачів і виробників. Таблиця 5.5 Ціна, грн. Кількість покупців Обсяг попиту, од. Більше 100 0 0 Від 80 до 100 1 1 Від 70 до 80 2 2 Від 50 до 70 3 3 Нижче 50 4 4 Кожен споживач визначає для себе граничну максимальну суму грошей, яку він міг би заплатити за товар згідно зі своєю оцінкою його граничної корисності. Ця готовність платити є показником сприйняття цінності товару споживачем. У таблиці 5.5 представлені дані про готовність платити чотирьох покупців. Побудована за готовністю платити крива попиту має вигляд ламаної лінії (рис. 5.11). Якщо товар буде продаватись за ціною 70 грн., то на ринку залишаться 3 покупці, які куплять по одній одиниці товару. Перший покупець, який міг би заплатити максимум 100 грн., вважає, що зекономив 30 грн., другий, готовий платити максимум 80 грн., зекономив 10 грн., а третій заплатить суму, яку готовий був платити. Четвертий покупець взагалі залишить ринок. Отже, крива ринкового попиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничного споживача, того, хто готовий першим залишити ринок за найменшого підвищення ціни. Це третій споживач: як тільки ціна перевищить 70 грн., він виходить з ринку. Уявна економія, яку одержали два перших покупця, складає загальну суму споживчого надлишку – 40 грн. Споживчий надлишок – це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він пред’являє попит, і фактично заплаченою сумою. Величина сукупного надлишку споживачів вимірюється площею фігури, обмеженої кривою ринкового попиту , лінією ринкової ціни та віссю ординат. На рис. 5.12 за початковою ціною споживчому надлишку відповідає площа трикутника . Якщо ціна знизилася з до , споживчий надлишок буде визначати сукупність площ . Зниження ціни покращить рівень добробуту не тільки початкових споживачів даного товару , але й інших, які отримали можливість купувати цей товар . Споживчий надлишок є показником економічного добробуту і повинен враховуватись політиками і урядом. Концепція сукупного споживчого надлишку має практичне значення. Вона може застосовуватись до обчислення виграшу та втрат при коливаннях ринкової ціни. Наприклад, запровадження акцизного податку або мита чи квоти на імпорт підвищить ціну товару і скоротить обсяг попиту. У даному випадку виробники і держава одержать додатковий доход, величина якого покаже виграш виробників та держави і втрати споживачів. Надлишок споживача зменшиться, частина його буде розподілена між виробниками та державою. Співставивши виграш виробників та втрати споживачів від зміни ринкової ціни, ми можемо визначити, чим обернуться для суспільства податки чи мита, – чистою суспільною вигодою чи втратами. Порівнюючи величини вигод і втрат, можна також оцінити доцільність здійснення проектів охорони довкілля – зменшення викидів у повітря, виливу стічних вод у річки та ін. Концепція споживчого надлишку застосовується також як доказ неефективності недосконалої конкуренції, яка знижує рівень суспільного добробуту.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ринковий попит. Поняття споживчого надлишку» з дисципліни «Економічна теорія»
