Продуктивність праці як економічна категорія представляє собою результативність (ефективність) праці, тобто здатність людей виготовляти певну кількість матеріальних благ за одиницю часу. Залежно від масштабності виконуваних трудових процесів розрізняють наступні види продуктивності праці: - глобальну; - локальну; - індивідуальну.
Глобальною продуктивністю праці (ПТГ) називається узагальнений показник народногосподарської ефективності праці по країні в цілому, який розраховується шляхом віднесення основних макроекономічних показників (валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), національний дохід (НД)) до чисельності зайнятих в суспільно-господарському виробництві (чЗ). Відтак, обчислюють виробіток валового національного продукту (валового внутрішнього продукту) (ПТГ1) та виробіток національного доходу (ПТГ2) в розрахунку на одного зайнятого в суспільному господарстві протягом встановленого періоду за формулами (5.23-5.24): ПТ Г1 ВНП ( ВВП ) , грн / людину, чЗ (5.23)
ПТ Г 2
НД , грн / людину. чЗ
(5.24)
Локальною продуктивністю праці (ПТЛ) називають показник ефективності праці по галузях промисловості, по групі підприємств, що випускають однорідну продукцію. Він обчислюється як обсяг продукції (валової (ВП), товарної (ТП), чистої (ЧП)) виготовленої підприємством (галуззю, підгалуззю), до чисельності промислововиробничого персоналу даного підприємства (галузі, підгалузі) (чПВП) за формулою (5.25):
195
ПТ Л
ВП (ТП, ЧП ) , грн / людину. чПВП
(5.25)
Індивідуальною продуктивністю праці (ПТІ) називається результативність праці на конкретному робочому місці, в конкретному цеху тощо. На конкретному робочому місці його ототожнюють з нормою виробітку по конкретному виду продукції, яка розраховується як кількість продукції в натуральному вираженні (Q), виготовленої за одиницю робочого часу (ТР) за формулою (5.26):
ПТІ
Q , шт./ годину. ТР
(5.26)
Показник продуктивності праці займає центральне місце під час створення плану з інтенсифікації та підвищення ефективності трудової діяльності. Завдання щодо підвищення продуктивності праці орієнтує підприємство на випуск продукції з найменшими трудовими витратами, стимулює зростання виробництва і одночасне зменшення собівартості продукції. Мобілізуюча, дійова сила цього завдання є більшою, коли на діяльність підприємства найменш впливають зміни зовнішнього середовища і воно повністю відображує дійсний трудовий внесок промислово-виробничого персоналу. Тому важливо застосувати такий показник, який може надати вірне представлення про реальний рівень і темп зростання продуктивності праці. В зв'язку з цим застосовують різні методи вимірювання продуктивності праці. Залежно від того, як і в яких показниках (натуральних чи вартісних) визначається обсяг виготовлюваної підприємством продукції та витрати праці, розрізняють три основних методи вимірювання і обчислення продуктивності праці: 1. Натуральний. 2. Вартісний. 3. Трудовий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Продуктивність праці: поняття і види» з дисципліни «Економіка підприємства»
