Оцінюючи забезпеченість будівельної організації та її підрозділів персоналом, зіставляють базову, планово-розрахункову і фактичну чисельність працівників, у тому числі робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах, допоміжних і другорядних виробництвах. Розрахункову чисельність робітників за професійно-кваліфікаційним складом на виробничу програму порівнюють з фактичною наявністю і визначають рівень забезпеченості робітниками за окремими професіями в цілому по організації та її підрозділах. Важливо оцінити забезпеченість робітниками за місцем зайнятості (будівельно-монтажні роботи, допоміжне і другорядне виробництво), а також за категоріями персоналу (робітники, спеціалісти, керівники). Для детальної оцінки забезпеченості робітниками визначають відсоткове співвідношення між
212
працівниками за місцем зайнятості і категоріями персоналу. В результаті виявляють резерви поліпшення розстановки й використання робітничих кадрів, причини, які зумовили ті або інші відхилення від планово-розрахункових показників, їх обґрунтованість. Важливе місце в аналізі належить вивченню комплектації бригад за професійно-кваліфікаційним складом робітників, віком, стажем їх роботи. В результаті виявляються передумови: підвищити продуктивність праці завдяки застосуванню прогресивних методів праці, поліпшення використання машин і робочого часу робітників; підвищити якість робіт і культуру виробництва; знизити собівартість робіт і скоротити строки будівництва об’єктів. Аналіз персоналу, зайнятого на допоміжних і другорядних виробництвах, здійснюють шляхом порівняння фактичних даних з планово-розрахунковими показниками. На виконання виробничої програми негативно впливає плинність робітничих кадрів. Вона свідчить про наявність недоліків в організації виробництва, праці й побуту робітників, знижує продуктивність праці, стримує своєчасне введення об’єктів у дію, викликає зайві витрати праці й коштів. У зв’язку з цим за даними звіту з праці (Ф. № 2–ПВ) доцільно проаналізувати зміну чисельності робітників, зайнятих на будівельномонтажних роботах, допоміжних і другорядних виробництвах. Доречно вивчити рух (оборот) робочої сили, пов’язаний з прийманням (оборот по прийманню) та звільненням (оборот по звільненню) робітників за звітний період, а також з’ясувати причини, що вплинули на ці зміни. Поряд з абсолютними показниками по прийманню і звільненню робітників визначають і відносні показники: коефіцієнт обороту по прийманню робітників: Кп Чп Чс 100;
(3.1)
коефіцієнт обороту по звільненню:
213
К зв
Чв
Чс
100;
(3.2)
коефіцієнт необхідного обороту: Кн.о. Чв.п Чс 100;
коефіцієнт стабільності робітничих кадрів: К cт Ч const Ч с
,
(3.5)
де Ч п – чисельність прийнятих робітників за звітний період; Ч – середньооблікова чисельність робітників за звітний період; с Ч – чисельність робітників, які вибули за звітний період; в Ч Ч Ч в.п. в.б
– чисельність робітників, які вибули з поважних причин; – чисельність робітників звільнених за власним бажанням; – чисельність робітників, звільнених за порушення трудової
п.т.
дисципліни; Чconst– чисельність робітників, які перебували у списках організації
впродовж року. В процесі аналізу рекомендується звернути увагу на причини плинності кадрів. Такими причинами можуть бути: недоліки в організації виробництва, праці, управління і заробітної плати; віддаленість від місця роботи, незабезпеченість житлом, переміна місця проживання; відсутність умов для підвищення кваліфікації робітників, низька дисципліна, використання робітників не за спеціальністю та інші організаційні недоліки.
214
Після виявлення конкретних причин плинності необхідно намітити комплекс заходів щодо їх зниження.
робітничих кадрів
Оцінка використання робочого часу дається на основі балансу робочого часу, складеного за даними обліку робочого часу в людино-днях (людиногодинах). Він є основою для всіх наступних напрямків аналізу використання робочого часу в організації. Баланс дає найповніше уявлення про бюджет робочого часу і його цільове використання (табл. 3.3). Таблиця 3.3 Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника організації Показник А 1. Календарний фонд, днів 2. Вихідні і святкові дні 3. Номінальний фонд робочого часу, дні 4. Неявки на роботу, дні у тому числі чергові і додаткові відпустки відпустки на навчання відпустки в зв’язку з вагітністю і пологами по хворобі невиходи дозволені законодавством невиходи з дозволу адміністрації прогули цілоденні простої 5. Явочний фонд робочого часу, дні 6. Середня тривалість робочої зміни, год. 7. Втрати часу в зв’язку зі скороченням робочого дня, год. 8. Тривалість робочого дня, год. Базовий період 1 365 112 253 38,2 24 1,3 0,6 6,3 2 3 0,6 0,4 214,8 7,93 0,042 7,51 Фактичний період 2 365 111 254 37,8 26 1,6 0,5 5,7 2 2 216,2 7,90 0,38 7,52 Відхилення („+‖, „–‖) 3 -1 +1 -0,4 +2 +0,3 -0,1 -0,6 +1 +1,4 -0,03 -0,04 +0,01
На основі балансу робочого часу (табл. 3.3) можна обчислити показники: а) використання календарного фонду часу: за базовий період:
215
Т
б.к.ф
214,8 : 365 0,588 або58,8%
за фактичний період: Т з.к.ф 216,2 : 365 0,592 або59,2%
б) використання табельного фонду часу: за базовий період: Т б.т.ф 214,8 : (365 112) 0,849 або84,9%
за фактичний період: Т з.т.ф 216,2 : (365 111) 0,851 або85,1%
в) використання максимально можливого фонду робочого часу: за базовий період: Т б.м.ф 214,8 : (365 112 24) 0,938 або93,8%
за фактичний період: Т з.м.ф 214,8 : (365 111 26) 0,942 або94,2%
Різниця між знаменником і чисельником показників показує, який резерв часу може бути використаний для збільшення обсягу виконання будівельномонтажних робіт. Баланс робочого часу бажано аналізувати в динаміці за ряд років. При цьому звертається увага на витрати часу, пов’язані з усуненням браку, відпрацьований понадурочний час, на розподіл і використання робітників за змінами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Забезпеченість організації персоналом» з дисципліни «Економіко-аналітична діяльність в організації»
