Аналітична діяльність буде ефективною за умови, якщо її висновки будуть ґрунтуватися на своєчасній, достатній і достовірній інформації. Основними джерелами інформації, що використовується при дослідженні господарської діяльності, є: законодавчі акти; норми і нормативи витрат ресурсів (виробничі, кошторисні, планово-виробничі); проектно-кошторисні дані, норми тривалості будівництва і будівельних заділів; різна нормативнодовідкова інформація, прогнозно-планові показники, договори підряду; дані оперативно-технічного, аналітичного і синтетичного обліку, статистична та фінансова звітність; різні позаоблікові джерела – акти ревізій і аудиторських обстежень, матеріали нарад, особисті спостереження тощо. При створенні інформаційної бази необхідно дотримуватися: повноти й достовірності у часі та просторі; безперервності поновлення даних; взаємозв’язку елементів; адекватності досліджуваних явищ і процесів; пристосування методів і строків реєстрації та передачі до потреб комплексного аналізу господарської діяльності. Інформаційна база повинна відповідати потребам ретроспективного, оперативного та перспективного аналізу. Це зумовлює необхідність удосконалення планової, нормативної, проектнокошторисної, звітної, облікової та позаоблікової інформації. Інформація, яка використовується в процесі аналітичної діяльності, може класифікуватися за рядом ознак, зокрема за: стадіями управління (нормативна, планова, облікова); місцем утворення (внутрішня, зовнішня); рівнем доступності (конфіденційна, відкрита); за стадіями перетворення (вхідна, вихідна); стабільністю (постійна, умовно-постійна, змінна); насиченістю
153
(достатня, недостатня, надлишкова) тощо. Розглянемо більш детально окремі види інформаційного забезпечення аналізу. Планові показники, які використовуються в аналітичній діяльності, визначаються системою планів: перспективних, поточних, оперативновиробничих. Обсяг і якість планових показників залежать від рівня розробки планів, вимог до них. Це насамперед чітка орієнтація всіх планових показників на кінцеву продукцію, взаємне ув’язування натуральної та вартісної оцінок продукції. При використанні планових показників в аналітичній діяльності важливо визначити рівень мобілізації внутрішньовиробничих резервів на стадії розробки планів, тобто оцінити ступінь напруженості планових показників. При дослідженні резервів зростання ефективності виробництва принципового значення набуває використання даних оперативно-виробничих планів. Удосконалення декадно-добового планування, підвищення рівня аналітичності показників дають змогу посилити контроль за виробництвом, постачанням матеріально-технічних ресурсів, дотриманням режиму економії. Удосконалення економічного аналізу пов’язане зі створенням і систематичним переглядом нормативної бази за основними показниками господарської діяльності підприємств. При розробці системи норм і нормативів потрібно керуватися такими принципами: рівнями управління; нормативна інформація повинна мати різний ступінь агрегування залежно від рівня планування й управління, на якому вона використовується; ідентична нормативна інформація, яка використовується на різних рівнях управління, горизонтах планування, повинна бути зіставлювана, що забезпечується використанням єдиних методичних принципів її формування; норми і нормативи повинні мати чітко нормативна інформація у межах системи повинна бути диференційована за горизонтами планування та
154
визначений
період
дії,
що
забезпечує
їх
прогресивність,
систематичне поновлення на основі досягнень науково-технічного прогресу, передових методів організації виробництва і праці; комплекс нормативної інформації повинен забезпечувати можливість розв’язання аналітичних задач у межах автоматизованих систем управління та планових розрахунків. Наприклад, у будівництві розробляють і переглядають з періодичністю 5 років нормативи витрат праці і заробітної плати; матеріальних витрат; використання засобів праці; капітальних інвестицій; організації будівельного виробництва; фінансові та соціально-економічні нормативами. У будівельних організаціях до заходів (об’єднаннях) плану нормативна розвитку база та переглядається відповідно технічного
використання досягнень науки і техніки на перспективний та поточний періоди. Перегляд і поновлення нормативної бази будівельно-монтажної організації здійснюються розміщення з урахуванням що змін природних умов, територіального постачальників об’єктів, споруджуються, розміщення
матеріальних ресурсів. У нормативній базі підприємства важливе місце посідає розробка планово-виробничих норм витрат ресурсів, які відбивають конкретні умови виробництва. Планово-виробничі норми як міра максимально допустимих витрат кожного виду ресурсів є інструментом аналізу та контролю за їх використанням. Важлива роль у системі інформаційного забезпечення аналітичної роботи належить бухгалтерському, оперативно-технічному та статистичному обліку і звітності, які формують змінний масив інформації. Він повинен структурно відповідати плановій та аналітичній моделі керованої системи, забезпечувати необхідну різноманітність інформаційних сукупностей для контролю за виконанням управлінських рішень, оперативного регулювання у процесі їх виконання та вироблення планових рішень. Поліпшення інформаційного забезпечення аналітичної діяльності поряд з типізацією, уніфікацією та
155
автоматизованою обробкою первинних документів передбачає подальший розвиток бухгалтерського обліку, підвищення його аналітичних функцій. Найбільш актуальними завданнями є вдосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції робіт, посилення контролю за рівнем витрат на виробництво. У поєднанні з плановими показниками дані бухгалтерського обліку є основою аналізу витрат, контролю за дотриманням норм і нормативів витрачання виробничих ресурсів, регулювання процесу формування собівартості в процесі виробництва. Найважливіше джерело аналітичної діяльності – дані фінансової та статистичної звітності: місячної, квартальної, річної. Тому принципове значення мають якісне складання фінансової та статистичної звітності, зміст показників, відображених у ній. Достовірність аналітичних висновків залежить насамперед від якості звітних матеріалів. 1.8. Особливості організації економіко-аналітичної діяльності в інвестиційно-будівельному комплексі В умовах ринку необхідне подальше вдосконалення аналітичної роботи на підприємствах інвестиційно-будівельного комплексу з метою підвищення ефективності господарювання, повного забезпечення джерелами фінансування інвестиційних проектів. Організація аналітичної роботи повинна бути спрямована на: забезпечення введення в дію виробничих потужностей і об’єктів у нормативні (договірні) строки при мінімальних витратах; підприємств посилення активності трудових колективів (організацій) у пошуку та мобілізації
внутрішньовиробничих резервів економії трудових, матеріальних ресурсів, поліпшення використання основних засобів; підвищення якості будівельно-монтажних робіт, ліквідацію непродуктивних витрат і втрат.
