Види економіко-аналітичної діяльності можна класифікувати за: метою дослідження; змістом процесу управління; аспектами управління; суб’єктами, тобто тими, хто здійснює аналіз (економічні служби підприємства, вищі органи, фінансові органи, установи банку, тощо); періодичністю проведення; змістом і повнотою досліджуваних питань.
145
За часом дослідження процесів і явищ, а також характером рішень, що приймаються, економічний аналіз поділяють на попередній, оперативний, поточний (ретроспективний) і стратегічний. Названі види аналізу використовують для процесу управління господарською діяльністю. Особливість попереднього аналізу полягає у розгляді явищ і процесів господарської діяльності з позицій перспективи розвитку. Він проводиться для опрацювання проектів, обґрунтування бізнес-планів, визначення оптимальних обсягів виробництва, ефективного використання наявних ресурсів тощо. Попередній аналіз пов’язаний з прогнозуванням і перспективним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів планів та управлінських рішень. Він проводиться до початку будь-яких господарських операцій з метою вивчення тенденцій, оцінки варіантів і виявлення серед них найбільш раціонального запобігання непродуктивних витрат. Основна функція попереднього аналізу – сприяння підвищенню ефективності виробництва, конкурентоспроможності підприємства. Оперативний економічний аналіз – один з видів аналізу, спрямований на розв’язання завдань, що стоять перед оперативним управлінням виробництвом. Оперативний аналіз розглядається як система повсякденного контролю за виконанням планових показників з метою швидкого реагування на відхилення у процесі виробництва. Під час оперативного аналізу визначають відхилення від плану за основними кількісними та якісними показниками роботи організації та її структурними підрозділами (за зміну, добу, тиждень або декаду, місяць); оцінюють вплив різних факторів на відхилення від плану (норм) за цими показниками; виявляють причини дії окремих факторів; визначають винних, вживають заходи щодо ліквідації негативних явищ. Оперативний аналіз наближений до моменту здійснення господарських операцій і ґрунтується на даних первинного обліку та безпосереднього спостереження за процесами виробництва. Це дає змогу виявити причини недоліків у роботі організації, невикористані резерви, вжити відповідні заходи. Якість і достовірність оперативного економічного аналізу значною мірою
146
визначаються Проміжок
тим,
наскільки за
чітко
налагоджено
систему
оперативновважати
технічного, бухгалтерського та статистичного обліку. часу, який здійснюваний аналіз можна оперативним, зумовлений специфікою галузі. Наприклад, у капітальному будівництві, враховуючи великий виробничий цикл (від 6 до 48 міс. і більше), правомірно вважати оперативним аналіз за зміну, добу, декаду, місяць. Це відповідає виробництва. і періодам Розвиток діючого оперативно-виробничого аналізу у планування повинен оперативного будівництві
забезпечувати видачу інформації про відхилення від заздалегідь встановлених параметрів у будівельно-монтажній організації в цілому, його структурних підрозділах і об’єктах із зазначенням впливу основних факторів на відхилення від заданих темпів будівельного виробництва. Поточний (ретроспективний) аналіз – це аналіз результатів господарської діяльності, що здійснюють на базі норм і нормативів, планових показників, статистичної звітності, бухгалтерського обліку та інших джерел інформації. Ретроспективний аналіз дає змогу оцінити роботу підприємств за місяць, квартал, виявити рік наростаючим підсумком. резерви Основне завдання ретроспективного аналізу – об’єктивно оцінити результати господарської діяльності, невикористані підвищення ефективності Результати виробництва, реалізувати їх у наступних планових періодах. завдань. Особливість методики поточного аналізу полягає у тому, що фактичні результати діяльності оцінюються порівняно з плановими, нормативними показниками, даними попередніх періодів. Відхилення від бази порівняння розподіляють за техніко-економічними факторами, які спричиняють такі відхилення, встановлюють винних у цих відхиленнях, розробляють заходи, спрямовані на ліквідацію недоліків у роботі. Отже, поточний аналіз проводиться після завершення певного циклу діяльності. Його завдання полягає у всебічному вивчення господарської
поточного аналізу використовують для розв’язання планово-управлінських
147
