Досвід управління надлишковою ліквідністю банківської системи Угорщини
З початком перехідних процесів Угорщина, як й інші країни з перехідною економікою, запровадила прив’язку обмінного курсу форинта до кошика валют. Ціновий тиск діючого валютного режиму певний час стримувався завдяки існуванню контролю за короткостроковими потоками капіталу. Проте в 2000 р. інфляція знову почала зростати, тим самим загостривши проблему існуючого валютного режиму та ефективності монетарної політики. У 1995-2001 рр. за режиму вузького валютного коридору та в умовах нерозвиненого фінансового ринку основними монетарними інструментами на початковому етапі становлення грошовокредитної політики Центрального банку Угорщини були валютні інтервенції, резервні вимоги та широкий спектр стерилізаційних операцій (зворотне репо, депозити, векселі центрального банку). Дія стерилізаційних інструментів спрямовувалась на поглинання надлишкової ліквідності, спричиненої надходженням іноземних капіталів у країну та проведенням центральним банком інтервенцій, спрямованих на утримання курсу форинта в межах вузького валютного коридору. Зростаюча вартість операцій по стерилізації надлишкової ліквідності угорських банків обумовила необхідність кардинальних змін у політиці Центрального банку Угорщини: у травні 2001 р. було розширено діапазон коливань обмінного курсу форинта до євро до ± 15 %, одночасно скасовано контроль за рухом капіталу, а у жовтні 2001 р. запроваджено режим таргетування інфляції. Із переходом до режиму таргетування інфляції у 2001 р. відбулись зміни в інструментах монетарної політики, зумовлені тим, що активна дезінфляційна політика потребує наявності ефективного інструментарію. Так, процентна політика стала відігравати більш активну роль ніж раніше. Для зниження зайвої волатильності міжбанківських короткострокових процентних ставок було 60
звужено коридор офіційних ставок центрального банку. Нині коридор процентних ставок визначається офіційними ставками за кредитними і депозитними операціями овернайт (рис. 2.9). Центральний банк здійснює оперативний контроль за тим, щоб ставки за міжбанківськими операціями овернайт коливалися всередині цього коридору з метою обмеження коливання оперативної цілі, якою є короткострокові (3-6 міс.) ставки на грошовому ринку. 16 14
Процентні ставки за забезпеченими кредитами овернайт, % Процентні ставки за депозитами овернайт, % Процентні ставки за 2-тижневими депозитами, %
Джерело: за даними офіційного сайту Національного банку Угорщини [60]
Рис. 2.9. Динаміка основних процентних ставок Національного банку Угорщини в 2002-2008 рр. Банківська система Угорщини на сучасному етапі розвитку має надлишкову ліквідність. Проте, якщо її причиною до 2001 р. були валютні інтервенції центрального банку, то нині – випуск казначейством валютних облігацій, конвертованих Національним банком Угорщини. З огляду на це центральний банк змушений здійснювати постійні депозитні операції без кількісних обмежень, які є ключовими в його політиці, а ставка за двотижневими депозитами – його ключовою ставкою. Зміна ключової ставки Національного банку Угорщини сигналізує про його майбутню поведінку і таким чином впливає через різні канали монетарного трансмісійного механізму на досягнення інфляційної цілі.
61
У грошово-кредитній політиці Центрального банку Угорщини важливе місце відводиться валютному курсу та контролю за його впливом на динаміку інфляції. Основним інструментом регулювання обмінного курсу є офіційні процентні ставки, проте валютні інтервенції залишилися серед важливих монетарних інструментів грошово-кредитної політики. Національний банк Угорщини здійснює граничні інтервенції на валютному ринку [за верхньою та нижньою межею широкого валютного коридору (±15 %)] з метою підтримання коливання курсу форинта у визначених межах. Проте необхідність дотримання широкого коридору у валютній політиці та режиму таргетування інфляції зумовлює наявність конфлікту цілей монетарної політики. Одним із негативних наслідків подвійного монетарного режиму була спекулятивна атака, що мала місце в 2003 р. Вона спричинила міні-валютну кризу – девальвацію курсу форинта на 2,27 % (рис. 2.10). 230 240 250
Джерело: за даними офіційного сайту Національного банку Угорщини [60]
Рис. 2.10. Валютна політика Центрального банку Угорщини в 2000-2008 рр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Досвід управління надлишковою ліквідністю банківської системи Угорщини» з дисципліни «Ліквідність банківської системи України»
