Статут Національного банку України визначає, що майно НБУ складається з фондів та інших цінностей, вартість яких відображається у самостійному балансі Національного банку України. Джерелом формування майна Національного банку є статутний фонд на момент створення банку, доходи, одержані від банківської діяльності, а також інші джерела, не заборонені законодавчими актами України. Статутний та резервний фонди є основними фондами банку. Крім того, створюються ще фонди загального призначення. Доходи і витрати Національного банку України обчислюються щорічно під час складання бюджету банку. Доходи НБУ являють собою збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу чи зростання активів, або зменшення зобов'язань, що зумовлюють збільшення капіталу. Доходи Національного банку класифікуються таким чином: I. Процентні доходи. У загальних доходах банку процентні дохо ди становлять найбільшу частку. Процентні доходи центральний банк отримує від: продажу кредитних ресурсів уряду; надання комерційним банкам короткострокових і довгостроко вих кредитів через проведення кредитних тендерів, ломбардного кре дитування банків, на підставі договорів «РЕПО»; розміщення строкових депозитів і вкладів, а також інші про центні доходи. II. Комісійні доходи: надходження за надані послуги системи електронних платежів (СЕП) та електронної пошти; за розрахунково-касове обслуговування банків; доходи за операціями з клієнтами НБУ; за операціями на валютному ринку; результат від операцій купівлі-продажу цінних паперів та інши ми фінансовими інструментами; інші комісійні доходи. III. Інші операційні доходи - це доходи від діяльності служби ін касації НБУ, яка здійснює інкасацію грошового виторгу, перевезення банкнот і монет та інших цінностей (дорогоцінних металів, каміння тощо). До інших операційних доходів належать доходи за послуги, що надаються територіальними управліннями та установами НБУ, зокрема за: 43 □ реєстрацію банків, змін і доповнень до їхніх установчих до кументів, реєстрацію філій банків, змін і доповнень до їхніх поло жень; а надання банкам ліцензій і дозволів їхнім філіям на здійснення банківських операцій, а також розширення ліцензій і дозволів; реєстрацію пунктів обміну валюти; оформлення ліцензії на інвестиції за кордон; надання ліцензій на відкриття рахунків типу «Н» і ти пу «П». Сюди ж можна долучити доходи від проданих платіжних засобів і под. IV. Інші доходи формуються від продажу ювілейних монет, ви пущених НБУ в обіг, від продажу іншої банківської продукції: серти фікатів, цінних паперів, візових етикеток, чекових книжок, розрахун кових чеків та банкнотного паперу, а також від реалізації основних фондів (будівель, споруд, приладів та устатковання, комп'ютерної техніки, меблів, транспортних засобів, інструментів тощо), що вико ристовувалися в операційній та неопераційній діяльності Національ ного банку й вивільнилися внаслідок їх морального зносу, модернізації та інших факторів. V. Позареалізаційні доходи Національного банку - це штрафи, пені, неустойки, одержані за господарськими операціями на осно ві укладених із суб'єктами господарювання контрактів і договорів, та ін. Витрати Національного банку України - це зменшення економічних вигод у звітному періоді у формі відпливу чи використання активів або ліквідації заборгованості, що призводить до зменшення власного капіталу. Витрати Національного банку України класифікуються таким чином: Процентні витрати - це витрати за отриманими Націона льним банком України кредитами, строковими депозитами комер ційних банків, за депозитними сертифікатами НБУ, кредитами, за лученими від міжнародних організацій та ін. Комісійні витрати - це витрати за операціями з банками, за операціями з цінними паперами та на валютному ринку і т. ін. Адміністративні витрати. До їх складу належать витрати на утримання персоналу (фонд основної та додаткової заробітної платні, внески на державне соціальне страхування, інші обов'язкові нараху вання на заробітну платню, матеріальна допомога та інші соціальні виплати, інші витрати на утримання персоналу), витрати на підготу вання кадрів і підвищення кваліфікації. 44 IV. Витрати на службові відрядження. V. Витрати на утримання основних засобів і нематеріальних активів пов'язані з проведенням усіх видів ремонтів та обслугову вання, утримання автотранспорту, з орендою тощо. Експлуатаційні та господарські витрати - містять витрати за опалення, освітлення та водопостачання, на охорону, придбання спецодягу, малоцінних і швидкозношуваних предметів, канцелярські витрати, поштово-телеграфні, на телефонну мережу, захист інформа ції та ін. Амортизаційні витрати. VIII. Витрати, пов'язані з випуском, перевезенням та зберіган ням паперових і металевих грошей та за операціями з монетар ними металами. Витрати на обслуговування платіжної системи НБУ, а саме: витрати на 8\УІРТ і ЯЕІІТЕК., обслуговування телекомунікацій та електронної пошти, на мобільний зв'язок, реалізацію Державної програми електронних грошей тощо. Інші витрати, до яких належать витрати на аудит, утриман ня служби інкасації, представницькі витрати, витрати на маркетинг і рекламу, на спонсорство й доброчинну діяльність, спеціальні витрати, пайова участь у будівництві житла та ін. Позареалізаційні витрати - це сплачені штрафи, пені, не устойки та інші позареалізаційні витрати. Непередбачені витрати. XIII. Сплата неосновних податків - податку на землю, акцизного збору, ПДВ та ін. Усі доходи й витрати банку передбачаються в кошторисі. Кошторис Національного банку України затверджується щорічно в цілому за системою НБУ та окремо за його територіальними управліннями та установами. Фінансування передбачених у кошторисі витрат здійснюється в централізованому порядку. Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку. Одначе внаслідок виконання своїх функцій НБУ може його отримувати. Прибуток за рік визначається як різниця між усіма доходами, отриманими протягом року, й усіма витратами (вкупі зі збитком). Доходи НБУ, що залишаються після відрахувань до відповідних фондів і створення резервів, після закінчення календарного року перераховуються до Державного бюджету України, як і в більшості країн світу (табл. 2.2). 45 Розподіл прибутків центральних банків окремих країн Таблиця 2.2 щення за підсумками року затверджених витрат Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України.
Країна Максимальний розмір дивідендів, % Розподіл залишкового прибутку (після сплати дивідендів і забезпечення резервів) Австрія 10 Уряду Бельгія 6 Уряду (частину може отримати персонал банку) Греція 13 Уряду (може бути збільшено розмір дивідендів) Італія 6 Уряду Мексика 6 Уряду Південна Африка 10 Уряду США 6 Уряду Туреччина 6 Уряду (частину може отримати персонал банку, а частину може бути спрямовано на збільшення дивідендів) Чилі Дивіденди не сплачуються Уряду Швейцарія 6 Спочатку кантони отримують 80 сантимів на душу населення, а залишок розподіляється між урядом (1/3) і кантонами (2/3) Японія 5 Уряду Національний банк України має особливий статус оподаткування, а саме: його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку), сплачують до Державного бюджету України суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат років, що передують звітному (у разі, коли вони не відшкодовані валовими доходами таких років) після закінчення фінансового року.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фінансове забезпечення діяльності НБУ» з дисципліни «Центральний банк і грошово-кредитна політика»