156
Від
організаційного
рівня
аналітичної
роботи
на
будівельних
підприємствах залежатимуть дотримання режиму економії, глибина виявлення резервів виробництва, період їх реалізації. Економіко-аналітичну діяльність необхідно спрямовувати на створення системи раціональних, координованих дій для пошуку та мобілізації резервів виробництва, перетворення її на систему аналітичного забезпечення планування і управління. На організацію аналітичної роботи в галузі впливає ряд особливостей, зумовлених характером продукції будівництва, умовами вкладання інвестицій, їх повернення, методами організації й управління виробництвом, особливостями технології спорудження об’єктів. Однією із особливостей капітального будівництва є те, що її продукція нерухома, вона використовується там, де вироблена. Тому в будівництві на відміну від промисловості відсутнє таке поняття як „продукція відвантажена‖. У спорудженні об’єктів приймає участь ряд субпідрядних організацій на основі укладених з генпідрядною організацією договорів на виконання тих чи інших комплексів робіт. У зв’язку з цим виникають особливості управління субпідрядними організаціями, Ця які, як правило, є різної при відомчої оцінці підпорядкованості. обставина повинна враховуватися
організаційного рівня управління будівельним виробництвом. На відміну від промисловості у будівництві засоби праці та робоча сила є більш мобільними, вони переміщаються з одного об’єкта на інший, що зумовлює появу додаткових витрат, пов’язаних з демонтажем, монтажем основних машин, перевезенням працівників до місця роботи і назад за умови відсутності пасажирського транспорту загального користування та ін. Аналізуючи матеріально-технічне забезпечення будов, необхідно враховувати, що воно покладено на три сторони: а) замовника (устаткування, кабельна продукція, прибори тощо) згідно переліку матеріальних ресурсів, який додається до договору; б) генпідрядника (матеріальні ресурси на обсяги будівельно-монтажних робіт, що виконуються власними силами організації);
157
в) субпідрядні організації (матеріальні ресурси на обсяги, що ними виконуються). Значна тривалість виробничого циклу істотно впливає на форми розрахунків за будівельну продукцію, собівартість будівельно-монтажних робіт і фінансові результати господарювання. Тому прийняття управлінських рішень щодо обсягів і структури інвестицій в будівництво повинно ґрунтуватися на ретельних техніко-економічних розрахунках. При організації аналітичної роботи на підприємствах (організаціях) галузі необхідно враховувати, що на будівництво будь-якого об’єкту впливають кліматичні, топографічні, геологічні умови, підземні води та їх агресивність. У зв’язку з цим спорудження однакових типів об’єктів у різних районах країни потребують різних витрат матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсів. Отже, галузеві особливості відбиваються на економіко-аналітичні діяльності організації, вони зумовлюють необхідність створення таких економічних відносин, які б об’єднували всіх учасників інвестиційного процесу з метою завершення будівництва у задані (договірні) терміни з мінімальними витратами. Необхідність пошуку резервів на всіх стадіях господарської діяльності та рівнях управління зумовлює потребу в чіткому розподілі обов’язків між функціональними відділами і службами підприємства з визначенням терміну виконання кожної теми та основних інформаційних джерел. В організації аналітичної роботи виділяють ряд етапів. Проте будь-яка систематизація етапів аналітичної роботи повинна ув’язуватися з управлінням, виявленням резервів ефективності виробництва та завершуватися виробленням відповідних рекомендацій щодо поліпшення діяльності господарської ланки та її виробничих одиниць. Незалежно від часових і просторових форм економічний аналіз є багатокроковим процесом, у якому простежуються три етапи: підготовчий, основний і заключний. Перший, підготовчий, етап передбачає: 1) складання
158
