Аналіз динаміки та структури факторингових операцій
Аналіз факторингових операцій починається з визначення їх місця та значення в загальному обсязі активних операцій банку. Ці операції відносять до високодохідних, а відповідно до високо-ризикованих: ставки за ними на 2—3 відсоткові пункти вищі, ніж за кредитами, які надаються позичальникам з аналогічним фінансовим станом. Тому їх розвиток за сприятливого економічного стану в країні є позитивним фактором підвищення ефективності діяльності банку. Для оцінки загальної тенденції розвитку цих операцій аналіз проводиться за тривалий проміжок часу. Значення факторингових операцій у діяльності комерційного банку визначається за допомогою таких показників: • питома вага факторингових операцій у загальній сумі активних операцій комерційного банку; • розмір факторингових операцій на 1 грн капіталу; • розмір факторингових операцій на 1 грн статутного капіталу; • рівень купівлі дебіторської заборгованості. Для аналізу факторингової активності розраховується показник питомої ваги факторингу за такою формулою:
Розмір факторингових операцій на 1 грн капіталу та 1 грн статутного капіталу розраховується діленням залишків за рахунками 2030, 2037, 2038, 2039 на суму балансового капіталу (капіталу-брутто) за рахунками 5-го класу або на суму статутного капіталу на початок або кінець періоду. Для визначення рівня купівлі дебіторської заборгованості необхідно суму, що перерахована фактор-банком постачальникам за торговельно-комерційними операціями, поділити на суми, первісно пред'явлені платниками, і помножити на 100 %. Розглянемо приклад аналізу масштабів факторингової діяльності банку на цифровому прикладі (табл. 8.5). Таблиця 8.5 АНАЛІЗ МАСШТАБІВ ФАКТОРИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
З даних табл. 8.5 видно, що факторингові операції посідають в активах банку незначне місце, а їх рівень у динаміці знижується. Так, на 1.01.2001 р. їх рівень в активах банку становив 1,6 %, а на 1.01.2002 р. він знизився до 0,94 %, тобто зменшився на 0,66 процентних пункти. Аналогічна тенденція спостерігалась і за іншими показниками: рівень факторингових операцій на 1 грн капіталу в базисному періоді становив 8,9 коп., а в звітному періоді — 5,2 коп. Ураховуючи, що розмір статутного капіталу не змінився, аналогічна тенденція спостерігалась і щодо цього показника. Рівень факторингових операцій на 1 грн статутного капіталу в базисному періоді становив 28,8 коп., а в звітному знизився до 18,2 коп., тобто на 10,6 коп. Загальний висновок, який випливає з наведених розрахунків, — банк став проводити обережнішу політику щодо факторингових операцій. Причини цього можна встановити з подальшого аналізу. Після визначення місця, яке посідають факторингові операції в банківських операціях, проводиться аналіз їх динаміки та руху. Аналіз динаміки здійснюється за допомогою стандартних показників: • абсолютний приріст факторингових кредитів; • темп зростання факторингових операцій; • темп приросту факторингових операцій. Так, за аналізований період абсолютний приріст факторингових кредитів становив 3225 тис. грн, тобто відбулося скорочення факторингової діяльності банку на 36,7 %, і темп зростання дорівнював 63,3 %. Детальніше причини скорочення факторингової діяльності можна простежити на основі аналізу дебетових та кредитових оборотів за аналітичними рахунками. Аналіз руху факторингових кредитів починається з визначення співвідношення дебетових та кредитових оборотів за рахунками факторингових кредитів, тобто визначається коефіцієнт співвідношення наданих та повернутих факторингових кредитів. Далі розраховуються такі коефіцієнти: надання факторингових кредитів:
Таблищ 8.6 АНАЛІЗ РУХУ ФАКТОРИНГОВИХ КРЕДИТІВ
З даних табл. 8.6 видно, що банк скорочує обсяги факторингових операцій. Так, у базисному періоді коефіцієнт надання факторингових кредитів становив 0,509, а в звітному періоді — 0,412, тобто зменшився на 0,097. Погіршився і стан повернення сум, вкладених у факторинг. Коефіцієнт повернення у звітному періоді становив 0,346 проти 0,689 у базисному періоді, тобто знизився майже вдвічі. Це свідчить про високий ризик даних операцій, що примусило банк зменшити їх обсяг. Наступний етап аналізу — структурний аналіз. Передусім необхідно визначити галузеву структуру суб'єктів факторингових операцій. Такий аналіз необхідний для диверсифікації ризику. Зосередження цих операцій серед клієнтів однієї галузі підвищує ризик неплатежів. Крім галузевої структури, слід також розглянути операції за географічними зонами та термінами. Аналіз структури факторингових операцій за географічними зонами дає змогу визначити, наскільки банк використовує різноманітні ринки для розширення діяльності та приваблення клієнтів. Проводиться також аналіз динаміки факторингових операцій у часі та аналіз якості цих операцій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз динаміки та структури факторингових операцій» з дисципліни «Аналіз банківської діяльності»
