Регулювання та організація бухгалтерського (фінансового) обліку на підприємстві
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил фінансової звітності, які є, як зазначалося раніше, обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також з метою вдосконалення обліку та фінансової звітності. Регулювання питань методології обліку та складання фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує відповідні національні положення, нормативно-правові акти, стандарти бухгалтерського обліку. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до специфіки галузеві розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. При Міністерстві фінансів діє методологічна рада з бухгалтерського обліку, завданням якої є: розроблення та вдосконалення положень (стандартів) обліку, поліпшення організації, форм і методів обліку, методологічного забезпечення сучасних технологій обробки облікової інформації, а також вирішення питань підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів-бухгалтерів. Протягом цих років були розроблені 27 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які регулюють методологічні засади ведення обліку окремих об’єктів — активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Ці положення (стандарти) є основними нормативними актами, які регулюють методологічні основи обліку. Таблиця 1.1 ПЕРЕЛІК ПОЛОЖЕНЬ (СТАНДАРТІВ) БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ № Назва П(С)БО Дата затвердження упровадження 1 Загальні вимоги до фінансової звітності Березень 1999 р. Січень 2000 р. 2 Баланс -“- -“- 3 Звіт про фінансові результати -“- -“- 4 Звіт про рух грошових коштів -“- -“- 5 Звіт про власний капітал -“- -“- 6 Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності Грудень 1999 р. -“- 7 Основні засоби 27.04.2000 р. Наказ № 92 з 01.07.2000 р. 8 Нематеріальні активи 18.10.1999 р. Наказ № 242 з 01.01.2000 р. 9 Запаси 20.10.1999 р. Наказ № 246 з 01.01.2000 р. 10 Дебіторська заборгованість 08.10.1999 р. Наказ № 237 з 01.01.2000 р. 11 Зобов’язання 31.01.2000 р. Наказ № 20 з 01.07.2000 р. 12 Фінансові інвестиції 26.04.2000 р. Наказ № 91 з 01.07.2000 р. 13 Фінансові інструменти 20.11.2000 р. Наказ № 559 з 01.01.2002 р. 14 Оренда 28.07.2000 р. Наказ № 181 з 01.07.2000 р. 15 Дохід 29.11.1999 р. Наказ № 290 з 01.01.2000 р. 16 Витрати 31.12.1999 р. Наказ № 318 з 01.01.2000 р. Закінчення табл. 1.1 № Назва П(С)БО Дата затвердження упровадження 17 Податок на прибуток 28.12.2000 р. Наказ № 353 з 01.01.2001 р. 18 Будівельні контракти 28.04.2001 р. Наказ № 205 з 01.01.2002 р. 19 Об’єднання підприємств 07.07.1999 р. Наказ № 163 з 01.01.2000 р. 20 Консолідована фінансова звітність 30.07.1999 р. Наказ № 176 з 01.01.2000 р. 21 Вплив змін валютних курсів 10.08.2000 р. Наказ № 193 з 01.01.2001 р. 22 Вплив інфляції 28.02.2002 р. Наказ № 147 з 2002 р. 23 Розкриття інформації щодо пов’язаних осіб 18.06.2001 р. Наказ № 3053 з 01.07.2001 р. 24 Прибуток на акції 16.07.2001 р. Наказ № 344 з 10.08.2001 р. 25 Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва 25.02.2000 р. Наказ № 39 з 2000 р. 26 Виплати працівникам 28.10.2003 р. Наказ № 601 з 01.01.2004 р. 27 Діяльність, що припиняється 07.11.2003 р. Наказ № 617 з листопада 2003 р. Кожний зі стандартів включає загальні положення, в яких зазначається сфера застосування та наводяться основні терміни, що використовуються в стандарті, подаються визначення та оцінка об’єкта обліку, перелік інформації, яка має бути розкрита в примітках до фінансової звітності відносно такого об’єкта, коротко викладена методологія обліку. Безумовно, що П(С)БО — не інструкція з обліку. У П(С)БО не наводяться первинні документи, в яких фіксується господарські операції, бухгалтерські проведення на рахунках, регістри обліку. Вони регламентуються іншими нормативними документами Міністерства фінансів України, галузевих органів управління. Ці нормативні документи будуть докладніше розглянуті в наступних темах посібника. Важливим інструментом регулювання бухгалтерського обліку є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 (див. додаток 1). Цим же наказом затверджена Інструкція про застосування зазначеного Плану рахунків (далі — Інструкція № 291). Слід відмітити, що План рахунків відповідає методиці складання фінансової звітності. Кожний з його дев’яти класів рахунків узгоджений з відповідними розділами Балансу підприємства, або ж звіту про фінансові результати, а рахунки класу 0 — із примітками до фінансової звітності. Так, сальдо рахунків класів 1—3 використовується для заповнення розділів Активу Балансу, а сальдо рахунків класів 4—6 (крім дебетових сальдо) — для заповнення розділів Пасиву Балансу. Дані рахунків класів 7—9 використовуються для складання звіту про фінансові результати (План рахунків додається). Підприємство може самостійно вводити до Плану рахунків субрахунки, не передбачені в Плані рахунків, а також субрахунки другого й інших порядків, виходячи з власних потреб.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Регулювання та організація бухгалтерського (фінансового) обліку на підприємстві» з дисципліни «Фінансовий облік (облік активів)»
