Порядок формування та використання окремих видів резервів на покриття втрат за активними операціями банків
Національний банк України встановлює порядок формування та використання окремих видів резервів, які повинні знизити банківські ризики завдяки списанню за рахунок цих коштів безнадійних боргів за активними операціями банків. На сьогоднішній день банки зобов'язані створювати такі резерви: резерв для відшкодування можливих утрат за кредитними опе раціями; резерв для відшкодування можливих утрат від дебіторської за боргованості; резерв на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами; резерв ні відшкодування можливих збитків за простроченими 212 понад 31 день і сумнівними щодо їх отримання нарахованими доходами за активними операціями; > резерв на відшкодування можливих збитків за коштами, розміщеними на депозитних рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами, ліквідуються або зареєстровані в офшор-них зонах. Всі резерви формуються банками віднесенням на витрати. Мета створення всіх резервів одна - покриття збитків. Утім, кожен із них має власний напрям такого покриття - збитки від конкретної активної операції. При цьому резерв за одним видом активних операцій не може використовуватися для покриття збитків за іншими. Збитки від банківської діяльності в цілому покриваються за рахунок резервного фонду банку. Порядок формування резервів під кредитні операції банків З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України встановлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, який регламентується Положенням НБУ від 6 липня 2000 р. № 279. Кредитні операції - вид активних операцій, пов'язаних із наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручництв, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій РЕПО. Класифікація кредитних операцій - оцінка рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції. Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на «стандартні», «під контролем», «субстандартні», «сумнівні» та «безнадійні». «Стандартні» кредитні операції - операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить 1% чистого кредитного ризику. «Під контролем» - кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить 5% чистого кредитного ризику. «Субстандартні» кредитні операції - операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20% 213 чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором. «Сумнівні» кредитні операції - операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості є низькою та становить 50% чистого кредитного ризику. «Безнадійні» кредитні операції - операції, ймовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними. Резерв для відшкодування можливих утрат за кредитними операціями банків (резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Кредитний ризик - це ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься). Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій. З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті. Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства. До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать: строкові депозити, розміщені в інших банках, і сумнівна забор гованість за ними; кредити, чадані іншим банкам, і сумнівна заборгованість за ними; рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими опера ціями; 214
кошти, надані суб'єктам господарської діяльності за операція ми РЕПО; кредити, надані у формі врахування векселів, і сумнівна забор гованість за ними; кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями, за експортно-імпортними операціями, у поточну діяльність, в інвестиційну діяльність; сумнівна заборгованість за кредитами, що надані суб'єктам го сподарської діяльності; кредити, надані центральним і місцевим органам державного управління, та сумнівна заборгованість за цими кредитами; кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, надані фізичним особам; сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам; кредити овердрафт, надані суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам; гарантії, акцепти та авалі, надані банкам; сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам; гарантії та авалі, що надані клієнтам; сумнівні гарантії, надані банкам і клієнтам; зобов'язання з кредитування, надані банкам і клієнтам. З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: «стандартна», «під контролем», «субстандартна», «сумнівна» чи «безнадійна». Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора. Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення. Банки зобов'язані створювати і формувати резерви для відшкодування можливих утрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Порядок формування та використання окремих видів резервів на покриття втрат за активними операціями банків» з дисципліни «Центральний банк і грошово-кредитна політика»
