У системі показників, які характеризують ефективність господарської діяльності організацій, одне з провідних місць належить виробничій
204
собівартості робіт. Неухильне зниження собівартості є важливим фактором зростання прибутку. До витрат, що включаються у собівартість будівельно-монтажних робіт, належать витрати, передбачені П(С)БО 16 ―Витрати‖ (з урахуванням змін і доповнень до нього) та П(С)БО 18 ―Будівельні контракти‖, затверджені наказами Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та від 28 квітня 2001 року № 205 відповідно, а також витрати, пов’язані з особливостями технології, організації та управління будівельним виробництвом, контролю за виробничими процесами та якістю будівництва. Собівартість робіт може бути плановою і фактичною. Планова включає витрати на виконання робіт, що визначаються на підставі техніко-економічних розрахунків з використанням економічно обґрунтованих норм і нормативів витрат на виконання робіт за умови дотримання нормативних (договірних) термінів будівництва, раціонального та ефективного використання виробничих ресурсів та вимог до якості будівництва, а також інженерних розрахунків щодо підвищення організаційно-технічного рівня будівельного виробництва. Планова собівартість менша вартості будівельно-монтажних робіт за договірними цінами на суму планових нагромаджень та величину економії, отриману за рахунок реалізації організаційно-технічних заходів. Фактична собівартість включає витрати будівельної організації на виконання будівельно-монтажних робіт, що визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Планування, облік та аналіз витрат, що включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт, здійснюється за об’єктами витрат. Такими можуть бути: окремі види будівельно-монтажних робіт; об’єкт будівництва; будівельний контракт. Відповідно до об’єктів витрат розрізняють:
205
собівартість окремих видів будівельно-монтажних робіт – це витрати будівельної організації, пов’язані з виконанням на свій ризик і власними силами окремих видів будівельно-монтажних робіт на одному або декількох об’єктах будівництва, за одним або декількома будівельними контрактами; собівартість об’єкта будівництва – це витрати будівельної організації, пов’язані з виконанням на свій ризик і власними силами будівельно-монтажних робіт на конкретному об’єкті будівництва за весь період його будівництва; собівартість будівельно-монтажних робіт за будівельним контрактомце витрати будівельної організації, пов’язані з виконанням будівельномонтажних робіт, передбачених контрактом на будівництво, від дати укладання контракту до остаточного завершення контракту. Процеси формування собівартості будівельно-монтажних робіт мають свої особливості, зумовлені переважанням індивідуального та дрібносерійного виробництва, мобільністю будівельних організацій та неподільним характером їх продукції, безпосереднім зв’язком з природними умовами та місцем її експлуатації. Ці обставини визначають наявність великої кількості цін на будівельну продукцію, їх стабільний та усереднений характер, метод планування собівартості, роль і зміст кошторисної документації. Основна мета економіко-аналітичної діяльності організації – визначити шляхи подальшого зниження витрат на виконання будівельно-монтажних робіт. У зв’язку з цим в процесі економіко-аналітичної діяльності необхідно: оцінити дотримання планово-розрахункової виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт в цілому по підрядній організації, у тому числі за її структурними підрозділами; визначити задільних об’єктах; виявити фактори, що вплинули на ці відхилення; розрахувати економію за статтями калькулювання (економічними елементами), отриману в результаті реалізації організаційно-технічних заходів; відхилення фактичної собівартості від вартості за договірними цінами та від планової собівартості на пускових, перехідних та
206
визначити непродуктивні витрати і втрати, шляхи їх зниження і ліквідації; виявити резерви економії трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, розробити заходи для максимального використання внутрішніх резервів. Джерелами дослідження служать: дані аналітичного обліку витрат на виконання будівельно-монтажних робіт (журнал – ордер 10 – Б); журнал обліку виконаних робіт (типова міжвідомча форма № КБ – 6); звіт про витрачання основних матеріалів у будівництві у зіставленні з витрачанням, передбаченим виробничими нормами (Форма № М – 29); типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ – 2в ―Акт приймання виконаних підрядних робіт‖ та № КБ – 3 ―Довідка про вартість виконаних підрядних робіт‖; статистична звітність з виконання обсягів підрядних робіт, собівартості, праці тощо.
