Рекомендації щодо розроблення напрямів вдосконалення організації регулювання та нагляду за ліквідністю банків в Україні
Найважливішою функцією банківської системи є трансформація строковості грошей, тобто залучення банками вільних фінансових ресурсів та розміщення їх на більш тривалий строк. Проблема ліквідності банків виникла одночасно з їх появою. Таким чином, природою ризику ліквідності є сама банківська діяльність. Ліквідність банку – це його здатність своєчасно виконувати свої зобов’язання. Іншими словами, суми його грошових коштів, які можна швидко мобілізувати з інших джерел, дають змогу вчасно виконувати зобов’язання, відображені в пасиві балансу. Враховуючи зазначене та з огляду на те, що банківські установи є інституційною основою системи грошово-кредитних відносин, повинна бути організована сучасна система регулювання та нагляду за ризиком ліквідності. Нині в Європейському Союзі не розроблено єдиної бази для управління ризиком ліквідності, проте вимоги наглядових органів до банків ґрунтуються на подібних базових принципах. Саме роль наглядових органів у процесі управління ліквідністю банків розглядається в Основних принципах ефективного банківського нагляду розроблених Базельським комітетом з банківського нагляду (Принцип 14), які містять рекомендації наглядовим органам щодо важливих аспектів проведення оцінки якості управління ризиком ліквідності, яке здійснюється банком відповідно до розроблених ним стратегій та інших положень. Безперечним є факт, що правління та вище керівництво банку несуть найбільшу відповідальність за процес ефективного управління ризиком ліквідності (Принципи Ефективного управління ліквідністю у банківських установах). Роль наглядових органів насамперед, полягає у визначенні ступеня активності залучення правління та керівництва банку до процесу управління ліквідністю, своєчасності отримання ними достатньо деталізованої, для розуміння та оцінки ризику ліквідності банку, інформації. Під час такої оцінки органи нагляду повинні проводити незалежну оцінку банківських стратегій, положень, процедур і принципів, що стосуються управління ліквідністю. За результатами своєчасно проведеного аналізу органи нагляду роблять висновки щодо відповідності рівня банківської ліквідності встановленим вимогам. З урахуванням цього банку може бути запропоновано внести необхідні зміни до його системи управління ліквідністю. Процес регулювання органами нагляду діяльності кредитних установ з точки зору оцінки управління їхньої ліквідності повинен складатися із взаємопов’язаних єдиною технологічною базою організаційних, інформаційних, фінансових та юридичних заходів, спрямованих на
123 забезпечення своєчасного та повного виконання кредитною установою своїх зобов’язань. Регулювання і нагляд за ліквідністю банку повинні не тільки оцінювати вплив кількісних факторів, а й враховувати якісні характеристики ліквідності. Такий підхід до нагляду за ліквідністю дозволить регулятору всебічно оцінювати ліквідність банку і, як наслідок, вчасно виявляти найменші тенденції до виникнення ризику ліквідності. Отже, відповідно до завдань здійснення банківського нагляду відповідними органами, з точки зору управління ліквідністю банків, такий нагляд повинен поєднувати здійснення як кількісної, так і якісної оцінки цього процесу. Проведення кількісної оцінки діяльності банку щодо забезпечення відповідного рівні ліквідності здійснюється шляхом встановлення нормативних значень або нормативів для окремих обов’язкових коефіцієнтів та надання рекомендацій щодо застосування необов’язкових нормативів. Такі заходи спрямовані, насамперед, на визначення ліквідної позиції банку, потенційного дефіциту або надлишку ліквідних коштів. Якісна оцінка передбачає оцінку діяльності керівництва та управлінського персоналу банку щодо визначення стратегії управління ризиком ліквідності та її використання у щоденній діяльності банку, разом з стрес-тестуванням і складанням резервних планів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Рекомендації щодо розроблення напрямів вдосконалення організації регулювання та нагляду за ліквідністю банків в Україні» з дисципліни «Ліквідність банку: окремі аспекти управління та світовий досвід регулювання і нагляду»
