Організація робіт — це функція кожного керівника незалежно від рангу. Однак рішення про вибір структури організації загалом майже завжди приймається керівництвом вищої ланки. Керівники низової і середньої ланок лише допомагають йому, надаючи необхідну інформацію, а у більших організаціях — пропонуючи структуру підлеглих їм підрозділів, відповідну загальній структурі організації, вибраній вищим керівництвом. У діючих організаціях до процесу зміни організаційної структури слід ставитися як до постійної реорганізації, що потребує пошуку найефективнішого поєднання організаційних змінних (тобто факторів). Як показують дослідження, ці змінні, або фактори, не є постійними і мають ситуаційний характер. Можна виділити такі основні групи взаємопов’язаних ситуаційних факторів, що впливають на організаційну структуру, визначають її тип, склад підрозділів, ступінь централізації та інші характеристики: технічні фактори: масштаби (розміри) організації; складність технологічних процесів та обладнання; рівень механізації та автоматизації праці; організаційно-економічні фактори: стратегія управління і цілі організації, яким віддає перевагу керівництво. Вибір залежить від ідеології управління, типів споживачів, типів ринків і територіального розміщення виробництва; ідеологія управління, цінності та принципи управління, які впливають на встановлені повноваження і функції працівників на різних ієрархічних рівнях. Наприклад, якщо вище керівництво віддає перевагу централізації, структура буде багаторівневою ієрархічною з великою кількістю контролюючих підрозділів; характеристика зв’язків між різними рівнями і ланками структури, між об’єктом і суб’єктом управління — характер інформаційних потоків; рівень організаційно-економічної культури кадрів та ін.; стан зовнішнього середовища, зовнішні зв’язки та умови: складність і динамізм зовнішнього середовища; характеристика кооперування та конкуренції; система постачання; економічна та політична ситуація в країні; кліматичні та природні умови тощо; соціально-психологічні фактори: політика керівництва і методи управління, що впливають на поведінку працівників, їх потреби, кваліфікацію, вмотивованість; соціальна структура і відносини в колективі; характеристика психологічного клімату в колективі; якість персоналу; реальні взаємозв’язки, які виникають між людьми в процесі праці, що відбивається в схемах організаційних структур і в посадових обов’язках. Існують і суб’єктивні фактори, що залежать, наприклад, від рангу особи, яка ухвалює рішення. Тільки за умови врахування зазначених факторів може бути сформована ефективна оргструктура, яка сприятиме успішному здійсненню процесів виробництва та управління. Ідеальної організаційної структури не існує. Кращою вважається та, яка найліпше відповідає цілям і задачам фірми, а також впливові на неї зовнішніх і внутрішніх факторів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фактори формування організаційних структур» з дисципліни «Економіка та організація інформаційного бізнесу»