6.3.
Оцінка
дотримання
планово-розрахункової
виробничої
собівартості Аналіз виробничої собівартості починають з оцінки обґрунтованості планових показників будівельно-монтажної організації та її підрозділів. Обґрунтування інженерними та економічними розрахунками є вихідним пунктом і базою управління собівартістю. Плануванню собівартості повинен передувати аналіз базового значення показника по організації в цілому, її підрозділах, споруджуваних об’єктах з виявленням причин відхилень від вартості за договірними цінами та планової собівартості по кожній калькуляційній статті витрат. Оцінюючи обґрунтованість плану з собівартості будівельно-монтажних робіт, рекомендується з’ясувати, наскільки були враховані можливості зниження витрат, зокрема: по статті “Прямі матеріальні витрати” за рахунок:
207
а) дотримання технології виробництва, ліквідації браку та переробок; б) застосування сортів, марок, розмірів матеріалів, що відповідають проекту; в) дотримання правил приймання, складування та зберігання матеріалів на будівельних майданчиках; г) поліпшення умов постачання матеріалів (ліквідація нестач і втрат матеріалів від псування); д) зниження транспортних витрат (ліквідація приписок, дотримання транспортних схем), вартості продукції власних другорядних виробництв, заготівельно-складських витрат; е) правильного та своєчасного списання матеріалів; по статті “Прямі витрати на оплату праці” шляхом забезпечення: а) більш високих темпів приросту продуктивності праці в порівнянні з приростом середньої заробітної плати; б) скорочення частки ручної праці на основних видах будівельних робіт; в) ліквідації непродуктивних робіт і витрат робочого часу, понаднормованих годин роботи, використання кваліфікованих робітників за спеціальністю; по статті “Експлуатація будівельних машин та механізмів” за рахунок: а) підвищення ступеня використання машин за часом і потужністю; б) ліквідації цілозмінних і внутрішньозмінних простоїв машин і механізмів; в) технічного обслуговування машин централізовано та спеціальними бригадами (ланками) управління механізації; г) правильного застосування розрахункових цін за відпрацьовані машинозміни (машино-години) відповідно до типів і марок машин; д) вдосконалення обліку роботи будівельних машин, системи взаємовідносин і розрахунків між загальнобудівельними організаціями й управліннями механізації;
208
е) раціонального використання автотранспорту на внутріоб’єктних перевезеннях, ліквідації приписок обсягу робіт і відстаней перевезень; по статті “Загальновиробничі витрати” за рахунок: а) зниження і ліквідації непродуктивних витрат; б) зменшення витрат на утримання апарату управління; в) скорочення кількості одночасно споруджуваних об’єктів, дотримання норм заділу і строків будівництва; г) підвищення рівня механізації виробничих процесів; д) виконання плану-графіків будівельно-монтажних робіт. Оцінюючи ступінь обґрунтованості планових витрат, поряд з чинниками, що спричиняють зниження собівартості, потрібно враховувати і ті, що зумовлюють подорожчання будівельного виробництва. Після оцінки обґрунтованості плану з собівартості дають загальну характеристику його виконання будівельно-монтажною організацією, структурними підрозділами за кварталами року, виявляють відхилення від плану в абсолютних і відносних показниках. План з собівартості вважається виконаним, якщо фактичний рівень витрат на 1 грн. будівельно-монтажних робіт не перевищує плановий рівень цього показника, обчисленого виходячи з планової собівартості фактично виконаних робіт за їх договірною ціною. Виконання плану з собівартості оцінюють також і за сумою досягнутої економії. Планову економію визначають як різницю між виконаним обсягом робіт за договірною ціною та плановою собівартістю цих робіт (без компенсацій). Фактична економія дорівнює різниці між вартістю виконаного обсягу робіт (договірною ціною) та фактичними витратами на їх виконання (табл. 6.1).