програми проведення аналізу за конкретною темою; 2) визначення мети та провідної ланки в аналізі; 3) розробку форм аналітичних таблиць; 4) уточнення кола виконавців; 5) визначення методики аналізу; 6) ознайомлення з показниками об’єкта аналізу, попередню їх оцінку; 7) складання переліку необхідних джерел інформації, перевірку її достовірності. Основний етап включає: 1) аналітичну обробку економічної інформації, складання таблиць, розрахунків; 2) виявлення взаємодіючих факторів, їх групування на залежні та не залежні від аналізованого об’єкта; 3) визначення характеру взаємозв’язку між факторами та показниками, обчислення й оцінку впливу факторів; 4) виявлення резервів підвищення ефективності господарської діяльності. На заключному етапі: 1) узагальнюють й оформляють результати аналізу; 2) підраховують резерви підвищення ефективності будівельного виробництва; 3) розробляють заходи щодо їх реалізації. З точки зору реалізації резервів важливим є широке обговорення результатів аналізу на виробничих нарадах трудових колективів. Результати комплексного аналізу господарської діяльності за квартал повинні відображати якість роботи всіх структурних підрозділів, вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на рівень ефективності виробництва. При цьому важливо оцінити співвідношення інтенсивних та екстенсивних факторів з позицій їх впливу на ефективність виробництва. Чітке визначення цих факторів у взаємозв’язку — ключ до аналізу причин впливу їх на результати господарської діяльності. Квартальні підсумки аналітичної роботи рекомендується розглядати на виробничих нарадах управлінського апарату підприємства з участю керівників структурних підрозділів. Дійовим є видання наказу про підсумки роботи за квартал з оцінкою роботи структурних підрозділів підприємства та конкретизацію завдань на наступний квартал із зазначенням заходів щодо забезпечення їх виконання. Важливим організаційним моментом є комп’ютеризація процедур аналізу господарської діяльності. Вона дає змогу зробити економічний аналіз
159
знаряддям повсякденного оперативного управління виробництвом, визначати вплив різних факторів на рівень ефективності господарської діяльності. Водночас аналітична робота на підприємствах (організаціях) інвестиційно-будівельного комплексу здійснюється ще несистематично і недостатньо глибоко. Це зумовлено тим, що в госпрозрахункових ланках галузі не створені спеціальні підрозділи, які б планували, контролювали і узагальнювали аналітичну роботу. Глибина та системність аналітичної роботи економічних служб не регламентуються єдиними загальноприйнятими документами і повністю залежать від ініціативи та кваліфікації виконавців. Економіко-аналітична діяльність ведеться на основі нагромадження досвіду. Перетворення аналітичної діяльності на дійове знаряддя виявлення резервів підвищення ефективності виробництва вимагає створення на підприємствах спеціальних функціональних відділів, які повинні стати організаційно-методичним центром аналітичної роботи. Реалізація такого підходу забезпечить більш високий рівень аналітичної роботи, проведення її за єдиним планом, залучення до аналізу всіх функціональних відділів і лінійних служб низових виробничих ланок. Контрольні запитання та завдання для самоперевірки 1. Назвіть основні ознаки підприємства як Охарактеризуйте основні форми можливого Розкрийте організаційно-правові форми суб’єкта ринкової економіки. 2. об’єднання підприємств. 3. підприємств. 4. економіки. 5. Охарактеризуйте У чому полягає методи сутність державного економікорегулювання діяльності підприємств. 6. Назвіть об’єкти державного регулювання
160
аналітичної діяльності? 7. роботи. 8. Назвіть основні традиційні прийоми, які В яких випадках доцільно використовувати Назвіть форми економічного аналізу за Розкрийте суть і значення оперативного Дайте характеристику ретроспективного Охарактеризуйте зміст і значення застосовуються в аналітичній роботі. 9. методи кореляційно-регресійного аналізу. 10. часовою ознакою. 11. економічного аналізу. 12. економічного аналізу. 13. стратегічного аналізу. 14. У чому полягає суть і відмінності між Розкрийте суть і значення технікофінансово-економічним і статистико-економічним аналізом? 15. економічного аналізу. 16. Яке значення має функціонально-вартісний Назвіть сфери застосування функціональноОхарактеризуйте Які основні модель комплексної до аналіз (ФВА) у підвищенні ефективності виробництва? 17. вартісного аналізу в інвестиційно-будівельному комплексі. 18. економіко-аналітичної діяльності. 19. вимоги ставляться інформаційного забезпечення аналітичної роботи? 20. Розкрийте особливості аналітичної роботи Назвіть особливості капітального в інвестиційно-будівельному комплексі. 21. Розкрийте зміст методу аналітичної
161
будівництва, які впливають на організацію економіко-аналітичної діяльності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інформаційне забезпечення аналітичної роботи» з дисципліни «Економіко-аналітична діяльність в організації»