діяльності підприємства, виявленні закономірностей і тенденцій розвитку виробництва, пошуку внутрішньовиробничих резерві та в розробці заходів, спрямованих на їх реалізацію. Поточний аналіз ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності, а також на планових показниках. Важливе місце в процесі підготовки і прийняття управлінських рішень посідає стратегічний аналіз. Він тісно пов’язаний з плануванням господарської діяльності підприємств усіх форм власності. Стратегічний аналіз є початком розробки стратегії діяльності підприємства, яка ґрунтується на дослідженні та оцінці внутрішнього і зовнішнього середовища. Сутність стратегічного аналізу полягає у тому, що він використовується для вибору конкретної стратегії з багатьох альтернатив і формування всієї системи стратегій. З допомогою стратегічного аналізу виявляються основні довгострокові тенденції діяльності. Його метою є прогнозування напрямків дальшого розвитку від підприємства аспектів (об’єднання), та забезпечення вибору найоптимальніших перспективних рішень. Залежно дослідження призначення результатів дослідження виділяють наступні види аналізу: загальноекономічний, технікоекономічний та функціонально-вартісний. Загальноекономічний аналіз здійснюється керівниками і спеціалістами підприємств, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності. Результати загальноекономічного аналізу використовують для контролю діяльності підприємств, оцінки ефективності використання ресурсів, рентабельності господарської діяльності, планування її розвитку. На практиці склалося два напрями проведення загальноекономічного аналізу: фінансово-економічний і статистико-економічний. В умовах ринкових відносин особливого значення набуває фінансовоекономічний аналіз, зростає його роль в єдиній системі аналітичної діяльності організації. Фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансових
148
показників,
принципи
і
порядок
формування
фінансових
результатів,
розрахункові взаємовідносини підприємства із замовниками, постачальниками, фінансовими органами, банком, дає оцінку фінансового стану підприємства на основі коефіцієнтів ліквідності та фінансової стійкості. За результатами фінансово-економічного аналізу розробляються заходи, спрямовані на оздоровлення фінансового стану організації. Статистико-економічний аналіз здійснюється на основі статистичної звітності підприємств. За її показниками дається оцінка обсягів і динаміки виробництва та реалізації продукції, ефективності використання трудових і матеріальних ресурсів, основних засобів, витрат на виробництво і собівартості продукції. Статистико-економічний аналіз сприяє виявленню внутрішньовиробничих резервів та тенденцій розвитку організації. Разом з тим характер і зміст загальноекономічного аналізу не дає змоги детально виявити та виміряти вплив техніки, технології й організації виробництва, кваліфікації робітничих кадрів на динаміку фінансовоекономічних показників та їх відхилення від планово-розрахункових значень. Таке поглиблене дослідження можливе при техніко-економічному аналізі, який склався на стику комплексного економічного та інженерного аналізу. Техніко-економічний аналіз може здійснюватися у трьох взаємозв’язаних напрямах: аналіз технічного рівня виробництва; аналіз організації виробництва, праці та управління; аналіз технічного рівня продукції (якості виконуваних робіт, послуг, що надаються). При організації техніко-економічного аналізу у будівництві поряд з розглянутими питаннями важливе місце посідає якість виконання будівельномонтажних робіт, виявлення причин порушення проекту та технічних правил з пооб’єктним виявленням браку, переробок і додаткових витрат. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – це евристичний метод виявлення можливостей зниження вартості та поліпшення якості об’єкта, що аналізується. На відміну від традиційних видів аналізу ФВА спрямований на дослідження функцій об’єкта з метою оптимізації його техніко-економічних
149
параметрів і забезпечення необхідних споживчих якостей при мінімальних витратах на його створення й експлуатацію. Предметом ФВА є сукупність функцій досліджуваного об’єкта та витрати на їх забезпечення. Всі функції класифікують за рядом ознак, з яких найбільше значення для аналізу має поділ їх на основні, допоміжні та непотрібні. При аналізі визначають функції, які не впливають на працездатність аналізованого об’єкта та є наслідком помилок проектувальників, зміни початково встановлених вимог до об’єкта та інших причин. ФВА потрібно методично поєднувати з вартісним підходом, який передбачає грошову оцінку витрат на виконання кожної функції. „Вартість‖ функції визначається підрахунком на основі виробничих калькуляцій або зіставленням з об’єктом, який виконує аналогічні функції. Одержані в такий спосіб вартісні оцінки доповнюють раніше сформовану функціональну структуру та у поєднанні з нею створюють інформаційну базу для пошуку альтернативних рішень. Об’єктом ФВА може бути виріб, технологічний процес, організаційна структура, метод управління, тобто будь-яке інженерно-економічне рішення, що потребує витрат ресурсів і