В спеціальній економічній літературі дається неоднозначна оцінка діючих методів вимірювання в продуктивності працях вчених праці, висуваються є різноманітні побудови рекомендації щодо їх вдосконалення. Водночас спільним в методиках, які рекомендуються економістів, схема співвідношення продукції (робіт, послуг) і затрат праці на її виробництво. Відмінність між методиками полягає в одиницях виміру і ступені повноти обсягу продукції (робіт, послуг) і чисельності працюючих, що приймаються в розрахунок при визначенні даного показника. У зв’язку з цим доцільно розглянути деякі аспекти щодо можливого вдосконалення методів вимірювання продуктивності праці. Вважається, що найбільш об’єктивно ефективність праці в галузі відображає виробіток в натуральних показниках за видами будівельномонтажних робіт, оскільки на нього не впливають вартісно-цінові фактори. Натуральні показники продуктивності праці використовуються в більшій мірі при оперативно-виробничому плануванні, аналізі результативності роботи бригад, окремих робітників. На нашу думку, натуральний метод має право на подальше розповсюдження і вдосконалення. Його доцільно ширше використовувати в планово-економічній роботі і, насамперед, при оцінці продуктивності праці на
204
всіх рівнях планування і управління будівельним виробництвом. Цьому сприяють подальший розвиток індустріалізації будівництва, механізації і уніфікації будівельних конструкцій, проектно-кошторисних рішень будівель і споруд. З допомогою натуральних показників можна цілеспрямовано планувати організаційно-технічні заходи і розробляти плани з нової техніки щодо більш раціонального використання її, науково обґрунтувати можливості зростання продуктивності праці як при виконанні окремих видів робіт, так і в цілому по організації, дільницях, бригадах. У практиці також застосовується нормативний метод вимірювання ефективності праці. Він ґрунтується на нормуванні витрат часу на виконання одиниці будівельно-монтажних робіт або всього обсягу. При цьому визначають витрати робочого часу в людино-днях або людино-годинах на одиницю робіт у натуральному вираженні. Показники продуктивності праці у даному випадку оцінюють шляхом порівняння нормативного часу, розрахованого за діючими нормами, з фактичними витратами часу на виконаний обсяг робіт. Цей метод можна застосовувати для визначення та порівняння продуктивності праці окремих робітників і бригад, а також на окремих видах робіт. В якості основного показника продуктивності праці в будівництві прийнято виробіток на одного працівника у вартісному виразі. Він обчислюється шляхом ділення обсягу будівельно-монтажних робіт, що виконується власними силами організації, на середньооблікову чисельність персоналу. Не дивлячись на простоту цього показника, впродовж останніх двадцяти років у спеціальній галузевій економічній літературі велася дискусія щодо вибору оцінки обсягу робіт (кошторисна вартість, вартість за договірними цінами, нормативна умовно-чиста продукція, валовий дохід організації та ін.) і чисельності працівників для розрахунку продуктивності праці (виробітку). Показник вартісного виробітку дозволяє порівнювати продуктивність праці в будівельно-монтажних організаціях різного профілю, планувати і аналізувати її зростання на всіх етапах і рівнях будівельного виробництва. Однак цей показник не відповідає теоретичним положенням про працю як
205
процес створення вартостей в результаті впливу, з одного боку, природних ресурсів і предметів праці, а з другого - живої праці та засобів праці. Він не поєднується з концепцією продуктивності праці як економії витрат живої та уречевленої праці при створенні споживчих вартостей. В цьому відношенні показник вартісного виробітку в повній мірі не відображає об’єктивний рівень продуктивності праці, оскільки на нього часто впливає зміна структури виконуваних робіт, і перш за все, їх трудо- та матеріаломісткість. Висока матеріаломісткість може призводити до зростання вартісного виробітку майже без інтенсифікації праці робітників. Отже, аналізуючи динаміку вартісного показника продуктивності праці, потрібно враховувати вплив на виробіток зміни структури будівельного виробництва (видів будівництва), що призводить до зменшення (зростання) трудо- чи матеріаломісткості одиниці робіт. При цьому зауважимо, що сьогодні є достатньо розроблений математичний апарат, який дозволяє досить точно визначати кількісний вплив названих факторів на зміну рівня продуктивності праці.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методи вимірювання продуктивності праці» з дисципліни «Економіко-аналітична діяльність в організації»
