ЗОНУВАННЯ МІСЬКОГО ПРОСТОРУ І ДЕРЖАВНИЙ КАДАСТРОВИЙ ОБЛІК
Здавна місцями постійного місцезнаходження людей слугують поселення (населені пункти) й міста. Населений пункт - це первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної ділянки (місто, селище міського типу, село тощо). Обов'язкова ознака, що характеризує поселення - постійне використання його як житла з року в рік. Місто - один із видів соціальної та просторової організації населення, що виникає й розвивається на основі концентрації промислових, наукових, культурних, адміністративних й інших функцій; населений пункт, як правило, з чисельністю населення понад 12 тис. чол., переважна більшість яких зайнята в галузях, не пов'язаних із сільським господарством. Виникнення міста як форми поселення, відмінною за своєю соціально-просторовою структурою від сільським поселень, належить до III тисячоліття до н.е. Всі закономірності функціонування об'єктів нерухомості найповнініше виявляються в місті, а чинники міського простору (наприклад - місце розташування), що є родовою ознакою об'єкта нерухомості, прямо впливають на розвиток нерухомості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗОНУВАННЯ МІСЬКОГО ПРОСТОРУ І ДЕРЖАВНИЙ КАДАСТРОВИЙ ОБЛІК» з дисципліни «Нерухомість в Україні»