209
Таблиця 6.1 Оцінка дотримання будівельною організацією планово-розрахункової виробничої собівартості робіт за звітний рік По генпідрядній будівельній організації 1 У тому числі БУ № 1 2 БУ №2 3 БУ № 3 4 БУ № 4 5
Показники А 1. Вартість робіт виконаних власними силами організації, тис.грн. 2. Планово-розрахункова собівартість, тис.грн. 3. Фактична собівартість, тис.грн. 4. Відхилення від плану (економія ―-―, перевитрати ―+‖), тис.грн. 5. Загальна сума економії (п.1 – п.3), тис.грн. У тому числі 5а. отримана за рахунок планових нагромаджень (13% від виконаного обсягу робіт), тис.грн. те ж у % до загальної економії 5б. отримана від реалізації оргтехзаходів, тис.грн. (п.5 – п.5а.) те ж у % до загальної економії 6. Рівень витрат на 1 грн. будівельно-монтажних робіт за планом на виконаний обсяг робіт, коп. 7. Фактичний рівень витрат, коп. 8. Відхилення (економія ―-―, перевитрата ―+‖)
33648 27753 27591
7950 6678 6873
8880 7281 7323
8460 7023 6765
8358 6771 6630
- 162 6057
+ 195 1077
+ 42 1557
- 168 1695
- 141 1728
4374 72,5
1034 96,1
1167 75,0
1101 65
1072 62,8
1683 27,5
43 3,9
390 25
594 35
656 37,2
82,5 82,0 - 0,5
84,0 86,5 + 2,5
82,0 82,5 + 0,5
83,0 80,0 - 3,0
81,0 79,3 - 1,7
210
А У тому числі відхилення фактичного рівня від планового за кварталами року, коп. І квартал ІІ квартал ІІІ квартал ІV квартал
1
2
Продовження табл. 6.1 3 4 5
+ 0,6 - 1,9 - 2,2 + 0,5
+ 3,2 + 1,3 + 0,6 + 2,7
+ 1,9 - 0,8 - 0,6 + 1,2
- 1,5 - 4,1 - 5,6 - 2,0
- 0,4 - 3,5 - 3,9 + 0,4
Отже, в цілому по генпідрядній будівельній організації дотримано планово-розрахункову собівартість, витрати на 1 грн. виконаних робіт становили 82 коп. при плані 82,5 коп. Фактично економія виявилася більшою від планово-розрахункової на 54 тис.грн., або на 2,74%. Водночас зростання витрат по відношенню до плану допустили БУ № 1 і БУ № 2, яке становило відповідно 65 і 14 тис.грн. Найнижчого рівня виробничих витрат досягнуло в БУ № 4 (79,3 коп. на 1 грн. виконаних робіт). У всіх структурних підрозділах організації, крім БУ № 3, найбільше перевищення планового рівня виробничих витрат допущено в ІV кварталі. У ході аналізу потрібно докладно з’ясувати причини такого стану (визначити частку виконаних обсягів робіт на пускових об’єктах, перевірити повноту списання витрат на споруджувані об’єкти впродовж року тощо). При оцінці дотримання планово-розрахункової собівартості зіставляють фактичну собівартість з плановою та вартістю за договірними цінами не лише в цілому по виконаному обсягу робіт, а й окремо за видами робіт, включаючи монтаж металоконструкцій, устаткування, капітальний ремонт та інші роботи. Таке зіставлення доцільно проводити в цілому по будівельній організації та за її структурними підрозділами. Даючи оцінку дотримання планово-розрахункової собівартості, звертається увага на наявність в організації плану організаційно-технічних
211
заходів, на своєчасність їх здійснення та ефективність. У тих випадках, коли заходи не виконані або малоефективні, з’ясовують причини цього. За рахунок реалізації організаційно-технічних заходів в аналізованій будівельній організації (табл. 6.1) отримано економію у сумі 1683 тис.грн., що становить 27,5% загальної економії. У будівельних підрозділах організації дане джерело економії коливається від 3,9 до 37,2%, що свідчить про наявність нереалізованих резервів зниження рівня виробничих витрат.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність виробничої собівартості» з дисципліни «Економіко-аналітична діяльність в організації»
