Сьогодні в будь-якому місті України можна спостерігати виникнення на місці житлових квартир перших поверхів 1,2,3,4-ох або багатоповерхових будинків об'єктів комерційного призначення - магазинів, барів, кафе, перукарень, аптек і т.д Враховуючи, що переведення житлових приміщень у нежитлові, як вже зазначалося вище, має винятковий характер, ми вирішили більше уваги приділити вивченню саме цього питання. Функціональне призначення окремих житлових приміщень незалежно від відомчої приналежності та форми власності може бути змінене через переведення у нежитловий фонд. Підставою для переведення житлових приміщень у нежитлові може бути визнання приміщення: - непридатним для постійного місця проживання відповідно до оцінки непридатності житлових приміщень державного або комунального фонду; - тимчасово непридатним для проживання людей до ліквідації причин, які викликали таку непридатність. У виключних випадках припускається зміна функціонального призначення житлових приміщень, розташованих на перших поверхах будинків, в цілях покращання житлово-комунального чи побутового обслуговування населення, отриманая додаткових засобів для розширеного відтворення житлового фонду тощо. Переведення житлового фонду в нежитловий можливе також й у підвальних чи напівпідвальних або мансардних приміщеннях, на перших поверхах будинків, де наявна можливість обладнання окремого входу без порушень конструктивної єдності будівлі; на перших поверхах будинків, де вікна виходять на вулицю з інтенсивним рухом транспорту, поблизу крупних торгових центрів, об'єктів культури та побуту; на перших поверхах будинків, що межують з іншими приміщеннями, що мають надмірне тепло- або газовиділення, або з вікнами, що виходять на територію промислових підприємств, автопарків; на вищих поверхах, починаючи з другого, якщо перші вже є нежитловими. Рішення про переведення житлового приміщення у нежитлове повинне запобігати порушенню житлових, майнових, конституційних та інших прав громадян, а також суспільні інтереси. Як показує практика, для переведення, наприклад 2-3-х кімнатної житлової квартири, розташованої у житловому багатоквартирному будинку, у нежитлове приміщення комерційного призначення, необхідна попередня згода на це сусідів. В іншому випадку, це є прямим порушенням, по-перше, добросусідських відносин, по-друге, прав громадян, що проживають у даному будинку. Для вивчення питання доцільності переведення житлового приміщення у нежитловий фонд його власник має представити на розгляд такі документи (їх перелік найчастіше встановлює місцева влада): заяву із зазначенням причин переведення приміщення у нежитловий фонд разом з викладенням техніко-економічного обгрунтування прохання; технічний паспорт чи виписку з нього, підготовлені бюро технічної інвентаризації із зазначенням ступеню зносу приміщення, оцінки йоіо вартості і т.і.; висновок санепідемстанції про можливість зміни функціонального призначення приміщення; заключення органу пожежного спостереження; технічна згода організації, що забезпечує утримання такого приміщення; зобов'язання використовувати вказане приміщення не порушуючи законних прав та інтересів сусідів; документи, що підтверджують, що громадяни, які раніше проживали на цій площі, забезпечені за їх згодою іншою рівноцінною площею. Окрім зазначених документів можуть додаватися: ксерокопія паспорта власника приміщення; нотаріально завірені копії засновницьких документів, якщо власник - юридична особа; нотаріально завірені документи, що підтверджують право власності на це приміщення; довідка-характеристика житлової площі; довідка про прописку; згода органів опікунської ради, якщо у приміщенні проживали неповнолітні та інші. Міжвідомча комісія або міська рада приймає рішення про переведення житлового приміщення у нежитловий фонд, відповідно до якого складають акт. На практиці операція переведення у нежитловий фонд приміщень житлового призначення може тривати від 3 до 6 місяців.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Переведення житлових приміщень у нежитловий фонд» з дисципліни «Нерухомість в Україні»