передбачає багатоваріантність здійснення. У ході аналізу виявляють й оцінюють основні, допоміжні та непотрібні функції об’єкта, елементів, що належать до нього. Витрати зіставляють з корисністю об’єкта та його складових частин з позицій споживача. Аналіз завершують розробкою заходів щодо зміни проектних рішень, технології й організації виробництва, заміни матеріалів для забезпечення економії праці та інших ресурсів шляхом відмови від виконання зайвих функцій та зведення до мінімуму допоміжних. Досвід свідчить про економічну доцільність широкого впровадження ФВА у будівництво, де особливо великі витрати суспільної праці та широкий діапазон вибору інвестиційних рішень, застосовується неоднозначна технологія, різноманітні форми організації та управління виробництвом. У
150
капітальному будівництві можна виділити такі взаємопов’язані сфери використання ФВА: при виборі оптимальних варіантів капітальних інвестицій та напрямів інвестиційної політики підприємств (об’єднань) та інших господарських формувань; при проектуванні будівельних об’єктів, особливо на конкурсній основі, обґрунтуванні їх розміщення, архітектурно-планувальних та конструкційних рішень, при визначенні структури застосовуваних матеріалів і параметрів устаткування; при розв’язанні питань раціоналізації виробничих структур підрядних будівельних організацій з урахуванням характеру об’єктів, що споруджуються, технології, організації та методів управління будівельним виробництвом; при освоєнні й експлуатації введених в дію потужностей та основних фондів. Перша сфера застосування ФВА – переважно діяльність підприємств – замовників; друга – проектних інститутів і проектно-будівельних організацій, третя – підрядних будівельно-монтажних організацій, четверта – підприємств і організацій, що експлуатують об’єкти. Незважаючи на організаційні відмінності, всі вони об’єднані у цілісну систему і на макрорівні їх досліджують як взаємозумовлені етапи єдиного інвестиційного процесу. На рівні підприємств і організацій можливості ФВА обмежені масштабами їх участі в інвестиційному процесі. При виборі оптимальних варіантів капітальних інвестицій і напрямків інвестиційної політики підприємств за допомогою ФВА розв’язують такі питання: чи потрібний суспільству цей об’єкт, якими повинні бути граничні витрати на забезпечення необхідних функцій та чи немає альтернативних варіантів досягнення тих же функцій меншими витратами.
151
На стадії розробки проектно-кошторисної документації за допомогою ФВА виявляють окремі невиправдано дорогі об’єкти чи їх частини або недостатньо високий рівень економічності генерального плану, об’ємнопланувальних, конструкційних, технологічних та інших рішень. Мета такого аналізу – виявлення резервів підвищення економічності проектних рішень. На стадії інженерної підготовки будівельного виробництва метою ФВА є дослідження значення функцій та витрат на організаційну, позамайданчикову, об’єктну та технологічну підготовку, вироблення рекомендацій щодо поліпшення складу і змісту підготовчих заходів з урахуванням витрат на їх здійснення. За допомогою ФВА більш ефективно розв’язують організаційнотехнологічні та економічні проблеми у процесі будівництва: підвищення обґрунтованості планових показників господарської діяльності організацій, технічного розвитку будівельного виробництва тощо. Особливо важливий функціонально-вартісний підхід при комплектуванні парків будівельних машин. Він зводиться до вибору оптимальної машини за критерієм мінімуму витрат на механізацію будівельних процесів при наявності декількох типів машин, якими можна виконувати роботу. Це створює передумови не лише для зниження витрат на будівельно-монтажні роботи, а й для більш раціонального використання парку машин. На стадії освоєння проектних потужностей за допомогою ФВА виробляються рішення, які забезпечують найбільшу економію часу виведення підприємств на проектний рівень. ФВА на завершальній стадії інвестиційного процесу сприяє максимальній концентрації експлуатаційних ресурсів, поліпшенню налагодження устаткування заводів-виготовлювачів, координації господарських відносин, що встановлюються із суміжними підприємствами. Строки освоєння та ефективність капітальних інвестицій значною мірою залежать від стану інфраструктури, створення якої також повинно бути об’єктом функціонально-вартісного аналізу на всіх стадіях інвестиційного циклу.
152
Отже, ФВА можна розглядати як високоефективне знаряддя виявлення резервів, усунення причин нераціональних інженерно-економічних рішень і забезпечення нових якісних параметрів для досягнення більш ефективних рішень.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Види і напрями економіко-аналітичної діяльності» з дисципліни «Економіко-аналітична діяльність в організації»
